ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 вересня 2021 року м. Київсправа № 819/449/18адміністративне провадження № К/9901/56084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року у складі судді Шульгача М.П. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у складі колегії суддів: Ільчишин Н.В. (головуючий), суддів: Глушка І.В., Пліша М.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення документів його до Міністерства оборони України та висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без одноразової грошової допомоги у разі загибелі встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п)
(далі - Порядок №975);
1.2 - зобов`язати відповідача оформити та подати до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги йому, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії відповідно до Порядку №975.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 2 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, позов задовольнив.
Визнав дії Тернопільського обласного військового комісаріату по не направленню документів і висновку до Міністерства оборони України на ОСОБА_1, щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії - протиправними.
Зобов`язав Тернопільський обласний військовий комісаріат направити документи і складений висновок до Міністерства оборони України на ОСОБА_1, щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що відмова відповідача у призначенні грошової допомоги позивачу через відсутність документу, підтверджуючого причини та обставини здобуття поранення, є неправомірною та суперечить пункту 11 Порядку №975.
Матеріалами справи підтверджується подання позивачем висновку ВЛК щодо причин та обставин поранення, який є достатнім доказом, що воно не пов`язано із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 З 7 серпня 1984 року по 29 червня 1986 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР в складі військової частини п/п 53336, - в Республіці Афганістан, відповідно до військового квитка НОМЕР_1, виданого Кременецьким районним військовим комісаріатом Тернопільської області 14 квітня 1984 року та довідки №77 від 21 квітня 2016 року, виданої Тернопільським об`єднаним міським військовим комісаріатом Тернопільської області,
3.2 31 березня 2016 року йому встановлена III група інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0620519 від 31 березня 2016 року та в подальшому продовжена випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0810430 від 16 березня 2017 року на строк до 31 березня 2020 року.
3.3 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни III групи та видано довідку №23 від 21 травня 2016 року
3.4 У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Тернопільського ОВК про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII (2011-12)
).
3.5 2 липня 2016 року Тернопільський обласний військовий комісаріат прийняв рішення про повернення ОСОБА_1 на доопрацювання документів, оскільки відсутній документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення особою тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975.
3.6 Уважаючи відмову протиправною позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що позивач не подав документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Також позивач зазначає, що він надав усі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги, тому відповідач повинен подати висновок до МО щодо виплати цієї допомоги.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII (2011-12)
; у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
9. Згідно з частинами другою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
10. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п)
.
11. Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (975-2013-п)
(далі - Порядок №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
12. Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
13. Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" (671-2014-п)
передбачено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
14. Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується МО України, є звернення до уповноваженого органу, у даному випадку - військомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
При цьому, на відповідача покладено обов`язок направити до МО України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції МО України віднесено прийняття відповідного рішення.
15. Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1, 22 серпня, 18 жовтня 2018 року, 19, 27 лютого 2020 року (справи №№750/5060/17, 802/1966/17-а, 825/454/18, 161/6668/17, 212/6048/17(2-а/212/191/170, відповідно).
16. Таким чином, колегія суддів уважає, що відповідач визначених чинним законодавством дій щодо подання висновку розпоряднику коштів не зробив, заяву позивача не допущено до розгляду у встановленому законом порядку, чим порушив приписи пункту 12 Порядку №975.
17. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Тернопільського обласного військового комісаріату щодо не направлення до МО України поданих позивачем документів і висновку щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.
18. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому підстави для її задоволення - відсутні.
19. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
20. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20)
, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Л.В. Тацій С.М. Чиркін