ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ23 вересня 2021 року м. Київсправа № 480/2043/19адміністративне провадження № К/9901/13574/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Юрченко В.П.,суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - законного представника ОСОБА_2 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 (колегія суддів: О.І. Сіренко, З.О. Кононенко, В.А. Калиновський) у справі №480/2043/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просило стягнути з відповідача - законного представника неповнолітнього власника земельної ділянки податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в сумі 27150,57 грн.Обґрунтовуючи позов податковий орган вказав, що відповідач є платником податків і зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17)
), відповідач порушив строки сплати узгодженого податкового зобов`язання, внаслідок чого має податковий борг.Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість зі сплати земельного податку за 2018 рік за її неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в загальній сумі 27150 грн 57 коп. до місцевого бюджету м. Конотоп Сумської.Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1, законний представник неповнолітнього відповідача звернулась до суду апеляційної інстанції, проте в перший раз її апеляційна скарга була повернута судом апеляційної інстанції ухвалою від 5.02.2020 (а.с.115-116), яка не є предметом касаційного оскарження.Вдруге, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції 16.03.2020.Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року по справі №480/2043/19 поновлено (а.с.147-148).Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 вказана апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку із ненаданням доказів про сплату судового збору за розгляд скарги судом апеляційної інстанції, визначеного у розмірі 2881,50 грн. (а.с.149-150). Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 апеляційна скарга ОСОБА_1 була повернута, з підстав не виконання нею вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22.05.2020, - не надано доказів сплати судового збору (а.с.156-157). Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.09.2020 про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 від імені неповнолітньої особи звернулась із касаційною скаргою до Суду касаційної інстанції, в якій просила її скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Вказується, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права в частині захисту майнових прав дітей і процесуального права, в частині неврахування судом законних процесуальних прав осіб, які звільнені від сплати судового збору за скаргою, що подається на захист майнових прав і інтересів малолітньої особи (п. 14 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"). В доповненнях до касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що зволікання розгляду судом апеляційної інстанції скарги на рішення суду першої інстанції, яке є незаконним, є свідченням порушення прав малолітньої особи, у відношення якої не можна створювати податкові повідомлення-рішення та стягувати за ними податковий борг. В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав. У відповідності до приписів статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.За вимогами частин першої і п`ятої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі. До апеляційної скарги, серед іншого додається документ про сплату судового збору.Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено в Закону України "Про судовий збір" від 8.07.2011 № 3674-VI (3674-17)
(далі - Закон № 3674-VI (3674-17)
).Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.Подібний висновок щодо застосування наведених приписів Закону № 3674-VI (3674-17)
висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 22.04.2019, справа № 9901/108/19, провадження № 11-394заі19.Водночас необхідно зазначити, що право на звернення до суду відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України виникає внаслідок порушення рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, яка просить про їх захист.При вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками малолітньої чи неповнолітньої особи, доречно виходити з того, чи спричинено оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення законних прав та інтересів такої особи.Як убачається зі змісту позовних вимог, вони спрямовані на стягнення з неповнолітньої особи, ОСОБА_2, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, податкового боргу із земельного податку на загальну суму 27150,57 грн., а відтак оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2 прямо направлене на захист прав та інтересів такої неповнолітньої особи.Відтак при поданні апеляційної скарги в інтересах неповнолітньої особи в цій справі ОСОБА_1 не зобов`язана була сплачувати судовий збір. Отже, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи ухвалою від 14.09.2020 апеляційну скаргу на підставі невиконання скаржником вимог ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху від 22.05.2020, винесеної з підстав ненадання скаржником документу про сплату судового збору, допустив порушення наведених приписів процесуального Закону.Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.Таким чином, з урахуванням наведеного, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - законного представника ОСОБА_2 задовольнити.2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 скасувати, справу № 580/6090/20 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник