ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 р.
№ 12/229
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Грека Б.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Банк "Демарк"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007
року
у справі господарського суду
Чернігівської області
за позовом
ВАТ "Банк "Демарк"
до
Чернігівського обласного державного об'єднання спиртної та
лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка"
про
скарга на дії
стягнення 288838,94 грн.
ДВС у Деснянському районі м. Чернігова
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Корабельнікова I.В.,
- відповідача:
Меленевська Н.В.,
-представник ДВС
Коваль В.О.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року Чернігівське обласне державне
об'єднання спиртної та лікеро-горілчаної промисловості
"Чернігівспиртгорілка" подало до господарського суду скаргу на дії
ДВС у Деснянському районі м. Чернігова, в якій просило поновити
пропущений строк для подання скарги на дії ДВС та виключити з акту
опису і арешту майна від 07.06.2006 року майно, яке не підлягає
відчуженню та зняти накладений на це майно арешт.
Чернігівське обласне державне об'єднання спиртної та
лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиргорілка" 28.11.2006
року уточнило свої вимоги та просило визнати неправомірними дії
ДВС у Деснянському районі м. Чернігова та просило зняти накладений
арешт на описане майно.
У листопаді 2006 року ВАТ "Банк "Демарк" звернулось до
господарського суду з скаргою на дії ДВС у Деснянському районі м.
Чернігова та просило визнати неправомірними дії виконавчої служби
щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного
господарського суду від 09.02.2005 року та виданого на його
виконання вказаної постанови наказу господарського суду
Чернігівської області від 18.02.2006 року № 12/229.
У грудні 2006 року ВАТ "Банк "Демарк" подало до суду
уточнення до скарги та просило визнати бездіяльність ДВС у
Деснянському районі м. Чернігова неправомірною щодо примусового
виконання постанови Київського апеляційного господарського суду
від 09.02.2005 року та виданого на його виконання наказу
господарського суду Чернігівської області від 18.02.2006 року №
12/229.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від
25.12.2006 року у задоволенні скарги ВАТ "Банк "Демарк"
відмовлено.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від
25.12.2006 року визнано неправомірними дії ДВС у Деснянському
районі м. Чернігова щодо передачі на реалізацію описаного та
арештованого майна, згідно акту опису і арешту серії АА № 183806
від 07.06.2006 року. В решті вимог по скарзі відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.03.2007 року ухвали господарського суду Чернігівського суду від
25.12.2006 року залишені без змін, а апеляційні скарги -без
задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами ВАТ "Банк
"Демарк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року та
ухвали господарського суду Чернігівської області від 25.12.2006
року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
актів.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, постановою Київського апеляційного
господарського суду від 09.02.2005 року рішення господарського
суду Чернігівської області від 14.12.2004 у справі № 12/229
скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог до
відповідача про стягнення 112 254,21 грн. простроченого кредиту,
16167,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та змінено в
частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату
відсотків за користування кредитом. Стягнуто з відповідача на
користь позивача 112 254,21 грн. простроченого кредиту, 16 167,58
грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 119 613,74 грн.
заборгованості по відсотках, 9084,27 грн. пені за несвоєчасну
сплату відсотків за користування кредитом, 1510,75 грн. державного
мита та 1048,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
На виконання зазначеної постанови господарським судом
Чернігівської області 18.02.2005 року було видано наказ.
Постановою Деснянського ВДВС Чернігівського міського
управління юстиції від 28.02.2005 року відкрито виконавче
провадження по примусовому виконанню наказу від 18.02.2005 року №
12/229, яке постановою від 29.08.2005 року було закрито у зв'язку
з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено
стягнення.
ВАТ "Банк "Демарк" повторно подало до виконавчої служби наказ
№ 12/229 від 18.02.2005 року для здійснення виконавчих заходів з
метою погашення боргу боржника перед банком та повного виконання
рішення господарського суду.
Постановою Деснянського ВДВС Чернігівського міського
управління юстиції 26.09.2005 державним виконавцем Деснянського
відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського
управління юстиції було винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, у разі відсутності у боржника коштів та
цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення
звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком
майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з
відсутністю коштів на рахунках боржника та невиконанням рішення
суду по даній справі, 07.06.2006 державним виконавцем ДВС у
Деснянському районі м. Чернігова, було складено акт опису і арешту
майна серії АА № 183806, відповідно до якого було описано і
арештовано майно боржника, а саме комп'ютерну техніку в кількості
25 одиниць.
В акті опису і арешту вказано, що описане та арештоване майно
підлягає передачі на реалізацію.
Згідно ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
встановлено мораторій на
застосування примусової реалізації майна державних підприємств та
господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави
становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного
законами України механізму примусової реалізації майна.
Згідно ст. 2 зазначеного Закону, під примусовою реалізацією
майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна
та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення
виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток,
паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і
передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження
здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за
рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою,
крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що
належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами; продажу
майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного
статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42,
абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо визнання боржника банкрутом, відкриття
ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.
Статтею 181 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що до інших
основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої
діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи,
які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 (з подальшими
змінами і доповненнями). Дія мораторію не поширюється на ту
частину майнових активів підприємства, що обліковуються як
оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не
обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для
реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом
дванадцяти місяців з дати складання балансу.
Посилання скаржника на те, що дія Закону України "Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
не
поширюється в даному випадку на реалізацію описаного та
арештованого майна боржника не може братись судом до уваги,
враховуючи наступне.
Відповідно до Статуту Чернігівського обласного державного
об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості
"Чернігівспиртгорілка", затвердженого наказом Державного
департаменту продовольства № 56 від 03.05.2006 та зареєстрованого
державним реєстратором 29.05.2006 № 10641050003000205,
Чернігівське обласне державне об'єднання спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка" є
неприбутковою організацією, підпорядкованою Державному концерну
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"),
Державному департаменту продовольства (Держпром). Об'єднання є
державним об'єднанням. Майно об'єднання є державною власністю і
закріплюється за ним на праві повного господарського відання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до
балансу боржника станом на 30.09.2006 року майно, яке було описане
та арештоване державним виконавцем згідно акту опису та арешту від
07.06.2006 обліковується у відповідача як основні засоби
виробництва, а також, згідно затвердженого 30.06.2006 року
заступником міністра аграрної політики переліку, зазначене майно
забезпечує господарсько-фінансову діяльність Чернігівського
обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної
промисловості "Чернігівспиртгорілка" і не підлягає відчуженню.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з
висновками попередніх інстанцій про часткове задоволення скарги
боржника про визнання неправомірними дій державної виконавчої
служби щодо передачі описаного та арештованого майна на
реалізацію, а відповідно і з висновком про відмову у задоволенні
скарги стягувача.
Посилання скаржника на те, що державна виконавча служба не
вчиняє відповідних дій спрямованих на фактичне виконання наказу №
12/229, оскільки боржник за наявності накладеного арешту на всі
банківські рахунки здійснює фінансову діяльність -придбання
обладнання не може братись судом до уваги з огляду на те, що
частина обладнання (мобільний телефон, комп'ютерна техніка) була
придбана боржником в межах коштів виділених кошторисами на
2005-2006 роки, а решта обладнання була передана боржнику
концерном "Укрспирт" у користування.
Не заслуговують на увагу суду і доводи скаржника щодо
безпідставного задоволення судом першої інстанції клопотання
боржника про відновлення строку для оскарження дій, оскільки даний
строк є процесуальним, який в силу ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
може бути відновлений, а не відновлення строку для подання скарги
на дії ВДВС в даному випадку могло б привести до незаконної
реалізації державного майна.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Київського
апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року повною,
законною та обгрунтованою, а доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.03.2007 року у справі № 12/229 залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: Б. Грек
М. Черкащенко