ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 р.
№ 2-15/13183-2006 ( rs182687 ) (rs182687)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Добролюбової Т.В.
суддів
Продаєвич Л.В., Рогач Л.I.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Закритого акціонерного товариства "Азіатсько-Європейський
газовий термінал"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.11.06
у справі
№ 2-15/13183-06 ( rs182687 ) (rs182687)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Український інститут з
проектування об'єктів газової промисловості" (надалі -ВАТ
"Укргазпроект")
до
Закритого акціонерного товариства "Азіатсько-Європейський
газовий термінал" (надалі- ЗАТ "АЕГаз-Термінал"
про
стягнення 165336,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Симоненко А.В. -за дов. №01-10/1434
від відповідача : Кулагіна О.О.- за дов. №01-07/185
Відкритим акціонерним товариством "Український інститут з
проектування об'єктів газової промисловості" у серпні 2006 року
заявлений позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства
"Азіатсько-Європейський газовий термінал" 165336,00 грн.
заборгованості. Обгрунтовуючи вимоги позивач вказував на неналежне
виконання відповідачем зобов'язань за договором №3730 від 06.05.04
та додатковою угодою №1
доповідач: Добролюбова Т.В.
від 24.02.05 щодо оплати за виконані ВАТ "Укргазпроект"
роботи. Водночас, позивач посилався на положення статей 509, 525,
526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.09.06, ухваленим суддею Iщенко I.А., позовні вимоги задоволені
повністю. Місцевий господарський суд встановив порушення
відповідачем зобов'язання зі сплати виконаних позивачем робіт і
обгрунтовуючи рішення послався на приписи частини 1 статті 887,
пункту 1 статті 889 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статті
173 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів: Плута В.М., Сотула В.В., Горошко Н.П. постановою
від 08.11.06, перевірене рішення у справі залишив без змін з тих
же підстав. При цьому виходив з того, що роботи за спірним
договором виконані, вчасно оплата не проведена, а належно
складений акт про недоліки робіт відсутній.
Закрите акціонерне товариство "Азіатсько - Європейський
газовий термінал" звернулось до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі
скасувати, як ухвалені з порушенням норм матеріального права,
матеріали справи просить скерувати для нового розгляду до суду
першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник
вказує на безпідставне, на його думку, застосування судами
попередніх інстанцій положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, оскільки спірні правовідносини регулюються
спеціальними законодавчими актами, зокрема, Господарським кодексом
України ( 436-15 ) (436-15)
, нормами ДБН А.2.2-3-2004, затвердженими
Наказом Держбуду України від 20.01.04 №8. У судовому засіданні
представник скаржника доповнив скаргу доводами щодо повідомлення
про час і місце розгляду його апеляційної скарги за кілька годин
до початку судового засідання.
Від Відкритого акціонерного товариства "Український інститут
з проектування об'єктів газової промисловості" відзиву на
касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В. і присутніх у судовому засіданні представників
сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування господарськими судами
приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом апеляційної інстанції приписів матеріального і
процесуального законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є
матеріально-правова вимога Відкритого акціонерного товариства
"Український інститут з проектування об'єктів газової
промисловості" про стягнення з Закритого акціонерного товариства
"Азіатсько-Європейський газовий термінал" 165 336,00 грн. вартості
виконаних ним робіт за договором №3730. Господарськими судами
попередніх інстанцій встановлено, та підтверджено матеріалами
справи, що 06.05.04 між Відкритим акціонерним товариством
"Український інститут з проектування об'єктів газової
промисловості" - виконавцем та Закритим акціонерним товариством
"Азіатсько-Європейський газовий термінал" - замовником укладено
договір №3730, Додаткову угоду №1 від 24.02.05 за умовами якого,
виконавець зобов'язався виконати роботу "Термінал перевалки СУГ у
Керченському рибному порту" ТЄО". Замовник, в свою чергу,
зобов'язався вчасно прийняти роботу та розрахуватися за неї.
Відповідно до пункту 1.4 договору, вартість і строки виконання
робіт визначені за протоколом узгодження договірної ціни та
календарним планом робіт, які є невід'ємною частиною договору.
Вартість робіт становить 330 675,00 грн. Перший етап робіт,
загальною вартістю 77963,00 грн., виконується упродовж 4 тижнів;
вартість другого етапу сторонами визначена у розмірі 197 587,00
грн. і виконується упродовж 8 тижнів з моменту сплати авансу та
надання відповідачем вихідних даних. Згідно пункту 3.1 договору
відповідач зобов'язався перерахувати авансовим платежем 50%
вартості робіт - 165336,00 грн. Судами установлено, що 26.05.04
відповідачем було перераховано ВАТ "Укргазпроект" 165336,00 грн.,
це підтверджується платіжним дорученням від 26.05.04 №2.
Відповідно до пункту 4.1 договору передача оформленої документації
здійснюється на підставі акта здачі-приймання робіт та накладної.
Також судами встановлено, що роботи за першим етапом передані
відповідно до накладної №213 від 16.07.04. Роботи за другим етапом
передані на підставі накладних від 16.11.04 №403 і від 13.01.05
№3. Установлено господарськими судами попередніх інстанцій і те,
що 25.03.05 між сторонами складений акт здачі - приймання робіт на
суму 143 738, 40 грн., який підтверджує виконання робіт за другим
етапом (інженерно вишукувальні роботи). За домовленістю сторін,
яка відбита у пункті 4.2 договору передбачено, що після отримання
документації відповідач зобов'язаний прийняти її та протягом
місяця оформити акт здачі - приймання робіт або передати
вмотивовану відмову від приймання. Відмова від приймання робіт
оформлюється двохстороннім актом з переліком необхідних
доопрацювань та строком її виконання. Між тим, суди установили, що
позивач направив на оформлення відповідачеві акт виконаних робіт
на загальну суму 165336,00 грн., про це свідчить лист №0311/265
від 10.05.06. Листами №ОПЗ/644 від 27.03.06, №ОПЗ/631 від 05.04.06
позивач звертався до ЗАТ "АЕГаз-Термінал" з проханням сплатити
заборгованість. Відповідач листом №71 від 21.04.06 відмовився
оплатити виконані роботи з посиланням на виконання їх не в повному
обсязі. ВАТ "Укргазпроект" листом №ОЗП/751 від 15.04.06 повідомило
відповідача про оформлення акта виконаних робіт в односторонньому
порядку. Суди установили, що строк здійснення оплати відповідачем
за роботи виконані згідно акта на суму 165336,00 грн., сплинув
30.04.06. Проте, вмотивованої відмови, як і заперечень до акта
приймання робіт відповідачем судові не надано. У відповідності зі
статтею 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази
подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Згідно статті 32
названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються
вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору. За
приписами статті 34 цього ж Кодексу, господарський суд приймає
тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,
які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не
можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наведена
норма містить принципи належності та допустимості доказів на яких
грунтуються вимоги та заперечення учасників господарського
процесу. Відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти їх. Отже, задовольняючи позовні вимоги
суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про фактичне
виконання робіт позивачем, а відтак, і виникнення у відповідача
зобов'язання розрахуватися за них. Посилання скаржника на
безпідставне застосування судом положень Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
визнається колегією суддів помилковим, з огляду
на наступне. Цивільний кодекс України, який є основним актом
цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові
відносини (цивільні відносини) засновані на юридичній рівності,
вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У
тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що
мають вказані ознаки. Приписами частини 1, 2 статті 67
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями,
громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на
основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору,
визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин,
що не суперечать законодавству України. Так, положеннями статей
144, 174 названого Кодексу унормовано, що майнові права, майнові
обов'язки та господарські зобов'язання суб'єкта господарювання
можуть виникати з угод, передбачених законом. При цьому, приписами
статті 175 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено,
що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються
цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками
господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в
силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську
дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а
управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони
виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між
учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом
України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським
кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
. Як зумовлено приписами статті 180
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зміст господарського
договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,
спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських
зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними
як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Тобто в
силу укладення договору певного виду сторони підпорядковують свої
відносини як загальним положенням про зобов'язання, визначеним
Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
або Цивільним кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
так і відповідним законодавчим актам, що
регулюють такий вид господарських відносин. Господарськими судами
попередніх інстанцій визнано та підтверджено матеріалами справи,
що правовою природою укладеної сторонами угоди, є договір підряду.
Iстотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються
відповідними положеннями Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо інше не передбачено Господарським кодексом України
( 436-15 ) (436-15)
. Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду на проведення проектних та
пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням
замовника проектну або іншу технічну документацію або виконати
пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Дана норма кореспондує з вимогами статті 324 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, якою встановлено, що за договором
підряду на проведення проектних та досліджувальних робіт підрядник
зобов'язується розробити за завданням замовника проектну
документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а
замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Частиною 1 статті
889 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
унормовано, що замовник
зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після
завершення робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих
етапів робіт. Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими встановлено, що
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, положення Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, якими
регулюються відносини, котрі виникають у процесі виконання робіт
не суперечать вимогам статей Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з цього питання. Відтак, господарські суди попередніх інстанцій
правильно дійшли висновку про необхідність застосування до спірних
правовідносин приписів глави 61 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, а відсутність посилань на відповідні статті
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
за таких встановлених
обставин не є підставою для скасування перевірених судових актів.
Не знайшли документального підтвердження і усні доводи скаржника
щодо запізнього повідомлення апеляційним судом про час і місце
розгляду його апеляційної скарги. З відбитку штампу на звороті
ухвали від 30.10.06 (1 аркуш 2 том справи) щодо прийняття
апеляційної скарги до провадження та призначення її на 08.11.06,
вбачається про відправлення її сторонам у справі 30.10.06. Відтак,
доводи скаржника про порушення норм процесуального права
спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.11.2006 року у справі №2-15/13183-2006 ( rs182687 ) (rs182687)
залишити без змін.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Азіатсько-Європейський газовий термінал" залишити без задоволення
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Л.Продаєвич
Л.Рогач