ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 вересня 2021 року м. Київсправа № 308/3864/17адміністративне провадження № К/9901/29461/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області
на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 (головуючий суддя Бедьо В.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 (головуючий суддя Іщук Л.П., судді: Обрізко В.М., Онишкевич Т.В.)
у справі №308/3864/17
за позовом ОСОБА_1
до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2015 згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі №2а-13285/08 в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 з урахуванням положень частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюючи перерахунок, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
2. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, адміністративний позов задоволено частково: визнано дії Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови в перерахунку пенсії громадянину ОСОБА_1 з урахуванням судових рішень неправомірними; зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 13.09.2016 з врахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 по справі №2а-13285/08 та положень частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:
3.1. Позивач з 01.02.2015 перебуває на обліку в Ужгородському ОУПФУ та отримує пенсію, обчислену відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2106000403 від 27.11.2014.
3.2. При цьому, 25.12.2008 Луганським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №2а-13285/08, якою зобов`язано управління Пенсійного фонду в м.Стаханові Луганської області зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з 22.10.2008 з урахуванням положень частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Перерахунок здійснювати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період. Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009.
3.3. Представник позивача 09.03.2017 звернувся із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію про те, чи надійшла до них паперова справа ОСОБА_1 та чи буде перерахована йому пенсія з урахуванням судового рішення.
3.4. Ужгородське ОУПФУ Закарпатської області Листом №2948/02 від 13.03.2017 повідомило про те, що паперова справа до них не надходила. Зазначено, що м.Стаханів Луганської області входить у Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що унеможливлює надіслання повторного запиту в УПФУ в м. Стаханові з приводу направлення пенсійної справи ОСОБА_1 . Відтак, підстав для перерахунку пенсії з урахуванням судового рішення немає.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що зазначена відповідачем підстава для відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, зокрема, ненадходження до Ужгородського ОУПФУ паперової справи позивача є такою, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки призвела до звуження його законних прав на отримання пенсії згідно судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, подало касаційну скаргу на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що оскаржувані судові рішення не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Зазначив, що Ужгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області неодноразово подавались запити до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо отримання паперової пенсійної справи позивача у зв`язку з переїздом на нове місце, однак її отримання є неможливим. Вказав, що підстав для виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі №2а-13285/08 немає, оскільки електронна пенсійна справа не містить рішення суду та відомостей про його виконання.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
7. 02.10.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано клопотання про заміну відповідача у справі - Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, у зв`язку із реорганізацією даного Пенсійного фонду шляхом приєднання до Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15)
) підлягає до задоволення судом касаційної інстанції.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
10. Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
11. Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VІІ (далі - Закон №1706-VІІ (1706-18)
) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
12. Частиною 1 статті 4 Закону №1706-VІІ визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
13. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1706-VІІ для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
14. Положеннями статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
15. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
16. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (637-2014-п)
призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 (509-2014-п)
.
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2106000403 від 27.11.2014.
18. Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
19. У зазначеному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов`язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
20. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
21. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
22. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі №2а-13285/08 УПФУ в м.Стаханові Луганської області зобов`язано зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 з урахуванням положень частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Судове рішення залишене без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 та набрало законної сили.
23. Колегія суддів вважає, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення, яке він має згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі №2а-13285/08.
24. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів, що безумовно позивач має право на виплату призначеної йому пенсії.
25. Інші аргументи, викладені у касаційній скарзі не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
26. Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
; у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. Враховуючи, що при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20)
, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:Замінити відповідача у справі - Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін