15/230/06-6/340/06 Про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року у справі № 15/290/06-6/340/06 Господарського суду Запорізької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів", м. Запоріжжя, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 10, м. Запоріжжя, про стягнення 65 190,13грн.,

за участю представників сторін:

позивача: -Стініч М.М. (дов. від 29.11.2006р. № 283);

відповідача: -не з'явився,

в с т а н о в и в:

У липні 2006 року позивач -ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ВАТ "Запорізький комбінат будматеріалів" про стягнення 65 190,13грн.

Вказував, що 09.07.1997р. між ним та відповідачем було укладено договір № 3607 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого він зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач -сплачувати вартість отриманої електроенергії та інших платежів згідно умов договору, який був в подальшому пролонгований на послідуючі періоди.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати за спожиту електроенергію, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 65 190,13грн. за період з червня 2003 року по червень 2006 року.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12 січня 2007 року (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ВАТ "Запорізький комбінат будматеріалів" 65 190,13 грн. заборгованості, 651,90грн. - витрат по сплаті державного мита та 118.00грн. - витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване посиланнями на невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 176 від 14 лютого 2004 року в частині оплати за спожиту електричну енергією, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті заборгованості.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року (колегія суддів у складі: Шевченко Т.М. -головуючого, Кагітіна Л.П., Радченко О.П.) рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду відповідають зазначеним вимогам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.07.1997р. між сторонами по справі було укладено договір № 3607 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач -сплачувати вартість отриманої електроенергії та інших платежів згідно умов договору, який був в подальшому пролонгований на послідуючі періоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , п. 1.2 Правил користування електричною енергією, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією.

В силу ст. 629 ЦК України (435-15) , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України (435-15) , договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) та ст. 193 ГК України (436-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, зокрема із рапортів про спожиту електроенергію, які щомісячно складалися та надавалися позивачу, позивачем свої договірні зобов'язання виконано та 29.06.2006р. рекомендованим листом надіслано відповідачу платіжну вимогу-доручення № 26631 про сплату заборгованості за спожиту електроенергію за період з червня 2003 року по червень 2006 року в сумі 65 190,13грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за розрахунковий період здійснюються за платіжними вимогами-дорученнями, які направляються споживачу (відповідачу) електропостачальною організацією (позивачем). Споживач здійснює оплату на протязі п'яти днів після дати, вказаної у платіжній вимозі-дорученні.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України (435-15) , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань відповідача на ту обставину, що позивач повинен був переоформити договір на нового споживача, оскільки гуртожиток, який розташований в будинку під № 13 по вулиці Цегельній в м. Запоріжжя (спірний об'єкт) рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 412/2 від 28.10.2004р. переданий до комунальної власності м. Запоріжжя, про що було відомо позивачу.

Оскільки договір № 3607 від 09.07.1997р. не припинив свою дію відповідно до норм чинного законодавства, сторонами по договору є позивач та відповідач, тому судами правильно залишено поза увагою посилання відповідача на сплату за спожиту електроенергію фізичними особами (мешканцями будинку).

Враховуючи вище викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про порушення відповідачем умов договору в частині оплати та стягнули заборгованість за спожиту електроенергію за період з червня 2003 року по червень 2006 року в сумі 65 190,13грн.

Також суди правильно зазначили про те, що позивач не є конкурсним кредитором, у відповідності з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , у справі № 19/72 Господарського суду Запорізької області за позовом кредитора Торгово-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" до боржника ВАТ "Запорізький комбінат будматеріалів" про банкрутство, оскільки платіжну вимогу-доручення № 26631 позивачем було направлено на адресу відповідача 29.06.2006р., а провадження у справі про банкрутство було порушено 21.03.2005р., тобто вимоги позивача виникли після порушення справи про банкрутство.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України (1798-12) передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання касаційної скарги на ті обставини, що після передачі гуртожитоку до комунальної власності м. Запоріжжя витрати на його утримання повинен нести власник (балансоутримувач) та на те, що позивач виступає конкурсним кредитором у справі № 19/72 не заслуговують на увагу суду та не спростовують правильності висновків судів викладених у постанові та рішенні.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки судів попередніх інстанцій про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період з червня 2003р. по червень 2006р відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обгрунтованими.