ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/14940/19
провадження № К/9901/47443/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Кармазіна О.А. від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Епель О.В., Карпушової О.В. від 25 жовтня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивачі є батьками загиблого військовослужбовця. Позивачі звернулись до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю сина. Відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки загибель військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
З огляду на встановлені обставини, для правильного вирішення справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: чи здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у період виконання ним обов`язків військової служби, яка є була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначені одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3, викладене у протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 рок № 69;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 передбачену статтею 13 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратному прожитковому мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснювалися виплата.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що події, які призвели до загибелі ОСОБА_4, пов`язані між собою та є наслідком власної поведінки (волі, дій) ОСОБА_4, які за своєю сукупністю виключають можливість призначення позивачам одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_4 без дозволу командира самовільно залишив територію розташування базового табору танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 та місця виконання доручених робіт, надалі прибув до іншого населеного пункту з метою придбання алкогольних напоїв, вживання яких за місцем виконання робіт та надалі - поза місцем розташування базового табору призвело його до стану важкої алкогольної інтоксикації, що, у сукупністю із його подальшими діями біля КПП, і призвело до його загибелі. Сукупність вказаних подій та дій, вчинених ОСОБА_4 призвели до загибелі та свідчить про порушення службового обов`язку та відповідно, не відповідає значенню безпосереднього виконання обов`язку військової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись із касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що старший солдат ОСОБА_4 був призваний на військову службу Старокостянтинівським РВК Хмельницької області 29 січня 2016 року.
6. Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби.
7. У жовтні 2018 року позивачі звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами, в яких просили вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченою статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в порядку та на умовах, визначених Порядком призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані (або перевірочні) на спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (975-2013-п)
.
8. Розглянувши подані позивачами документи, рішенням, викладеним у протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 рок № 69, відповідачем відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги батьку, матері та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_4, смерть якого настала внаслідок нещасного випади пов`язаного з проходженням військової служби. Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до акту розслідування нещасного випадку командира військової частин НОМЕР_1 від листопада 2017 року та наказу командира цієї військової частини від 16 листопада 2017 року № 907/кп ОСОБА_4 під час проведення робіт вживав алкогольні напої, після чого самовільно залишив район розташування та вибув у сусідній населений пункт для придбання спиртних напоїв. Смерть настала від випадкового пострілу солдата ОСОБА_5, коли ОСОБА_4 прибув на спостережний пост району зосередження військової частини. ОСОБА_5 ніс чергування (в нетверезому стані) на спостережному посту і йому здалося, що ОСОБА_6 навів на нього зброю. Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 17 листопада 2017 року № 355 в крові загиблого виявлено етиловий спирт у кількості 3,64%. Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомог не здійснюються, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушень розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Ураховуючи, що нещасний випадок стався під час виконання обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння, підстав для призначення допомоги немає.
9. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивачі звернулись до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року у справі № 813/2071/17, від 12 листопада 2020 року у справі № 186/1129/16-а, від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19.
11. Окрім того, скаржники зазначають, що вказані висновки Суду у справі матимуть преюдиційне значення у кримінальному провадженні 12017050380001456, яке наразі триває.
12. У касаційній скарзі позивачі зазначають, що ОСОБА_4 помер внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 . Загибель ОСОБА_4 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння не знаходилось у причинному зв`язку з наслідками дій ОСОБА_5 . ОСОБА_4 не вчиняв жодних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які стали наслідком його загибелі.
13. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року Міністерством оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
14. Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12)
.
15. Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
16. Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
17. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком № 975.
18. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
19. Підпунктом першим пункту 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
20. Пунктом 1 статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
21. Аналогічні положення містяться в пункті 19 Порядку № 975.
22. Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, додають до заяви зокрема, копію документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
23. Частиною першою статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
24. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
25. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не здійснюються, якщо загибель (смерть), є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
26. Згідно правової позиції, сформованої Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18, за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
27. Відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
28. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребовування.
29. Виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням.
30. У ході службового розслідування по факту гибелі старшого солдата ОСОБА_4 встановлено, що причинами та умовами поранення, яке призвело до смерті солдата ОСОБА_4 на території військової частини НОМЕР_1 в районі відведення, є особиста недисциплінованість старшого солдата ОСОБА_4 та відсутність дієвого контролю за підлеглим особовим складом з боку посадових осіб танковою батальйону військової частини НОМЕР_1 . Вина старшого солдата ОСОБА_4 полягає у порушенні вимог стате 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
31. Перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння та самовільне залишення території розташування базового табору танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 та місця виконання доручених робіт, тобто дії за ознаками вчиненого злочину та адміністративного правопорушення підтверджується проведеним службовим розслідуванням військової частини НОМЕР_1 від 26 листопада 2017 року та довідкою командира в/ч НОМЕР_1 від 02 лютого 2018 року № 140 про обставини смерті ОСОБА_4, у якій зазначено, що поранення отримане під час виконання дій, що не входять до обов`язків військової служби та пов`язані із вчиненням ним дій у стані алкогольного сп`яніння.
32. Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 17 листопада 2020 року № 355 (Костянтинівське відділення судово-медичної експертизи) при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4, причиною смерті ОСОБА_4 стало наскрізне, вогнепальну, кульове поранення грудної клітини супроводжувалося пошкодженням правої легені і 9го ребра праворуч, ускладнене розвитком гострої крововтрати і правостороннього гематоракса. При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 3,64%, що відносно живої людини можна розцінювати як важка алкогольна інтоксикація.
33. Таким чином, встановивши, що смерть ОСОБА_4 у період виконання ним обов`язків військової служби, була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для призначення і виплата одноразової грошової допомоги.
34. Зважаючи на встановлені обставини справи, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги батьку, матері та сину загиблого 16 листопада 2017 року солдата ОСОБА_4, викладене у пункті 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 року № 69 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
35. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 760/9519/17.
36. Посилання скаржників на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року у справі № 813/2071/17, від 12 листопада 2020 року у справі № 186/1129/16-а, від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 не заслуговує на увагу. виходячи з наступного.
37. Так у справі № 802/1869/17-а Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки поранення ОСОБА_7, яке спричинило смерть, сталося у період виконання ним обов`язків військової служби, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп`яніння, а сталося внаслідок скоєння злочину військовослужбовцем ОСОБА_8 ..
38. У справі № 813/2071/17 Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між смертю у зв`язку із перебуванням її чоловіка - ОСОБА_9 у стані алкогольного сп`яніння.
39. У справі № 186/1129/16-а Судом зроблено висновок про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.
40. Предметом розгляду у справі № 235/3191/19 є відшкодування моральної шкоди потерпілій внаслідок смерті сина, яка настала під час виконання ним трудових обов`язків у результаті нещасного випадку на виробництві, а саме дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої він помер.
41. У справі, яка розглядається (№ 380/1772/21) установлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок вчинення військовослужбовцем активних дій, який знаходився у стані алкогольного сп`яніння, а саме самовільне залишення території розташування базового табору танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 та місця виконання доручених робіт.
42. Тобто обставини справи № 380/1772/21 та справ № № 802/1869/17-а, 813/2071/17, 186/1129/16-а, № 235/3191/19 не є подібними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа