ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 40/330
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
ДВП"Укрпромводчормет"
Макіян Г.М. -(дор.№03-60 від 29.05.07)
Філімонов А.Ю. -(дор.№03-16 від 09.01.07)
розглянув касаційну скаргу
Державного виробничого підприємства по зовнішньому
централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня
2007 року
у справі
№ 40/330 господарського суду Донецької області
за позовом
Рибопромислове колективне підприємство "Водник"
до
Державного виробничого підприємства по зовнішньому
централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет"
третя особа
Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів
і регулювання рибальства
про
стягнення 105616 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2007
(суддя Ю. Підченко) позовні вимоги задоволені, з відповідача
стягнута шкода у вигляді збитків в розмірі 105616 грн.
Рішення суду мотивовано несанкціонованим скидом відповідачем
води, що призвело до скорочення нерестових ділянок, втрати
потомства, зниження рибогосподарських показників водоймища; правом
спеціальних органів контролювати та застосовувати необхідні заходи
відносно суб'єктів господарювання, які порушують законодавство у
галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів,
що передбачено ст. 63 Закону України "Про тваринний світ"
( 2894-14 ) (2894-14)
, п. 55 "Тимчасового порядку ведення рибного
господарства", ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
13.03.2007 (судді Г.Діброва, О. Дзюба, О.Стойка) рішення суду по
цій справі залишено без змін з тих же мотивів та підстав.
Відповідач просить судові рішення по цій справі скасувати, у
задоволенні позовних вимог відновити, так як режим роботи
водосховища у цей період було встановлено згідно протоколу
міжвідомчої наради по встановленню режиму роботи водосховища під
час паводку від 15.02.2005, затвердженого Донецькою обласною
державною адміністрацією, скид води провадився в інший період, що
не має відношення до предмету спору.
При винесенні судових рішень порушено п.4.1. Методики
розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок
порушення законодавства про охорону навколишнього природного
середовища, оцінка шкоди виконана не уповноваженою юридичною
особою, незважаючи на те, що це питання не потребувало спеціальних
знань.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, заслухавши пояснення
представника скаржника, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу міжвідомчої наради, який затверджено
облдержадміністрацією від 15.02.2005, встановлено режим роботи по
підготовці до прийому паводка.
Згідно ст. 108 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
передбачено, що у разі загрози стихійного лиха, пов'язаного із
шкідливою дією вод, місцеві ради із залученням підприємств,
установ зобов'язані вжити невідкладних заходів щодо запобігання
лихові.
Позивачем не доведено, що компетентним органом на підставі
складеного акта прийнято відповідне рішення, де зафіксовано, що
відповідач діяв з порушенням наданих йому повноважень, у
складеному акті від 07.04.2005 відсутні посилання на норми
матеріального права, які порушені відповідачем.
Згідно ст. 59 Закону України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ) (2894-14)
встановлено, що пред'явлення позовів про відшкодування шкоди
підприємствами, установами, організаціями внаслідок порушення
законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів
тваринного світу, мають право спеціально уповноважені центральні
органи виконавчої влади та їх територіальні органи щодо державного
контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного
світу.
Зазначене право позивачу спеціальним нормативним актом не
надано, а отже ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
має застосовуватись
із урахуванням особливостей, які передбачені ст. 59 Закону України
"Про тваринний світ" ( 2894-14 ) (2894-14)
.
Касаційна інстанція констатує, що судом першої інстанції
стягнуто шкоду у вигляді збитків, тобто безпідставно об'єднані
імперативні вимоги, які містяться у різних нормах цивільного
законодавства, а саме ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
стосується відшкодування збитків та ст. 1166 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, яка встановлює підстави відповідальності за завдану
майнову шкоду.
Касаційна інстанція враховує, що строк дії договору між
позивачем та відповідачем сплинув, фактичні вимоги позивача
пов'язані із умовами договору від 29.12.1998 "Про використання
водних ресурсів Карлівського водосховища".
Касаційна інстанція констатує відсутність реальних збитків,
не встановлення зменшення обсягів виловів риби в порівнянні з
минулими роками, недоведеність упущеної вигоди, не встановлення
певних фактів особами, які могли спостерігати загибель риби,
вимушеної зміни місць нересту, заподіяння іншої шкоди
рибогосподарським водоймам, що передбачено п. 4.1 Методики
розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок
порушення законодавства про охорону навколишнього природного
середовища, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього
природного середовища і ядерної безпеки № 36 від 18.05.1995.
Відповідно до загальних засад цивільного права, акт завдання
шкоди поділяється на такі складові елементи як протиправна
поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок, вина
заподіювача шкоди.
Між тим, протиправна поведінка відповідача в порушення ст.
1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не доведена, розмір збитків не є
обгрунтованим, не розрахований відповідними науково-пошуковими
організаціями (а.с. 8).
Норми матеріального права вважаються порушеними, оскільки
неправильно витлумачені норми законодавства, які регулюють
стягнення шкоди та збитків, оскаржені судові рішення не
грунтуються на законі, а наведені в касаційній скарзі підстави для
скасування відповідають обставинам справи і вимогам Закону.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
13.30.2007 та рішення господарського суду Донецької області від
10.01.2007 у справі № 40/330 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Витрати по сплаті державного мита, в тому числі за перегляд
судових рішень у касаційному порядку, віднести на позивача.
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун