ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 р.
№ 1/695-29/184 ( rs488730 ) (rs488730)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді Васищака I.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Західенерго"
на рішення господарського суду Львівської області від
17.11.2006р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.02.2007р.
у справі №1/695-29/184 ( rs488730 ) (rs488730)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" в
особі
"Добротвірської ТЕС"
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
3-ті особи 1) ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний
комбінат";
2) Державна інспекція охорони, відтворення водних живих
ресурсів і
регулювання рибальства
про усунення перешкод в користуванні водосховищем та
відшкодування збитків,
за участю представників:
від позивача: Мазяр Т.М., Фарйон Т.С. (довіреності у справі),
від відповідача: не з'явився,
від 3-тьої особи 1: не з'явився,
від 3-тьої особи 2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" в особі
"Добротвірської ТЕС" звернулося до господарського суду Львівської
області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 і
просило суд, з урахуванням доповнень та змін позовних вимог,
зобов'язати останнього припинити незаконні дії на водосховищі
Добротвірської ТЕС, не чинити перешкод в користуванні
водосховищем, звільнити водосховище від майна, що належить
відповідачу, а саме: садкових ліній, рибацького будинку,
перехідного містечка, а також зобов'язати ліквідувати наслідки
земляних робіт в 100 метровій береговій смузі, та стягнути збитки
у розмірі 4 777,50 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є первинним
водокористувачем і здійснює спеціальне використання водосховища
Добротвірської ТЕС. Проте, на водосховищі знаходиться належний
відповідачу цілісний майновий комплекс рибної дільниці, що
негативно впливає на воду водосховища своєю інтенсивністю
кормління водних живих ресурсів. Внаслідок безвідповідального
ставлення відповідача до технології вирощування риби у липні 2004
року відбулася її масова загибель в садках. У зв'язку з чим
позивач не зміг виловити рибу в межах, передбачених Режимом
рибогосподарської експлуатації, та зазнав збитків у розмірі 4
777,50 грн.
Відповідач, заперечуючи заявлений позов посилається на те, що
рибдільниця набута на законних підставах; підприємницька
діяльність здійснюється належним чином та не завдає шкоди
навколишньому природному середовищу; йому відведено земельну
ділянку; його вина у масовій загибелі риби у липні 2004 року
відсутня.
Ухвалою господарського суду Львівської області від
03.10.2005р. (а.с.59 т.1) залучено до участі у справі третіх осіб
на стороні відповідача, які не заявляють самостійний вимог на
предмет спору, Відкрите акціонерне товариство "Львівський обласний
виробничий рибний комбінат" та Державну інспекцію охорони,
відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства.
Рішенням господарського суду Львівської області від
17.11.2006р. (суддя М.Синчук), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р.
(головуючий, суддя Д.Новосад, судді О.Михалюк, Г.Мельник), у
задоволені позовних вимог відмовлено.
Вказані судові акти мотивовані недоведеністю позивачем факту
вчинення відповідачем незаконних дій на водосховищі,
недоведеністю, які саме дії відповідача перешкоджають позивачу
користуватися наданою йому в постійне користування земельною
ділянкою та водосховищем, недоведеністю заподіяння збитків.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами двох
інстанцій встановлено, що рішенням Львівської обласної ради
народних депутатів від 20.05.1980р. №306 "Про організацію
садкового рибного господарства на базі термальних вод
Добротвірської ДРЕС" (а.с.121 т.1) Львівський облрибкомбінат (3-тя
особа 1) зобов'язано організувати на базі термальних вод
Добротвірської ДРЕМ садкове рибне господарство.
Виконавчий комітет Кам'янка-Бузької районної ради народних
депутатів своїм висновком 01.07.1987р. №597-3/29 погодив місце
розташування ділянки під організацію садкового рибного
господарства на малопродуктивних пасовищах колгоспу "Зоря
комунізму" в урочищі хутора Березина (а.с.107 т.2).
