ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 32/284 ( rs445124 ) (rs445124)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Хижняк I.О. -довіреність від 15.11.2006 р.
відповідачів
Алексеєнко А.I. -довіреність від 17.05.2007 р.
третьої особи
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної акціонерної компанії "Хліб України"
на постанову
від 06.02.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 32/284 ( rs445124 ) (rs445124)
господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом
Державної акціонерної компанії "Хліб України"
до
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський
об'єднаний елеватор";
- Дочірнього підприємства "Балівський елеватор"
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Примула"
про
зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі ДАК "Хліб
України"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору -ТОВ "Примула", звернулась до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
зобов'язання ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" та ДП
"Балівський елеватор" відпустити зерно пшениці 3 класу у кількості
1 487, 803 тонни ДАК "Хліб України", а у разі відсутності зерна
оплатити його вартість у сумі 1 071 218,16 грн., посилаючись,
зокрема, на статті 387, 391, 400 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статті 31, 32, 35 Закону України "Про зерно та ринок
зерна в Україні" ( 37-15 ) (37-15)
, статтю 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням позивача на
безпідставну відмову відповідачів відпустити (повернути) зерно,
передане на відповідальне зберігання відповідно до умов договору №
19/8744 від 01.11.2004 р. укладеного між ДАК "Хліб України" та ДП
"Балівський елеватор".
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Орільський об'єднаний
елеватор" просив, відносно нього, припинити провадження у справі
посилаючись, зокрема, на те, що він є неналежним відповідачем у
справі, оскільки договір складського зберігання № 19/8744 від
01.11.2004 р. було укладено між ДАК "Хліб України" та ДП
"Балівський елеватор". ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" не є
стороною за вказаним договором, зерно йому на зберігання не
передавалось.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.09.2006 р. (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено частково, а
саме:
- зобов'язано ДП "Балівський елеватор" на протязі 10 днів з
часу набрання рішенням чинності відпустити зерно пшениці 3 класу у
кількості 1 487,803 тонни на користь ДАК "Хліб України".
В частині позовних вимог стосовно ТОВ "Орільський об'єднаний
елеватор" відмовлено;
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог стосовно ТОВ
"Орільський об'єднаний елеватор" господарський суд зазначив, що
позивачем не доведено матеріалами справи, що ТОВ "Орільський
об'єднаний елеватор" утримує належне позивачу зерно.
Мотивуючи рішення в частині задоволення позовних вимог щодо
зобов'язання ДП "Балівський елеватор" відпустити зерно пшениці 3
класу у кількості 1 487,803 тонни на користь ДАК "Хліб України"
господарський суд на підставі умов договору складського зберігання
зерна № 19/8744 від 01.11.2004 р. та статей 24, 26, 27, 32, 35
Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" ( 37-15 ) (37-15)
дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині.
За апеляційною скаргою ДП "Балівський елеватор"
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Бахмат
Р.М., Євстигнеєва О.С., Стуковенкова Н.В.), переглянувши рішення в
апеляційному порядку, постановою від 06.02.2007 р. скасував його,
в позові відмовив.
Мотивуючи постанову Дніпропетровський апеляційний
господарський суд зазначив, що зерно, яке належало позивачу, було
в примусовому порядку реалізовано відділом Державної виконавчої
служби Новомосковського районного управління юстиції, в рахунок
погашення боргу за рішенням господарського суду м. Києва від
11.04.2005 р. у справі № 8/29.
Вказані докази про реалізацію в примусовому порядку належного
позивачу зерна не було надано до суду першої інстанції у зв'язку з
тим, ДП "Балівський елеватор" не був присутнім у судовому
засіданні господарського суду 07.09.2006 р., оскільки не отримав
ухвалу суду від 27.07.2006 р. про відкладення і призначення
розгляду справи на 07.09.2006 р., про що свідчить повідомлення про
вручення поштового відправлення та конверт, в якому була повернута
направлена ухвала.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з
нез'явленням ДП "Балівський елеватор", який не був належним чином
повідомлений про час і місце судового засідання, господарський
суд, згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повинен був відкласти розгляд справи.
ДАК "Хліб України" подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просить постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати, а
рішення суду першої інстанції залишити без змін, обгрунтовуючи
доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 93,
400, 953 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 4 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, статті 32 Закону України "Про
зерно та ринок зерна в Україні" ( 37-15 ) (37-15)
.
Скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції
прийнято документи, які не надавалися до суду першої інстанції з
посиланням на поважність причин, оскільки відповідач не був
повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи,
проте, як свідчать матеріали справи відповідач ДП "Балівський
елеватор" повідомлявся про час і місце розгляду справи за адресою
його державної реєстрації. Отже, апеляційним судом не враховано
вимоги статті 93 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
чим
порушено статтю 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
На думку скаржника, в порушення пункту 3 "Порядку реалізації
арештованого майна", статті 4 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
та статті 400 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, у
постанові апеляційного суду не встановлено та із наявних та
розглянутих документів не могло бути встановлено, що продане зерно
на аукціоні це саме зерно, яке є власністю ДАК "Хліб України" та
зберігалось на ДП "Балівський елеватор", і саме за подвійним
складським свідоцтвом від 18.01.2005 р. № АБ 051587 за залишком,
що відповідає саме 1487,803 тоні зерна. А також не встановлено
скільки саме тон зерна пшениці 3 класу, що належало ДАК "Хліб
України" та ТОВ "Примула" було реалізовано на аукціоні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції справи переглядаються за
правилами розгляду цих справ у першій інстанції. Апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції.
За приписами частини 1 статті 101 вказаного кодексу у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Під час розгляду справи апеляційним господарським судом
встановлено, що відповідач - ДП "Балівський елеватор" не був
присутнім в судовому засіданні господарського суду 07.09.2006 р.,
оскільки не отримав ухвалу суду від 27.07.2006 р. про відкладення
і призначення розгляду справи на 07.09.2007 р., що підтверджується
повідомленням про вручення поштового відправлення та конверт, в
якому була повернута направлена ухвала (том 1 а.с. 90).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, між ДАК "Хліб України" та ДП "Балівський
елеватор" було укладено договір складського зберігання зерна №
19/8744 від 01.11.2004 р., відповідно до умов якого останній
отримав від ДАК "Хліб України" на зберігання пшеницю 3 класу у
кількості 16 687,803 тонни, що підтверджується подвійним
складським свідоцтвом від 18.01.2005 р. № АБ 051587.
В подальшому ДАК "Хліб України" реалізувало частину зерна ТОВ
"Примула" за біржовими контрактами № 967, 1008, 1017 в кількості
15200 тонн.
ДАК "Хліб України" звернувся до господарського суду з позовом
про зобов'язання ТОВ "Орільський об'єднаний елеватор" та ДП
"Балівський елеватор" відпустити зерно пшениці 3 класу у кількості
1 487, 803 тонни ДАК "Хліб України", а у разі відсутності зерна
оплатити його вартість у сумі 1 071 218,16 грн.
Здійснюючи апеляційне провадження Дніпропетровський
апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є
безпідставними з огляду на надані відповідачем - ДП "Балівський
елеватор" до суду апеляційної інстанції доказів реалізації
відділом Державної виконавчої служби Новомосковського районного
управління юстиції в примусовому порядку належного позивачу зерна,
а саме:
- постанови ВДВС Новомосковського міськрайонного управління
юстиції від 31.05.2005 р. про примусове виконання наказу
господарського суду м. Києва № 8/29 від 11.04.2005 р., якою
накладено арешт на майно боржника ДАК "Хліб України" на суму 4 325
946,76 грн., а саме на 2862 тн пшениці 3 класу, яка зберігається
на ДП "Балівський елеватор" (том 1 а.с. 107-108);
- витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна (том 1 а.с. 109);
- протоколи від 17.03.2006 р. № 6040014-28/209А-1 про
проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке
належить ДАК "Хліб України", № 6040016-28/209А-3, №
6040015-28/209А-2 (том 1 а.с. 140-142);
- акти про проведення аукціону від 29.03.2006 р., та від
18.04.2006 р. (том 1 а.с. 143, 146);
- протоколи проведення аукціону з реалізації рухомого майна №
44-45 від 11.04.2006 р. (том 1 а.с. 144-145).
Докази щодо оскарження або визнання неправомірними дій
відділу Державної виконавчої служби Новомосковського районного
управління юстиції стосовно реалізації в примусовому порядку
належного ДАК "Хліб України" зерна в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги встановлені судом апеляційної інстанції
обставини справи, на підставі наданих ДП "Балівський елеватор"
доказів щодо реалізації відділом Державної виконавчої служби в
примусовому порядку належного позивачу зерна пшениці 3 класу та у
зв'язку з розглядом справи судом першої інстанції за відсутністю
відповідача - ДП "Балівський елеватор", який належним чином не був
повідомлений про час і місце засідання, судова колегія вважає
обгрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування
судового рішення у зв'язку з порушенням норм процесуального права
та відмови у задоволенні позовних вимог ДАК "Хліб України" у
повному обсязі.
Доводи викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає
непереконливими та такими, що не відповідають обставинам справи та
спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняту у
справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10,-
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.02.2007 р. у справі № 32/284 ( rs445124 ) (rs445124)
господарського
суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Касаційну скаргу ДАК "Хліб України" - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л. Рогач