ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 р.
№ 2-17/621-2006 (2-17/14633-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
Назарова О.О. дов. б/н від 20.06.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Виконавчого комітету Судацької міської ради
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.03.2007р.
у справі
№2-17/621-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Виконавчого комітету Судацької міської ради
до
Приватного підприємства "Аргос"
про
стягнення 70 450грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року Виконавчий комітет Судацької міськради
звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом (з урахуванням уточнень) до Приватного підприємства
(надалі ПП) "Аргос" про стягнення 70 450 грн. штрафних санкцій за
невиконання відповідачем інвестиційної програми відповідно до умов
укладеного між сторонами договору (контракту) від 27.12.2000 року
на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного
розвитку, спеціальної (вільної) економічної зони -"Розвиток
пансіонату "Маріаніда" на території пріоритетного розвитку
"Судак".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.01.2007 року (суддя Гайворонський В.I.) позов задоволений
частково, з ПП "Аргос" на користь Виконкому Судацької міськради
стягнуто 70 447,5 грн. штрафних санкцій та відповідні судові
витрати. Судове рішення в цій частині мотивоване обгрунтованістю
та доведеністю позовних вимог. В частині стягнення 2,50 грн.
позові відмовлено з огляду на помилку при розрахунку розміру
штрафних санкцій в цій частині.
Доповідач: Шаргало В.I.
За апеляційною скаргою ПП "Аргос" судове рішення переглянуте
в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.03.2007 року (судді: Прокопанич Г.К.,
Щепанська О.А., Горошко Н.П.) скасоване, в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що умовами зазначеного контракту
застосування штрафних санкцій передбачалося у разі невнесення
інвестицій, однак, апеляційною інстанцією встановлений факт
внесення інвестицій, що унеможливлює застосування штрафних
санкцій.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Виконком
Судацької міськради звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення
судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 188
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст.
205, 651, 654 Цивільного кодексу України, просить її скасувати.
Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що суд
неправильно визначив дату розірвання договору -день направлення
відповідної пропозиції, а не день отримання відповідачем цієї
пропозиції, а також зазначає про неправильне тлумачення судом
змісту пункту 4.5 вказаного контракту, яким передбачено умови
застосування та розмір штрафних санкцій.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника
відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого
господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на
підставі рішення 30 сесії 23 скликання Судацької міськради від
29.08.2000 року, яким було затверджено інвестиційний проект
туристично-оздоровчого комплексу "Маріаніда", 27.12.2000 року між
Виконкомом Судацької міськради (Орган управління) та ПП "Аргос"
(Iнвестор) укладений договір (контракт) на реалізацію
інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку,
спеціальної (вільної) економічної зони -"Розвиток пансіонату
"Маріаніда" на території пріоритетного розвитку "Судак".
Відповідно до контракту Iнвестор брав на себе зобов'язання
під особисту відповідальність і на особисті кошти у відповідності
з узгодженим (затвердженим) інвестиційним проектом та умовами
цього договору (контракту) забезпечити реалізацію проекту, а Орган
Управління забезпечити необхідні умови для його реалізації. До
договору додавалися інвестиційний проект у вигляді бізнес-плану та
план-графік надходження інвестицій та етапів реалізації
інвестиційного проекту, які були невід'ємною частиною договору і
якими передбачалися інвестиційні витрати на 2004 рік у сумі 465
тис. доларів США
Протоколом №1, який є невід'ємною частиною вказаного
договору, сторони внесли зміни до договору (контракту), якими,
зокрема погодили етапи та строки інвестування (п.2.2 протоколу).
Пунктом 4.5 протоколу передбачалося, що в разі несвоєчасного або у
неповному обсязі виконання інвестиційної програми (несвоєчасне та
неповне внесення інвестицій при реалізації проекту) суб'єкт
інвестиційної діяльності сплачує штраф в розмірі 0,1% від
своєчасно невнесеної або невнесеної суми за кожен день
прострочення, але не більше 3% від такої суми.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.09.2006 р. у справі №2-14/12017-2006 за позовом Виконкому
Судацької міськради до ПП "Аргос" про тлумачення змісту правочину,
яке набрало законної сили, роз'яснено, що пункт 4.5 вищеназваного
договору передбачає внесення інвестицій та забезпечення їх
безпосереднього поетапного освоєння (реалізації) у будівництві
пансіонату "Маріаніда".
В подальшому рішенням 31 сесії 4 скликання Судацької
міськради від 23.12.2004 року рішення 30 сесії 23 скликання
Судацької міськради від 29.08.2000 року, яким було затверджено
інвестиційний проект туристично-оздоровчого комплексу "Маріаніда",
було визнано таким, що втратило силу та доручено Виконкому
розірвати вказаний договір (контракт). 05.01.2005 року Виконком
направив відповідачеві повідомлення про розірвання договору, проти
чого ПП "Аргос " не заперечувало, тобто сторони досягли
домовленості з цього приводу.
Суд першої інстанції також встановив, що контрактом та
додатками до нього передбачалися витрати на реалізацію
інвестиційного проекту в 2004 році у розмірі 465 тис. дол. США,
які не були внесені відповідачем у зв'язку з чим з відповідача
підлягав стягненню передбачений контрактом штраф у розмірі 3%
невнесеної суми.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої
інстанції зазначив, що на виконання умов пункту 2.2 протоколу №1
(I етап: 1кв. 2001 року - 4кв. 2005 року) Iнвестором -відповідачем
у січні 2005 року внесені інвестиції на суму 3 870 000 грн. у
вигляді цінних паперів емісії ВАТ "Арабатська нафтогазова
корпорація", що підтверджується відповідним договором та випискою
реєстратора про обіг на рахунку в цінних паперах №005141.
Такий висновок суду апеляційної інстанції не грунтується на
матеріалах справи, оскільки зазначені у постанові в якості доказів
внесення відповідачем інвестицій договір та виписка реєстратора,
як і наявні у матеріалах справи касові ордери, свідчать не про
внесення відповідачем інвестицій за контрактом, а лише про
залучення від інших фізичних та юридичних осіб коштів у вигляді
інвестицій на свої рахунки.
Колегія також вважає, що не відповідають ст. 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
висновки суду апеляційної інстанції щодо необов'язкового характеру
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.09.2006 р. у справі №2-14/12017-2006 за позовом Виконкому
Судацької міськради до ПП "Аргос" про тлумачення змісту правочину,
яке набрало законної сили, і яким роз'яснено, що пункт 4.5
вищеназваного договору передбачає внесення інвестицій та
забезпечення їх безпосереднього поетапного освоєння (реалізації) у
будівництві пансіонату "Маріаніда".
Колегія вважає обгрунтованими, з посиланням на відповідні
норми Цивільного та Господарського кодексів України ( 436-15 ) (436-15)
,
висновки суду першої інстанції, що розірвання договору не тягло
припинення відповідальності за несвоєчасне виконання винною
стороною передбачених договором зобов'язань і ця обставина не може
бути підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу.
Оскільки судом апеляційної інстанції при прийняті
оскаржуваної постанови допущені помилки в застосуванні норм
матеріального та процесуального права, а судом першої інстанції
при вирішенні спору повно і всебічно з'ясовані обставини справи,
їм дана належна, відповідно до чинного законодавства правова
оцінка, колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду
першої інстанції залишенню - без зміни.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Судацької міської ради
задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.03.2007р. у справі №2-17/621-2006 скасувати, а рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2007 року
у тій же справі залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.