Актом вибору земельної ділянки під будівництво садкового
рибного господарства Львівського облрибкомбінату від 16.07.1987р.,
затвердженого начальником Укрголоврибгоспу, проведено вибір
земельної ділянки під будівництво садкового рибного господарства
біля х.Березина за рахунок колгоспу "Зоря комунізму" площею 4,5
га, з яких 3,7 га малопродуктивних пасовищ, 0,8 га штучного
водоймища (а.с.122 т.1).
01.04.1989 р. між Українським басейновим управлінням з
охорони та відтворення рибних запасів та регулювання рибальства
(орган рибохорони) та Львівським облрибкомбінатом (користувач
ділянки) укладено договір про умови використання та ведення
промислового виловлювання риби та інших водних тварин та рослин,
відповідно до умов якого, орган рибохорони здав, а користувач
ділянкою прийняв у безоплатне та безстрокове користування водний
об'єкт -рибопромислу водойму, Добротвірське водосховище (а.с.119
т.1).
Згідно наказу про створення в процесі приватизації ВАТ
"Львівський обласний виробничий рибний комбінат" від 28.12.1994р.
№1308 Регіональне відділення ФДМУ у Львівській області передало у
власність ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат",
зокрема, садкові лінії, мостик перехідний, будиночок рибальський в
с.Руда за Бугом, Кам'янка-Бузький район (а.с.123 т.1).
25.10.2002р. між ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний
комбінат" та СПД ОСОБА_1 укладено договір №25/10-02
купівлі-продажу відповідно до якого, відповідач купив цілісний
майновий комплекс рибної дільниці "Добротвір": садкова лінія
(інв.№101) з садками (інв.№102) та мостиком (інв.№104), садкова
лінія (інв.№103), будинок рибальський (інв.105). Згідно п.3.1
цього договору право власності на майновий комплекс переходить до
покупця від продавця з моменту підписання акта прийому-передачі
майнового комплексу, який є невід'ємною частиною даного договору.
При цьому продавець передає покупцю інвентаризаційну справу на
майновий комплекс, а також інші документи, пов'язані з
експлуатацією майнового комплексу (а.с.125 т.1).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та
постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
суд їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обгрунтована порушенням судами двох
інстанцій норм матеріального права, а саме ст.ст.45, 74 Водного
кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, ст.ст.58, 59, 95, 125 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.42 Закону України "Про тваринний
світ" ( 2894-14 ) (2894-14)
, пункту 9.14 Правил промислового рибальства в
рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом
Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999р.
№33 ( z0326-99 ) (z0326-99)
, незастосуванням судами вимог наказу Державного
комітету рибного господарства України №154 ( z0357-99 ) (z0357-99)
від
28.10.1998р., а також неповним з'ясуванням судами всіх обставин
справи.
Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу позивача,
в яких просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін,
а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у запереченнях.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Відкрите акціонерне
товариство "Західенерго" в особі "Добротвірської ТЕС" звернулося з
позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про
усунення перешкод в користуванні водосховищем та відшкодування
збитків шляхом зобов'язання відповідача:
припинити незаконні дії на водосховищі Добротвірської ТЕС,
які полягають у неправомірному перебуванні належних відповідачу
понтонних садкових ліній та іншого майна на земельній ділянці,
відведеній позивачу, у тому числі під Добротвірське водосховище;
звільнити водосховище від майна, що належить відповідачу, а
саме: садкових ліній, рибацького будинку, перехідного містечка;
ліквідувати наслідки земляних робіт в 100 метровій береговій
смузі;
стягнути збитки у розмірі 4 777,50 грн.
Предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень
права) становить вимога володіючого майном власника (титульного
володільця) до третіх осіб про усунення порушень його права
власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися,
розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою ж такого позову (негаторного) є належне право
позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які
підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві пере шкод
щодо здійснення ним цих правомочностей.
Таким чином для вирішення даного спору по суті заявлених
вимог необхідно з'ясувати: яким чином відповідач перешкоджає
(ускладнює) здійсненню позивачем повноважень користування або
розпорядження водосховищем; чи є такі дії відповідача
неправомірними; які перешкоди повинен усунути відповідач, щоб
позивач мав змогу здійснювати своє законне право користуватися чи
розпоряджатися майном, у даному випадку водоймами-охолоджувача
Добротвірської ТЕС.
Відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом
доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та
обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав
позову та фактів, якими відповідач обгрунтовує заперечення проти
позову. При цьому, в силу ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
Своє право користування Добротвірським водосховищем позивач
підтверджує державним актом на право постійного користування
землею (а.с.55-58 т.1), дозволом на спеціальне водокористування
від 08.12.1999р. (а.с.31-36 т.3), та режимом рибогосподарської
експлуатації, затвердженого начальником Головрибводу 20.08.2003р.
(а.с.20-23 т.1).
Після порушення у липні 2005р. провадження у даній справі
наказом Державної інспекції охорони, відтворення водних живих
ресурсів та регулювання рибальства від 02.10.2006р. №118 скасовано
режим рибогосподарської експлуатації Добтротвірського водосховища,
затверджений 20.08.2003р., та введено в дію на цьому водному
об'єкті Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних
об'єктах України (а.с.126 т.1).
Встановивши, що відповідач правомірно знаходиться на своїй
земельній ділянці, оскільки він став власником цілісного майнового
комплексу рибної дільниці "Добротвір" на підставі укладеного між
ним та ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат"
договору купівлі-продажу від 25.10.2004р. №№25/10-02, суди двох
інстанцій не дали правової оцінки іншому договору, укладеному між
тим ж сторонами про той же предмет, раніше 16.09.2002р. (а.с.27
т.1), а також не з'ясували час переходу права власності на
вказаний комплекс. Так, пунктом 3.1. договору від 25.10.2004р. та
п.7 договору від 16.02.2002р. передбачено, що право власності на
майновий комплекс переходить від продавця до покупця з дня
підписання акта прийому-передачі майна та документів на нього. Між
тим, матеріали справи не містять доказів виконання сторонами
вказаних вимог, а саме акта прийому-передачі.
Окрім того, в силу пунктів 4, 5 ст.59 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадянам та юридичним особам органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель
водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні
ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових
смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми,
болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб,
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних
цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Використання
земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за
згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на
земельну ділянку виникає після одержання її власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної
реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення
її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує
право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного
користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється
відповідно до закону.
Проте, у матеріалах справи відсутні державний акт або договір
оренди, які б підтверджували право постійного користування
земельною ділянкою або право її оренди відповідачем, та згода
власника або землекористувача земельних ділянок водного фонду для
рибальства.
Вказуючи на укладений між Українським басейновим управлінням
з охорони та відтворення рибних запасів та регулювання рибальства
(орган рибохорони) та Львівським облрибкомбінатом (користувач
ділянки) договір від 01.04.1989 р. про умови використання та
ведення промислового виловлювання риби та інших водних тварин та
рослин, відповідно до умов якого, орган рибохорони здав, а
користувач ділянкою прийняв у безоплатне та безстрокове
користування водний об'єкт -рибопромислу водойму, Добротвірське
водосховище (а.с.119 т.1), суди двох інстанцій не врахували інші
умови цього договору. Зокрема, пунктами 2, 3 якого встановлено, що
необхідна користувачу земельна ділянка для введення на ній
рибогосподарських споруд та будов відводиться у встановленому
порядку, при цьому клопотання про відвід земельної ділянки
користувач порушує самостійно та від свого імені; користувач не
має права здавати наданий рибопромисловий водойм, ділянку іншим
організаціям.
Посилаючись на рішення господарського суду Львівської області
від 09-11.08.2005 у справі №1/734-11/136 та від 23.05.2006р. у
№1/359-15/99а (а.с.98-104 т.2), якими встановлено, що ВАТ
"Львівський обласний виробничий рибний комбінат" правомірно
знаходилося на своїй земельній ділянці, оскільки рішенням
Прибужанівської сільської ради від 12.08.1997р. передано
безкоштовно у власність земельну ділянку садково-рибному
господарству на базі термальних вод Добротвірської ТЕС ВАТ
"Львівський рибокомбінат", а відповідач, придбавши цілісний
майновий комплекс, став його власником, суди двох інстанцій
залишили поза увагою та не дали правової оцінки наявному у
матеріалах справи іншому рішенню Прибужанівської сільської ради №1
від 30.08.2006р., яким скасовано рішення цієї ж ради від
12.09.1997р. "Про передачу безкоштовно у власність земельну
ділянку садково-рибному господарству на базі термальних вод
Добротвірвської ДРЕС ВАТ Львівського рибокомбінату площею 4,5 га в
урочищі "біля Бугу", у тому числі 3,7 га малопродуктивних пасовищ
та 0,8 га штучних водоймищ (а.с.14 т.3).
Без правової оцінки залишено судами двох інстанцій й лист
виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради від
05.04.2005р №63, де зазначено, що відносно відповідача порушена
справа про адміністративне порушення у зв'язку із самовільним
встановленням будки рибака без відповідних документів, що
посвідчують право користування земельною ділянкою (а.с.29 т.2), а
також лист Державної інспекції охорони, відтворення водних живих
ресурсів і регулювання рибальства від 29.11.2005р. №7-83-816, в
якому зазначено, зокрема, що рибогосподарська діяльність інших
користувачів на водосховищі, крім Добротвірської ТЕС, не
правомірна, у тому числі розведення риби відповідачем на садковій
лінії по вирощуванню риби (а.с.79 т.1).
Окрім того, відповідно до пункту 5 Правил промислового
рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України,
затверджених наказом Державного комітету рибного господарства №33
( z0326-99 ) (z0326-99)
від 18.03.1999р., промисел водних живих ресурсів
здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у
встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого
зразка, виданим їм державними органами рибоохорони. Пунктом 2
названих Правил визначено, що дозвіл на спеціальне використання
водних живих ресурсів -офіційний документ, який засвідчує право
користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів.
Пунктами 9.14.9 та 9.14.10 цих Правил встановлено, що без
погодження з державними органами рибоохорони забороняється
проводити на рибогосподарських водних об'єктах та їхніх ділянках
роботи з розвідування та вирощування водних живих ресурсів,
установлювати садкові лінії для вирощування риби та інших водних
живих ресурсів, а також колектори для вирощування молюсків.
Суди двох інстанцій безпідставно не застосували приписи
названих Правил та не з'ясували наявність у відповідача
відповідних дозволу та згоди органів рибоохорони, у зв'язку з чим
висновок судів двох інстанцій про відсутність ознак незаконності в
діях відповідача, які полягають у розведенні ним та утримуванні
риби в садкових лініях у Добротвірвському водосховищі, є
передчасним.
Тим більше, що відповідно до п.6.1.6 названих Правил
користувач водних живих ресурсів зобов'язаний не допускати (без
дозволу органів рибоохорони) інших користувачів до використання
водних живих ресурсів на закріплених за ними промислових ділянках.
Також не з'ясовувалося судами двох інстанцій питання чи
дотримано відповідачем вимоги Iнструкції про порядок здійснення
штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх
використання, затверджених наказом Державного комітету рибного
господарства України 28.10.1998р. №154 ( z0357-99 ) (z0357-99)
, пунктом 2
якого встановлено, що всім користувачам водних живих ресурсів, які
здійснюють у рибогосподарських водних об'єктах розведення,
вирощування та їх використання, подати відповідні документи на
реєстрацію зазначеної рибогосподарської діяльності згідно з
вимогами цієї Iнструкції.
Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи,
є порушенням вимог: ст.4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка визначає,
що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх
обставин справи; ст.38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка зобов'язує суд
у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Вказані порушення норм процесуального права призвели до
неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення
для вирішення даного спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з
чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична
оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним
нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.
Допущені порушення норм процесуального права не можуть бути
усунуті судом касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене, ухвалені у даній справі рішення та
постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Західенерго" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
17.11.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 20.02.2007р. у справі №1/695-29/184 ( rs488730 ) (rs488730)
скасувати.
3. Справу направити до господарського суду Львівської області
на новий розгляд.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій