6/239-17/44 Про стягнення коштів, сплачених за автомобіль неналежної якості - Текст документа

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.07.2006 (суддя О.Кролевець) в позові про стягнення з відповідача коштів, сплачених за автомобіль неналежної якості відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що як вбачається з висновку № 4549/4550 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 14.06.2006 ознак наявності виробничих дефектів (недоліків заводського походження) в усіх системах та складових досліджуваного автомобіля не виявлено; оскільки поломки автомобіля почали проявлятися під час експлуатації, після пробігу 7300 км. вважати, що вони були прихованими на час купівлі автомобіля технічних підстав не має.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 (судді: В.Андрієнко, М.Малетич, В.Студенець) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних мотиві та підстав.

Крім того апеляційна постанова мотивована тими обставинами, що як вбачається з висновку № 10864 додаткової судової автотехнічної експертизи від 28.12.2006 визначити чи були всі усунені поломки прихованими заводськими дефектами не можна, оскільки це можливо встановити лише при безпосередньому обстежені цих несправностей на час їх існування, а не після проведення ремонту чи заміни деталей.

Позивач у касаційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції та апеляційну постанову скасувати з тих підстав, що судами не повно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини, які визнані судом встановленими не доведені, судами порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Крім того скаржник вказує на те, що надані суду експертні висновки не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки є неповними необгрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інсанцій1 між сторонами спору був укладений контракт № 3242 від 08.08.2003 за яким відповідач продав позивачу новий автомобіль у відповідності до додатку № 1.

Після сплати обумовленої контрактом вартості автомобіль було передано позивачу за актом прийому-передачі від 29.01.2004.

При передачі автомобіля пошкоджень виявлено не було, автомобіль в справному стані і відповідній комплектації.

Позивач стверджує, що переданий йому автомобіль виявився неналежної якості, що було виявлено під час його експлуатації в межах гарантійного строку, про що свідчить, зокрема, та обставина, що за період з квітня по жовтень 2004 автомобіль вісім разів потрапляв на станцію техобслуговування відповідача.

Відповідно до частини першої ст. 673 ЦК України (435-15) продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини другої ст. 678 ЦК України (435-15) у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

За приписами ст. 679 ЦК України (435-15) продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявками на проведення гарантійного ремонту автомобіля, що підтверджено замовленнями-нарядами.

З матеріалів справи, зокрема, експертного висновку № 4549/4550 судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи від 14.06.2006 вбачається, що ознак наявності виробничих дефектів (недоліків заводського походження) в усіх системах та складових досліджуваного автомобіля не виявлено. Визначити на час проведення експертизи чи були всі усунені поломки заводськими дефектами не можливо, оскільки це можна встановити лише при безпосередньому досліджені кожної деталі під час її виходу з ладу.

Оскільки всі поломки почали проявлятися під час експлуатації після пробігу атомобілем 7300 км., вважати що вони були прихованими на час купівлі у експерта не має технічних підстав.

Відповідно до ст. 33 ПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів обставин на які він посилався, зокрема, щодо невідповідності проданого автомобіля вимогам якості та наявності в ньому недоліків заводського характеру.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують, натомість містять посилання на недоведеність обставин справи, зокрема, щодо експертного висновку, які не можуть бути предметом розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки по суті є встановленням доказів, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 та рішення господарського суду м. Києва від 24.07.2006 у справі № 6/239-17/44 (rs497448) господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.