ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 р.
№ 15/138 ( rs529033 ) (rs529033)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
відповідачів
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні
скарги
Державного підприємства "Донецька залізниця"
та Товариства з обмеженою відповідальністю
"Донбасвуглепереробка"
на рішення
від 19.03.2007 року господарського суду Донецької області
у справі
№ 15/138 ( rs529033 ) (rs529033)
господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця"
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Донбасвуглепереробка"
про стягнення штрафу по плану перевезень у сумі 1289,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до
господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" про стягнення
1289 грн. штрафу за не завантаження вагонів під план № 358 у
грудні 2005р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №
288/13 від 14.11.2003р. відповідач запланував на першу декаду
грудня 2005 року перевезти 75 піввагонів для завантаження 5000
тон.
Для врахування виконання плану перевезень залізницею ведеться
облікова картка №358. Картка заповнюється відповідно до Правил
планування перевезень вантажів, затверджених Наказом Міністерства
транспорту України №873 ( z1030-02 ) (z1030-02)
від 09.12.2002 року,
зареєстрованих в Мін'юсті за №1030/7318 29.12.2002 року.
Пунктом 6.5.1 цих правил передбачено, що виконання плану
підраховується подекадно. За першу декаду грудня відповідач
повинен був перевезти 1533 тон у 23 вагонах. Фактично жодної тони
не було перевезено, а тому невиконання плану складає 1533 тони. На
протязі декади відповідач своєчасно відмовився від 11 вагонів,
тобто від завантаження 732 тон.
Решта вагонів (12 вагонів під завантаження 801 тони) не була
перевезена у зв'язку з несвоєчасними відмовами.
Загальна сума штрафу нарахована відповідачу по першій декаді
складає 1289 грн. (488 грн. за своєчасну відмову від вагонів + 801
грн. за несвоєчасну відмову від вагонів).
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2006
року, яке було скасовано постановою від 12.12.2006 року Вищого
господарського суду України, у позові відмовлено.
Після повторного розгляду рішенням господарського суду
Донецької області від 19.03.2007 року позовні вимоги задоволені
частково в сумі 801 грн., в решті позову відмовлено в зв'язку із
зменшенням судом розміру штрафу на підставі пункту 3 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення суду обгрунтовано тим, що стаття 106 Статуту
передбачає відповідальність за невиконання плану перевезень по
залізницях призначення. Штраф нараховується відповідно до пункту
6.10 Правил планування перевезень вантажів по закінченні кожної
декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця. Як
вбачається із облікової картки № 358 невиконання плану перевезень
мало місце по дорогах призначення, тому позивач правомірно
нарахував штраф, який підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд врахував той факт, що план перевезень у
другій та третій декадах відповідач виконав, не допустив порушень,
що дає можливість зменшити розмір штрафу до 801грн.
Державне підприємство "Донецька залізниця" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Донецької області від 19.03.2007 року, в якій
просить скасувати рішення частково та прийняти додаткове рішення,
яким стягнути з відповідача 488 грн. штрафу та всі судові витрати.
На думку заявника штрафні санкції у відношеннях між
залізницею і вантажовідправником встановлені не договором, а в
порядку діючого законодавства. Тобто сторони не вправі самостійно
узгоджувати застосування чи не застосування штрафів. Вони можуть
бути зменшені тільки при вилученні арифметичних помилок, чи
застосуванні взаємозаліків. Тому стаття 231 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
прямо відноситься і до випадків регламентованих
Статутом залізниць.
Крім того, заявник вважає, що в порушення пункту 3 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не
зазначив обставини які дійсно існували і не могли бути відкинуті,
а відповідач з свого боку заяви про зменшення штрафу суду не
надсилав, про те, що в нього тяжке фінансово-економічне становище
довідок не давав.
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Донбасвуглепереробка" також подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької
області від 19.03.2007 року, в якій просить скасувати рішення як
прийняте з порушенням норм матеріального права.
Заявник вважає, що згідно пункту 6.10 Правил планування
перевезень вантажів та пунктів "г", "д" статті 107 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
відповідач звільняється від сплати
штрафу, нарахованого по Донецькій залізниці за першу декаду грудня
2005 року у сумі 1289,00 грн. План перевезень за грудень 2005 року
перевиконаний на 25,0 т. шляхом ущільнення завантаження вагонів,
при плані 75 п/в відвантажено 73 п/в.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і
повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а також
правильність застосування господарським судом норм процесуального
та матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів
справи предметом спору у даній справі є стягнення 1289 грн. штрафу
за не завантаження вагонів під план № 358 у грудні 2005р.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що між
державним підприємством "Донецька залізниця" та товариством з
обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" укладено договір
щодо організації перевезень вантажів № 288/13 від 14.11.2003 року.
Умовами договору № 288/13 від 14.11.2003р. та додаткових угод
до цього договору, сторони передбачили місячне планування
перевезень вантажів.
Згідно плану відвантаження № 358 відповідач запланував на
грудень 2005 року перевезти 75 напіввагонів для завантаження 5000
тон. Даний план перевезень був прийнятий позивачем до виконання.
Згідно облікової картки №358 за грудень 2005 року відвантажено 73
напіввагони - 5025 тон.
Отже судом встановлено, що відповідач завантажив меншу
кількість вагонів від запланованої (-2 вагони), але перевиконав
план завантаження на місяць у тонах на 25 тон.
Положенням статті 18 Статуту залізниць України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457
( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що місячне планування перевезення
вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних
або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів
та замовлень відправників.
Згідно з частини 1 статті 20 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
виконання перевезень, у тому числі на пред'явлення,
позапланових, понадпланових та перевезень для надолуження
недовантаження протягом минулого місяця, враховується в обліковій
картці за формою, встановленою Правилами планування перевезень,
затверджений наказом Міністерства транспорту України від
09.12.2002р. № 873 ( z1030-02 ) (z1030-02)
, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 29.12.2002р. за № 1030/7318.
Як вбачається із облікової картки № 358 відповідач запланував
на першу декаду перевезти 1533 тони у 23 вагонах. Фактично жодної
тони не було перевезено, а тому невиконання плану складає 1533
тони. На протязі декади відповідач своєчасно відмовився від 11
вагонів, тобто від завантаження 732 тон.
Решта вагонів (12 вагонів під завантаження 801 тони) не була
перевезена у зв'язку з несвоєчасними відмовами.
Загальна сума штрафу по першій декаді складає 1289грн.
(488грн. за своєчасну відмову від вагонів і 801грн. за несвоєчасну
відмову від вагонів).
На другу та третю декаду грудня 2005 року план по дорогах
призначення був виконаний.
Стаття 106 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачає
відповідальність за невиконання плану перевезень по залізницях
призначення. Штраф нараховується відповідно до пункту 6.10 Правил
планування перевезень вантажів по закінченні кожної декади,
сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.
Оскільки невиконання плану перевезень мало місце по дорогах
призначення, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував
штраф, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд прийнявши до уваги, що план перевезень у
другій та третій декадах відповідач виконав та не допустив
порушень зменшив розмір штрафу до 801грн.
За таких обставин касаційна інстанція не вбачає підстав для
зміни чи скасування рішення.
Заперечення позивача касаційна інстанція не приймає до уваги,
оскільки пунктом статті 83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено право суду зменшувати у виняткових
випадках розмір неустойки , яка підлягає стягненню
зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже ця стаття
- по-перше, не ставить право суду на зменшення неустойки в
залежність від наявності про це заяви сторони;
- по-друге, застосовується у разі порушення сторонами
зобов'язань, які виникають із цивільно-правових відносин, а судом
встановлено, що правовідносини сторін виникли з договору щодо
організації перевезень вантажів № 288/13 від 14.11.2003 року;
- по-третє, в рішенні суду зазначені в якості підстав для
зменшення штрафу виконання відповідачем плану перевезень у другій
та третій декадах та відсутність порушень.
Заперечення відповідача касаційна інстанція також не приймає
до уваги, оскільки відповідно пункту "д" статті 107 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
вантажовідправник звільняється від
сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі надолуження
недовантаження, допущеного протягом декади, а відповідно пункту
"г" за виконання плану в тоннах вантажів, перевезення яких
планується у тоннах і вагонах, в той час як спір стосується
невиконання плану перевезень у першій декаді в кількості 1533 тони
у 23 вагонах, що встановлено судами.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2007
року у справі № 15/138 ( rs529033 ) (rs529033)
господарського суду Донецької
області залишити без змін, а
касаційні скарги Державного підприємства "Донецька залізниця"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка"
залишити без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач