ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ21 вересня 2021 року справа № 640/19437/19адміністративне провадження № К/9901/29005/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),суддів: Гончарової І. А., Юрченко В. П.,розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківна рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року у складі судді Шрамко Ю. Т.та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у складі суддів Шурка О. І., Василенка Я. М., Оксененко О. М.,у справі №640/19437/19за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна"до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ:Рух справиДо Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" (далі - платник податків, позивач у справі) до Офісу великих платників податків ДПС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2019 року №0004464101 (форма "В4") та №0004444101 (форма "В1"), прийнятих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, з мотивів безпідставності їх прийняття.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позов задоволено повністю.6 серпня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) та витребувано справу з суду першої інстанції.2 вересня 2021 року справа № 640/19437/19 надійшла до Верховного Суду. Доводи касаційної скаргиПідставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/19437/19 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано пункти 198.1., 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17)
), без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №814/1145/18, від 31 січня 2020 року у справі №520/10953/18, від 16 квітня 2020 року у справі №813/4703/13-а, від 16 березня 2020 року у справі №160/2636/19. Окрім того, позивач акцентує увагу на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права.Зокрема, посилаючись на постанову Верховного Суду від 31 січня 2020 року по справі №520/10953/18 (№ К/9901/26415/19), скаржник зазначає, що будь - які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Відповідач вважає, що судом не було враховано позицію контролюючого органу, і не прописано в рішеннях судів попередніх інстанцій стосовно реальної можливості виконання умов договір, не було надано правової оцінки доказам контролюючого органу, а лише процитовано позицію позивача.Зазначивши висновки, здійснені в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №813/4703/13-а, скаржник акцентує увагу на тому, що в зазначеній справі викладена протилежна позиція стосовно позиції, яка викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року. Зокрема у справі № 813/4703/13-а суд прийняв доводи контролюючого органу, здійснив аналіз господарської операції, дослідив рух активів, і дійшов до протилежного висновку, який контролюючий орган просить врахувати в даних правовідносинах.Посилаючись на постанову Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі №814/1145/18, відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції в зазначеній справі установив невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів (послуг, робіт) та визнав, що джерело походження даних товарно-матеріальних цінностей невідоме. Проте, в справі №640/19437/19 суд не здійснив правового висновку стосовно подібних доводів податкового органу.Скаржник в касаційній скарзі також доводить те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, здійснений у постанові від 16 березня 2020 року по справі №160/2636/19, в якій зазначено : "Встановивши, зокрема відсутність можливості у контрагента позивача здійснити господарські операції з постачання товарів внаслідок відсутності у нього транспортних засобів для транспортування будівельних матеріалів, машин та механізмів на об`єкт; не підтвердження факту придбання контрагентом такої послуги із залученням третіх осіб; ненадання доказів позивачем щодо реального виконання робіт зазначеним в акті перевірки контрагентом; не спростування доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цим підприємством не є реальними."Щодо порушення норм процесуального права відповідач в касаційній скарзі зауважує, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено докази, на які посилався відповідач, неправильно встановлено обставини у справі.Відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у складі суддів у справі №640/19437/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.Від позивача відзив на касаційну скаргу відповідача до суду не надходив.Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.З урахуванням змін до КАС України (2747-15)
, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.Обставини справиСуди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" по декларації за березень 2019 року (реєстраційний номер №9076469603 від 17 квітня 2019 року) з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за результатами якої складено акт від 20 червня 2019 року №1847/28-10-41-01/23393195 (далі - акт перевірки).Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 113 488,00 грн, та зменшено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2019 року на суму 1 049 405,00 грн.19 липня 2019 року на підставі акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення №0004444101, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року у розмірі 1 049 405,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 524 702,50 грн, та №0004464101, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 113 488,00 грн.Досліджуючи спірні господарські операції, суди попередніх інстанцій установили, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" було укладені договори поставки від 6 лютого 2019 року №ОР-16789, від 19 лютого 2019 року №ОР-16973, від 21 лютого 2019 року №ОР-17017, від 1 березня 2019 року №ОР-17070, від 1 березня 2019 року №ОР-17072, від 6 березня 2019 року №ОР-17124, від 11 березня 2019 року №ОР-17161, від 14 березня 2019 року №ОР-17194.На підтвердження факту отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" за вказаними договорами позивачем надано суду копії зведених реєстрів прийняття товару, видаткових накладних, рахунків - фактур, товарно - транспортних накладних, реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості кожної окремої партії, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.На підтвердження наявності в Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" можливості здійснення поставки товару (кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року; ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року) позивач надав суду копії документів (договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних, звітів за формою 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур) щодо правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" з контрагентами - постачальниками (сільськогосподарськими виробниками) Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ-СВ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітчизна-Агро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Копенкувате", Фермерським господарством "Рось-Плюс", Фермерським господарством "Новацький", Фермерським господарством "ОЛДЕН К", Фермерським господарством "Котляр", СФГ "Новицький", Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ "СТЕП", СФГ "Україна" за рахунок товару отриманого від яких і було забезпечено виконання зобов`язань за договорами укладеними з позивачем.Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" укладено договори поставки від 28 березня 2019 року №ОР-17295, від 4 лютого 2019 року №ОР-16733, від 6 лютого 2019 року №ОР-16790, від 20 лютого 2019 року №ОР-16999, від 21 лютого 2019 року №ОР-17013, предметом яких є здійснення поставки товару: кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року. На підтвердження факту отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" за вказаними договорами позивачем надано суду копії зведених реєстрів прийняття товару, видаткових накладних, рахунків - фактур, товарно - транспортних накладних, реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості кожної окремої партії, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.Крім того, позивачем на підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" можливості здійснення поставки товару - кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року надано суду копії документів (договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних, звітів за формою 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур) щодо правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" з контрагентами - постачальниками (сільськогосподарськими виробниками) Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітчизна-Агро", Фермерським господарством "Івка", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром", Сільським фермерським господарством "Фортуна", Фермерським господарством "Рось-Плюс", Фермерським господарством "Новацький", Сільським фермерським господарством "Кудинський", Фермерським господарством "Агат Поділля", Сільським фермерським господарством "Колос", Фермерським господарством "КРИВОШЛИК", за рахунок товару отриманого від яких і було забезпечено виконання зобов`язань за договорами укладеними з позивачем.На підтвердження факту використання товару (кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року; ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року) отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем надано суду копії: договору №TRS-0207/18 на надання послуг з перевалки, накопичення та експедирування вантажів зернових, зернобобових, і олійних культур від 01 липня 2018 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЗТ" зі складеними до нього актами надання послуг, рахунками на оплату; складських квитанцій на зерно; договору на надання митно - брокерських послуг №001/19 від 01 липня 2018 року; документів що підтверджують навантаження товару на морські судна AFROESSA, RUEN, MAHA AARTI, HONORINE, EIDER S, BESKIDY, INDIAN BULKER, NORD FORTUNE, SAKIZAYA INTEGRITY, а саме, форвардних договорів, електронних вантажно-митних декларацій, доручень на вантаж, карток аналізу зерна, протоколів сертифікаційних випробувань зерна, протоколів лабораторних випробувань продовольчої сировини, фітосанітарних сертифікатів, фумігаційних сертифікатів, сертифікатів походження товару (certificate of origin); сертифікатів переміщення товарів (movement certificate); актів обліку часу стоянки (Standard Statement of Facts), Коносаменти (Bill of Lading); сертифікатів, виданих сюрвеєром на замовлення Glencore Agriculture B.V.Позивач мав фінансово - господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСЕРВІС ЦЕНТР" за договором поставки від 26 листопада 2018 року №МР-04655, предметом якого є здійснення поставки соняшника українського походження врожаю 2018 року.На підтвердження факту отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСЕРВІС ЦЕНТР" за вказаними договорами позивач надав суду копії видаткових накладних, рахунків - фактур, товарно - транспортних накладних, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.