ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20 червня 2007 р.
 
     № 31/492-06-12566 ( rs461807 ) (rs461807)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Божок В.С.- головуючого,
 
     Костенко Т.Ф.
 
     Коробенко Г.П.
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода"
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2007
 
     у справі
     господарського суду Одеської області
 
     за позовом
     Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода"
     до
     Комунального  підприємства  "Одеське  міське  бюро  технічної
інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"
 
     про
     зобов'язання видати свідоцтво про державну реєстрацію
 
         в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача:
     не з'явились
     від відповідача:
     не з'явились
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням від 21.12.2006 господарського суду Одеської  області
в задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
     Постановою    від    15.02.2007    Одеського     апеляційного
господарського суду рішення  від  21.12.2006  господарського  суду
Одеської області залишено без змін.
 
     Судові рішення  мотивовані  тим,  що  свідоцтво  №  1262  від
07.10.2003  про  державну  реєстрацію   об'єднання   співвласників
багатоквартирного  будинку  "Злагода"  засвідчує  факт   державної
реєстрації  позивача  але  не  є  правоустановчим  документом   на
житловий будинок у м. Одесі по вул. 25 Чапаївської дивізії, 3/1 та
не засвідчує право власності  позивача  на  нього,  оскільки  таке
законодавством не передбачене.
 
     Не погоджуючись з судовими рішеннями об'єднання співвласників
багатоквартирного   будинку   "Злагода"   звернулось   до   Вищого
господарського суду України з  касаційною  скаргою  і  просить  їх
скасувати,  посилаючись  на   те,   що   судами   порушені   норми
матеріального  права,  зокрема,  ст.  11   Закону   України   "Про
об'єднання співвласників багатоквартирного  будинку"  ( 2866-14 ) (2866-14)
        ,
ст.  2  Закону  України  "Про   власність"   ( 697-12 ) (697-12)
        ,   ст.   4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування  норм   матеріального   права   при
винесенні  оспорюваного  судового  акта,  знаходить  необхідним  в
касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     ОСББ "Злагода" звернулось  до  господарського  суду  Одеської
області  з  позовом  до  КП   "Одеське   міське   бюро   технічної
інвентаризації   та   реєстрації   об'єктів    нерухомості"    про
зобов'язання  видати  свідоцтво  про  державну  реєстрацію   права
власності на житловий будинок, розташований за адресою: м.  Одеса,
вул. 25 Чапаївської дивізії, 3/1.
 
     При розгляді  спору  суди  першої  та  апеляційної  інстанції
залишили поза увагою той факт, що в з 01.09.2005  набрав  чинності
Кодекс адміністративного судочинства України, і, приймаючи  судові
акти у справі, суди попередніх інстанцій не врахували наступне.
 
     Відповідно статті  1  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємства,  установи,  організації,  інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності (далі  -  підприємства  та  організації),  мають  право
звертатися  до   господарського   суду   згідно   з   встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або
оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів,  а  також  для
вжиття  передбачених  цим   Кодексом   заходів,   спрямованих   на
запобігання правопорушенням.
 
     У випадках, передбачених  законодавчими  актами  України,  до
господарського  суду  мають  право  звертатися  державні  та  інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
 
     Статтею  12  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         визначена підвідомчість справ господарським судам.
 
     Виходячи  з  положень  пунктів  1,  7,  9  статті  3  Кодексу
адміністративного судочинства України  публічно-правовий  спір,  у
якому хоча б однією зі сторін  є  суб'єкт  владних  повноважень  -
орган  державної  влади,  орган  місцевого  самоврядування,   їхня
посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на
виконання  делегованих  повноважень,  є  справою  адміністративної
юрисдикції (адміністративною справою).
 
     Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         компетенція адміністративних судів поширюється
на  спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із   суб'єктом   владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
 
     Таким чином, у контексті  зазначених  норм  Кодексу,  справою
адміністративної юрисдикції, яку може бути передано  на  вирішення
адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних
відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах,  в  яких
хоча  б  один  суб'єкт   законодавчо   уповноважений   здійснювати
управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших)  суб'єктів,
а  ці  суб'єкти,  відповідно,  зобов'язані  виконувати  вимоги  та
приписи такого суб'єкта владних повноважень.
 
     Відповідно  до  п.6.1  Тимчасового  положення   про   порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5  ( z0157-02 ) (z0157-02)
        
оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна  з  видачею
свідоцтва  про  право  власності  провадиться  місцевими  органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
 
     Отже, відповідно до вказаного положення  КП  "Одеське  міське
бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів  нерухомості"
здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
 
     До того ж у даних правовідносинах відповідач виступає  не  як
суб'єкт   господарської   діяльності,   а   як   суб'єкт   владних
повноважень,  що  у   відповідності   з   п.1   ст.   17   Кодексу
адміністративного судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          ,  дає  право
звертатись з адміністративним  позовом  у  випадках,  встановлених
законом.
 
     Суди  попередніх  інстанцій  повинні   були,   проаналізувати
суб'єктний  склад  та  характер  правовідносин,   встановити,   до
юрисдикцій  яких   судів   (господарських   чи   адміністративних)
віднесено спір за позовом ОСББ "Злагода"  до  КП  "Одеське  міське
бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів  нерухомості"
про зобов'язання видати свідоцтво про  державну  реєстрацію  права
власності на житловий будинок, розташований за адресою: м.  Одеса,
вул. Чапаївської дивізії, 3/1.
 
     Суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить  про  те,
що  вони  є  публічно-правовими,  тому  дана  справа   є   справою
адміністративної юрисдикції і її розгляд повинен здійснюватись  за
нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Однак, даний  спір  розглянуто  за  правилами  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           без   встановлення
належної юрисдикції.
 
     Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу  VII  "Прикінцеві
та  перехідні  положення"  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         до початку діяльності окружних та  апеляційних
адміністративних   судів   адміністративні   справи,    підвідомчі
господарським  судам,  вирішують  у  першій  інстанції  відповідні
місцеві господарські суди за правилами  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
     На порушення цих вимог суди першої та  апеляційної  інстанцій
розглянули справу та переглянули  рішення  суду  у  даній  справі,
керуючись  положеннями   Господарського   процесуального   кодексу
України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        .   Розгляд   справи   у   невірно    обраній
процесуальній судовій процедурі може  істотно  вплинути  на  обсяг
прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
 
     У відповідності з частиною  1  статті  111-10  Господарського
процесуального  кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           підставами   для
скасування   або   зміни   рішення   місцевого   чи   апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне  застосування  норм  матеріального  чи
процесуального права.
 
     Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
 
     При новому  розгляді  справи  принагідно  повно  та  всебічно
вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову  оцінку  та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  ст.
111-9-ст.111-11  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Постанову    від    15.02.2007     Одеського     апеляційного
господарського суду та рішення від 21.12.2006 господарського  суду
Одеської області у справі 31/492-06-12566 ( rs461807 ) (rs461807)
         скасувати.
 
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Одеської області.
 
     Головуючий В.С. Божок
 
     Судді Т.Ф.Костенко
 
     Г.П.Коробенко