ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 р.
№ 20/16 ( rs605420 ) (rs605420)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Черкащенко М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Елітжитло" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 27.03.2007р. та рішення господарського
суду м. Києва від 18.01.2007р.
у справі №20/16 ( rs605420 ) (rs605420)
господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрінпро"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Елітжитло"
про виконання мирової угоди
за участю представників:
ЗАТ "Укрінпро" -не з'явилися;
ТОВ "Елітжитло" - не з'явилися
в с т а н о в и л а :
Закрите акціонерне товариство "Укрінпро" звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом та просило суд стягнути з
відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітжитло"
650 000грн. основної заборгованості, 6618грн. в рахунок
відшкодування понесених витрат.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те,
що відповідач не виконав умови мирової угоди, затвердженої ухвалою
господарського суду м. Києва від 02.11.2006р. у справі №3/247, а
саме в частині відшкодування збитків у розмірі 650 000грн.
протягом десяти днів з моменту її затвердження (пп.2,4 договору)
(а.с.2-3).
До прийняття рішення у даній справі відзиву від ТОВ
"Елітжитло" до суду не надійшло.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.01.2007р. позов
задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ТОВ "Елітжитло"
на користь ЗАТ "Укрінпро" стягнуто 650 000грн. основної
заборгованості, 6500грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених
у зв'язку з оплатою позову державним митом та 118грн. в рахунок
відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу; в іншій частині позову - відмовлено
(а.с.45-46).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, що відповідачем не виконані зобов'язання за
мировою угодою, яка затверджена ухвалою господарського суду м.
Києва від 02.11.2006р. у справі №3/247.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині
відшкодування витрат у розмірі 6618грн., суд першої інстанції
виходив з того, що такі витрати вже відшкодовані відповідно до
ухвали господарського суду м. Києва від 02.11.2006р. у
вищевказаній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.03.2007р. рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2007р.
залишено без змін (а.с.72-76).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ
"Елітжитло" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить їх скасувати, а провадження у справі
припинити.
Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням норм
процесуального права судом першої інстанції, а саме ст.ст.4-3,22
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач у справі -ЗАТ "Укрінпро" у відзиві на касаційну
скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у
справі судові акти залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час вирішення спору у даній справі
по суті заявлених вимог та апеляційною інстанцією, під час
перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, встановлено
наступне.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2006р. у
справі №3/247 за позовом ЗАТ "Укрінпро" до ТОВ "Елітжитло" про
зобов'язання виконати умови договору затверджено мирову угоду,
укладену сторонами, у зв'язку з чим провадження у вказаній справі
припинено.
За умовами затвердженої судом мирової угоди, ТОВ "Елітжитло"
зобов'язалось в рахунок відшкодування збитків перерахувати ЗАТ
"Укрінпро" 650 000грн. протягом десяти днів з моменту затвердження
мирової угоди та припинення провадження у справі.
Спір у даній справі виник у зв'язку з не виконанням
відповідачем у встановлений угодою строк взятих на себе
зобов'язань по перерахуванню грошових коштів.
Приймаючи рішення у даній справі щодо задоволення таких
вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи рішення у даній
справі в апеляційному порядку, апеляційна інстанція не прийняли до
уваги наступне.
Ухвала господарського суду, у т.ч. ухвала про затвердження
мирової угоди, є судовим актом, для якого передбачений особливий
порядок його виконання.
Так, відповідно до ст.115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення,
ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є
обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Отже, виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду,
врегульовано нормами процесуального права, у зв'язку з чим у
сторін у зв'язку з укладенням такої угоди і лише у разі її
затвердження судом виникають не цивільні чи господарські права та
обов'язки, а господарсько-процесуальні права та обов'язки.
Зокрема, право на зміну способу та порядку виконання такої
ухвали, встановлене ст.121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
; право на
пред'явлення її до виконання, визначене ст.115 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
тощо.
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою
здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, у т.ч. є
ухвали у господарських справах, що визначено п.2 ч.2 ст.3 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Враховуючи зазначене, вимога щодо виконання мирової угоди,
яка затверджена ухвалою господарського суду, не може бути
самостійним предметом позову та розглядатись в господарських судах
в порядку окремого позовного провадження.
Отже, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а
провадження у справі припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що не позбавляє позивача права звернутись до
суду, який прийняв ухвалу про затвердження мирової угоди, з заявою
про зміну способу її виконання з добровільного на примусове до
суду, який прийняв ухвалу про її затвердження.
Відповідно ст.47, до ч.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
підлягає поверненню з
державного бюджету:
- 6 500грн., сплачене позивачем у зв'язку з оплатою позову
державним митом відповідно до платіжного доручення №220 від
22.12.2006р.;
- державне мито у загальній сумі 6 500грн., сплачене
відповідачем у зв'язку з оплатою апеляційної та касаційної скарг
державним митом відповідно до платіжних доручень №657 від
25.01.2007р., №718 від 28.03.2007р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47,80, 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Елітжитло" задовольнити.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.03.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від
18.01.2007р. у справі №20/16 ( rs605420 ) (rs605420)
скасувати, а провадження
у справі припинити.
3.Повернути Закритому акціонерному товариству "Укрінпро" з
державного бюджету 6 500грн. державного мита, яке перераховано
відповідно до платіжного доручення №220 від 22.12.2006р.
4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю
"Елітжитло" 6 500грн. державного мита, яке перераховано відповідно
до платіжних доручень №657 від 25.01.2007р., №718 від 28.03.2007р.
5.Доручити видати довідки на виконання пп.3,4 резолютивної
частини постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Черкащенко М.М.