На підтвердження факту використанні товару - соняшника українського походження врожаю 2018 отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСЕРВІС ЦЕНТР" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивач надано суду копії: договору №274 К від 04 вересня 2018 року укладеного з ПрАТ "КОЛОС." на переробку соняшнику на давальницьких умовах зі складеними до нього узагальненими зведеними актами здачі-приймання виконаних послуг; договору №АП-15/18 на перевезення вантажів з ТОВ "БЄЛ-ТРАНС" зі складеними до нього актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунками на оплату та ТТН; форвардного контракту №РР572156 від 06 жовтня 2018 року з Glencore Agriculture B.V.; вантажно-митних декларацій; договору №01-19/С від 01 вересня 2018 року про надання послуг укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ" зі складеними до нього актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунками на оплату; договору №01/09/2018 на виконання послуг з декларування та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, із ТОВ "Юнікорн Мерітайм" зі складеними до нього актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунками на оплату.Правове регулюванняПункт 198.1. статті 198 ПК УкраїниДо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.Пункт 198.3 статті 198 ПК УкраїниПодатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.Пункт 200.4. статті 200 ПК УкраїниПри від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.Висновки судуНаслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України (2755-17)
.При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.За результатами дослідження і оцінки судами попередніх інстанцій первинних документів, на підставі яких позивач формував податковий кредит внаслідок взаємовідносин з переліченими вище постачальниками, суди дійшли висновку, що вони підтверджують фактичне виконання умов укладених з контрагентами договорів та фактичне отримання від контрагентів відповідних товарів, а також відображають зміст правочинів. Податковий орган не довів належними, допустимими та необхідними доказами факту відсутності у Товариства первинних документів, необхідних для підтвердження сформованого податкового кредиту по взаємовідносинам у спірних періодах з контрагентами-постачальниками; також відповідачем не доведено, що зміст наданих Товариством первинних документів не відповідає даним бухгалтерського або податкового обліку.Наявні в матеріалах справи документи, які досліджувались податковим органом під час перевірки, у своїй сукупності, на переконання судів першої та апеляційної інстанцій, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся.Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, яка врахована судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи про те, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно деяких контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами не є носієм доказової інформації щодо порушення вимог податкового законодавства. Належними та допустимими доказами для висновку про нездійснення Товариством господарських операцій, могли б бути відповідні довідки за результатами зустрічних звірок постачальників позивача. Проте, інформації про проведення таких звірок акт перевірки не містить.Колегія суддів зауважує, що подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або обґрунтовану суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами. Водночас суди попередніх інстанцій установили, що такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано.Відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ.Суди попередніх інстанцій спростували посилання відповідача щодо невідповідності у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів постачальниками контрагентів позивача, що унеможливлює дослідження джерела походження товару, а також доводи стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ", Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСЕРВІС ЦЕНТР" формують власний податковий кредит за рахунок операцій з підприємствами з ознаками фіктивності, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерден", Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНО - ТРЕЙД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТІ ПРЕМІУМ". Зокрема суди дослідили документи надані позивачем в підтвердження наявності в контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТМАШСТРОЙ" можливості поставити товар (кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року; ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСЕРВІС ЦЕНТР" - можливості поставити соняшник українського походження врожаю 2018 року, щодо правовідносин з сільськогосподарськими виробниками.Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ФІРМА "ХАРВЕСТ" з огляду на наявність кримінального провадження, у якому фігурує цей контрагент. Зокрема, суди врахували частину шосту статті 78 КАС України, відповідно до якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Докази на підтвердження факту винесення вироків чи постанов про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності в кримінальних справах за результатами кримінального провадження №42019000000001014 від 7 травня 2019 року в матеріалах справи відсутні та відповідачем про наявність відповідних фактів зазначено не було.Суд визнає безпідставними посилання податкового органу на висновки Верховного Суду, ухвалені в інших справах, які, на думку скаржника, не враховані судами при вирішенні цієї справи, оскільки рішення в зазначених справах ухвалені за інших фактичних обставин, з урахуванням певного об`єму доказів, їх достатності, належності і допустимості.Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки первинним документам, іншим доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.Суди першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановили фактичні обставини справи та надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 400/1727/20 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий Р. Ф. Ханова Судді: І. А. Гончарова В. П. Юрченко