ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 р.
№ 2-7/16819-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
касаційну скаргу
СТОВ "Ароматний"
на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.02.2007 р.
у справі № 2-7/16819-2006 Господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим
в інтересах держави в особі Зеленівської сільської ради
до
СТОВ "Ароматний"
про
спонукання до виконання певних дій
За участю представників сторін:
позивача - не з'явились,
відповідача -Радика I.Л., дов. № 04 від 01.06.2007 р.
прокуратури -Шумко Г.В., посвідчення №152
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.11.2006 р. (суддя Дворний I.I.) позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.02.2007 р. (судді: Заплава Л.М., Дугаренко О.В., Лисенко
В.А.) вказане рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, СТОВ "Ароматний"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати та припинити провадження у
справі, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та
процесуального права.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом участі у
суді касаційної інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та прокурора до суду
не надходили.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, справа №
2-7/16819-2006 розглядається колегією суддів у постійному складі,
утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського
А. Й., у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А.
Г., Фролова Г. М.
Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора
перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову суду
апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та
вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Бахчисарайського
району була проведена перевірка дотримання законодавства з
використання, зберігання меліоративних систем та земельних
ресурсів, під час якої було виявлено, що внутрішньогосподарські
меліоративні мережі, які належали колективному
сільськогосподарському підприємству "Ароматний", колективному
сільськогосподарському підприємству "Крим-Аромат", колективному
сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Крим", колективному
сільськогосподарському підприємству "Долинний", колективному
сільськогосподарському підприємству "Чорноморець", в комунальну
власність не передані, у той час як реорганізація вказаних
колективних сільськогосподарських підприємств завершена.
Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора в
інтересах держави в особі позивача про спонукання передати до
комунальної власності на баланс Зеленівської сільської ради
внутрішньогосподарську меліоративну мережу з об'єктами інженерної
інфраструктури.
Відповідно до п.8 ст.31 Закону України "Про колективне
сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ) (2114-12)
№2114-ХII від
14.02.1992 року (з наступними змінами та доповненнями) об'єкти
соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного
будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи
підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих
підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників,
підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів №1253 ( 1253-2003-п ) (1253-2003-п)
від
13.08.2003 року був затверджений Порядок безоплатної передачі у
комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у
тому числі незавершеного будівництва, а також
внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних
сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в
процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс
підприємств-правонаступників.
За п.2 цього Порядку об'єктами передачі є, зокрема,
внутрішньогосподарські меліоративні системи -
внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об'єктами інженерної
інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування
колективних сільськогосподарських підприємств.
Згідно п. 3 Порядку рішення про передачу об'єктів соціальної
сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва,
приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а
внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у
спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт
знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо
об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.
П.п. 5 та 7 Порядку визначено, що передача здійснюється за
рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність
(далі -комісія.) Утворює комісію і призначає її голову виконавчий
орган відповідної сільської, селищної, міської ради, а стосовно
передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем - відповідно
районна або обласна державна адміністрація.
Передача оформляється актом приймання-передачі за формою
згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох
примірниках та підписується головою і членами комісії.
Розпорядженням Бахчисарайської районної державної
адміністрації №834-р від 26.11.2003 року "Про безоплатну передачу
в комунальну власність об'єктів внутрішньогосподарських
меліоративних мереж" була затверджена районна комісія з передачі
внутрішньогосподарських меліоративних мереж до комунальної
власності та рекомендовано керівникам сільськогосподарських
підприємств, на балансі яких знаходяться меліоративні фонди, що не
підлягають паюванню, передати у комунальну власність виконавчим
комітетам відповідних місцевих рад до 01.01.2004 року
внутрішньогосподарські меліоративні мережі з інженерною
інфраструктурою.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в
порушення вищенаведених вимог закону передача меліоративних мереж
у комунальну власність із складанням відповідного акту
приймання -передачі не була здійснена.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з
яким погодився і апеляційний господарський суд, про наявність
правових підстав для зобов'язання відповідача передати до
комунальної власності на баланс Зеленівської сільської ради
внутрішньогосподарську меліоративну мережу з об'єктами інженерної
інфраструктури, й обгрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99,
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно
розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідили подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини та прийнято обгрунтоване рішення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу,
повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду
грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
присутніх представника відповідача та прокурора оголошена вступна
та резолютивна частини постанови.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
п.1 ст.111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Ароматний" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.11.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.02.2007 року у справі №2-7/16819-2006
залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.