ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ21 вересня 2021 року м. Київсправа № 810/1226/17адміністративне провадження № К/9901/5022/17

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 (суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Оксененко О.М., Федотов І.В.) у справі № 810/1226/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - ТОВ "Васт-Транс") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Києво-Святошинська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 199279,68 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, позов задоволено.Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області оскаржила їх у касаційному порядку.У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.В обґрунтування своїх вимог Києво-Святошинська ОДПІ зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що право на нарахування пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість виникло лише з моменту надрання чинності Податковим кодексом України (2755-17) . Також вказує, що з урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України позивач мав право звернутися до суду з даним позовом протягом 1095 днів з дати виникнення права на бюджетне відшкодування за декларацією за грудень 2007 року.У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Васт-Транс" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 18.01.2008 ТОВ "Васт-Транс" подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.У визначений законодавством строк сума бюджетного відшкодування не була перерахована на розрахунковий рахунок позивача.Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 2а-1127/10/1070 стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 152457,00 грн. податку на додану вартість.На рахунок позивача сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2007 у сумі 152457,00 грн. надійшла 24.03.2017.01.01.2011 набрав чинність Податковий кодекс України (2755-17) , нормами якого встановлено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.Так, у відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України. ТОВ "Васт-Транс" звернулося до суду з позовом про стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 01.03.2008 по 24.03.2017 в розмірі 199279,68 грн.Відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з першого періоду 2011 року з моменту набрання чинності Податковим кодексом України (2755-17) .Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).Отже, при вирішенні даного спору судами не враховано, що пеня нараховується з моменту набрання чинності Податковим кодексом України (2755-17) , а також не з`ясовано моменту виникнення права на бюджетне відшкодування та нарахування пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість.Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.За правилами частини другої статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі № 810/1226/17 скасувати.Справу № 810/1226/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова