ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ 11/258/06 ( rs562202 ) (rs562202)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Суддів
Невдашенко Л.П., Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
від 12.04.2007 року Одеського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 11/258/06 ( rs562202 ) (rs562202)
господарського суду Миколаївської
області
за позовом
Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_2
до третя особа
Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 ПП Фірма "Емія"
про
звільнення нежитлового приміщення
за участю представників сторін :
позивача
не з'явились,
відповідача третьої особи
ОСОБА_1 ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
26.09.2006 року у справі № 11/258/06 ( rs562202 ) (rs562202)
(суддя:
Василяка К.Л.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року позов
задоволено: відповідача зобов'язано звільнити приміщення об'єкту
оренди за договором оренди № 36 від 01.05.2005 р. -торгівельний
павільйон № 35 з підсобним приміщенням загальною площею 22,8 м-2,
що входить до складу торгівельного комплексу "Ельміра",
розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 1-Б. Стягнуто з
відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2007
р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від
31.10.2006 року скасована, а справа передана до господарського
суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного
провадження. Підставою для скасування постанови було те, що справа
була розглянута за відсутності відповідача, який не був
повідомлений належним чином про час і місце засідання суду.
Постановою Одеського апеляційного суду України від 12.04.2007
р. (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення
господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006 року у
справі № 11/258/06 ( rs562202 ) (rs562202)
залишене без змін, а апеляційна
скарга без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій
просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позову. В обгрунтування своїх вимог скаржник
посилається на те, що господарськими судами неправильно
застосовані норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом норм матеріального
та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановив господарський суд, рішенням виконкому
Миколаївської міської ради №1129 від 29.06.2004 р. за ПП фірмою
"Емія" зареєстровано право власності на торговельний комплекс
"Ельміра", який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру,
1Б, в якому знаходиться торговельний павільйон №35.
28.04.2005 р. ПП фірма "Емія" (орендодавець) та ПП ОСОБА_2
(орендар) уклали договір оренди частини нежитлової споруди -
торговельного комплексу "Ельміра", в тому числі й торговельний
павільйон №35. Підпунктом 4.4 даного договору встановлено право
орендаря на передачу майна в суборенду третім особам в межах
строку дії та на умовах цього договору без попереднього узгодження
з орендодавцем.
01.05.2005 р. сторони у справі уклали договір оренди № 36,
відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у тимчасове
платне користування торгівельний павільйон № 35 з підсобними
приміщеннями загальною площею 22,8 м-2 , який розташований у
торгівельному комплексі "Ельміра" за адресою: м. Миколаїв, пр.
Миру, 1-Б. Строк дії договору становить 11 місяців з моменту
підписання акту прийому-передачі торговельного павільйону (п.4.1
договору).
Пунктом 4.2 договору оренди об'єкта нерухомості №36 від
01.05.2005 р. передбачено, що якщо жодна зі сторін в 3-х денний
термін до закінчення строку оренди не заявить намір припинити
вказаний договір, то строк оренди автоматично пролонгований на 11
місяців.
25.03.2006 р. позивач направив відповідачу лист про
припинення договору №36 від 01.05.2005 р. суборенди торговельного
павільйону №35 у зв'язку з закінченням строку суборенди, проте
відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням та не
звільнив його за вимогою позивача.
02.04.2006 р. ПП фірма "Емія" та ПП ОСОБА_2 уклали новий
договір оренди частини нежитлової споруди №1С. Відповідно до п.п.
1.3, 4.3.1 вказаного договору орендар не має права надавати об'єкт
оренди (його частину) в суборенду третім особам. Згідно ст. 288 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
орендар має право передати окремі об'єкти
оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором
оренди.
Частиною 2 ст. 774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
строк договору піднайму не може перевищувати строку договору
найму.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до
висновку про те, що за своєю правовою суттю договір оренди об'єкта
нерухомості №36 від 01.05.2005 р. є договором суборенди, а тому до
нього повинні застосовуватися положення ч. 2 ст. 774 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо строку дії договору піднайму -
суборенди.
Як визначено у п. 9.1 договору оренди частини нежитлової
споруди №1С від 28.04.2005 р., вказаний договір укладається на
строк 11 місяців, обчислення строку цього договору починається з
моменту передачі орендарю об'єкта оренди згідно з підписаним
сторонами акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі майна в
оренду за даним договором підписано 28.04.2005 р.
Строк дії договору оренди об'єкта нерухомості №36 від
01.05.2005р., укладеного позивачем та відповідачем, також
становить 11 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі
об'єкта оренди.
Апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній
такий акт, однак це не свідчить, що відповідач вказане приміщення
не використовув, навпаки в матеріалах справи є в наявності
прибуткові касові ордери, за якими ПП ОСОБА_1 сплачував саме
позивачу орендну плату починаючи з травня 2005 р. за користування
торговельним павільйоном №35.
З огляду на положення ч. 2 ст. 774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
закінчення строку дії договору оренди частини нежитлової споруди
№1С від 28.04.2005 р., слід вважати таким, що закінчився і строк
дії договору суборенди - договору оренди об'єкта нерухомості № 36
від 01.05.2005р.
Крім того, в матеріалах справи є лист-повідомлення ПП ОСОБА_2
відповідача щодо закінчення строку дії договору та вимогами про
виселення, всупереч яким відповідач продовжував знаходитися у
орендованому торговельному павільйоні.
За договором оренди частини нежитлової споруди №1С від
02.04.2006р. ПП фірма "Емія" позбавила орендаря права передавати
об'єкт оренди в суборенду третім особам, що також є підставою для
виселення відповідача з приміщень, які він займає.
Відповідач зазначає, що договір оренди №1С від 02.04.2006р.,
укладений ПП фірмою "Емія" та ПП ОСОБА_2 не виконувався - не було
складено акт приймання-передачі майна, з моменту підписання якого
починається строк дії договору. Проте, апеляційний господарський
суд відхилив ці заперечення відповідача, оскільки саме з його вини
не було передано спірне приміщення позивачу третьою особою, у
зв'язку з чим ПП ОСОБА_2 звернувся за захистом свої прав та
охоронюваних законом інтересів до господарського суду, подавши
позов до ПП ОСОБА_1 про виселення.
Разом з тим, господарські суди попередніх інстанцій прийшли
до передчасного висновку про наявність правових підстав для
задоволення позовних вимог та виселення відповідача з нежитлового
приміщення -торгового павільйону № 35, який знаходиться у
торгівельному комплексі "Ельміра", розташованому за адресою: м.
Миколаїв, пр. Миру, 1-Б .
Рішення господарського суду Миколаївської області від
26.09.2006 року у справі № 11/258/06 ( rs562202 ) (rs562202)
не відповідає
вимогам закону, оскільки при розгляді справи судом першої
інстанції не було залучено ПП "Фірму "Емія", не було з'ясовано чи
виконувались укладені позивачем та відповідачем договори оренди.
Зазначені недоліки усунув суд апеляційної інстанції.
Однак, апеляційний господарський суд не оцінив наявну у
матеріалах справи копію договору оренди № 10 від 15.04.2003 року.
За умовами цього договору відповідач орендував у третьої особи
торгівельний павільйон №35 у торговому комплексі "Ельміра", строк
договору з 15.04.2003 р. по 17.01.2007 р. (а.с. 43). В матеріалах
справи є також докази, які підтверджують виконання цього договору
(а.с.38-41). Суду належало з'ясувати чинність даного договору, а
відтак і наявність законних підстав для перебування відповідача у
орендованому торгівельному павільйоні № 35.
Отже, господарські суди порушили приписи ч. 1 ст. 4-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття судового рішення суддею за
результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього
Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд. При
новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її
розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які
регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від
26.09.20006 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 12.04.2007 року у справі № 11/258/06
( rs562202 ) (rs562202)
скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Головуючий, суддя Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська