206/1920/17(2-а/206/73/17) Про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ТА скасування припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України ПРО усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - 20.09.2021 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюка Андрія Миколайовича, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови та приписів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., Мельника В.В. від 15.11.2018,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивачка) звернулася з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі у тексті цієї постанови також Управління ДАБК, відповідач), начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюка Андрія Миколайовича (далі у тексті цієї постанови також начальник Управління ДАБК, відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_2 ), у якому, з урахуванням уточнень позовної заяви, просила:

- скасувати постанову №17/А по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2017 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 425 гривень.

- скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017 та від 23.05.2017, виданих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також спірні, оскаржувані постанова та приписи).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 посилалася на те, що зміст складених за наслідками проведеної відповідачами позапланової перевірки акту і протоколу, а також спірних постанови і приписів, на її думку, не відповідає фактичним обставинам, і такі документи, як вважає позивачка, складені з порушенням закону, оскільки посадові особи, які їх складали, внесли у ці документи завідомо неправдиві відомості, що в сукупності призвело до порушення її законних прав та інтересів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 21.05.2018 позов задоволено, а саме: скасовано постанову №17/А від 31.03.2017, винесену начальником Управління ДАБК, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї штрафу у сумі 425,00 гривень як незаконну. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито; скасовано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017 та від 23.05.2017, виданих Управлінням ДАБК ОСОБА_1 .

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови та приписів відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, результати перевірки не були доведені до відома позивачки, протоколи про адміністративне правопорушення та приписи були складені без її присутності, а справа, за наслідками розгляду якої була прийнята спірна постанова, усупереч приписів статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянута у відсутності ОСОБА_1 без наявності відомостей про належне її повідомлення.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано в частині скасування оскаржуваних приписів та в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Апеляційний суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірної постанови про накладення на позивачку штрафу за частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки позивачка офіційно могла дізнатися про день, час та місце розгляду справи лише після отримання нею по пошті примірника протоколу від 09.03.2017, тобто, тільки 05.04.2017, а Управління ДАБК станом на час розгляду 31.03.2017 справи про адміністративне правопорушення не мало беззаперечної інформації про те, що ОСОБА_1 обізнана про розгляд цієї справи.

7. У зв`язку з вищевикладеним, за висновками апеляційного суду, відповідач не мав правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи про адміністративне правопорушення і для винесення відносно ОСОБА_1 оскаржуваної нею постанови №17/А від 31.03.2017.

8. Водночас, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправного характеру спірних приписів й з цього приводу у своєму судовому рішенні навів мотиви про те, що матеріалами справи, у тому числі уточненою позовною заявою, беззаперечно підтверджується присутність позивачки при проведенні перевірки і подання нею документів посадовим особам відповідача, які таку перевірку здійснювали.

9. Такі обставини апеляційним судом сприйняті як доказ обізнаності позивачки з підставою та обставинами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення позапланової перевірки.

10. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги твердження позивачки та висновки суду першої інстанції, як підставу для скасування спірного Припису, про грубе порушення відповідачем процедури ознайомлення ОСОБА_1 з актом перевірки у день її проведення, і тим самим позбавлення її можливості подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, оскільки покладений в основу цього припису акт складався за результатом проведеної у присутності позивачки позапланової перевірки та містить в собі обставини і інформацію про документи, на які посилається позивачка.

11. При цьому, апеляційний суд акцентував увагу на відсутності інформації у даній справі: про будь-яку "таємність" проведення контролюючим органом перевірки обставин щодо забезпечення ОСОБА_1 нормативної відстані не менше 1,0 м від стіни ганку належного їй будинку до межі сусідньої ділянки; про відмову перевіряючих надати на вимогу ОСОБА_1 копії акту і інших, складених за результатами перевірки документів, які позивачка, будучи присутньою при обстеженні прибудованої до будинку АДРЕСА_1 стіни ганку, та розуміючи предмет перевірки, мала право вимагати і при бажанні мала можливість отримати.

12. Як зазначено в оскаржуваній постанові апеляційного суду, той факт, що акт перевірки від 09.03.2017, у якому зафіксовано допущені ОСОБА_1 порушення пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" під час виконання робіт по будівництву прибудованого приміщення площею 17,4 кв.м. і споруди ганку площею 8,1 кв.м. до будинку АДРЕСА_1, а також спірний припис від 09.03.2017, яким позивачку зобов`язано усунути ці порушення, були направлені їй по пошті і нею отримані, на думку суду апеляційної інстанції ніяким чином не порушує права ОСОБА_1 та не свідчить про порушення з боку відповідача вимог Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) і Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№553 (553-2011-п) , як і не впливає на законність складення 09.03.2017 цих документів.

13. Під час апеляційного перегляду справи судом взято до уваги й те, що позивачка, оскаржуючи правомірність спірної постанови та приписів, наголошує фактично лише на процесуальних порушеннях її прав, допущенних відповідачем під час перевірок і при вирішенні питання про притягнення її до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

14. У той же час, апеляційний суд наголосив, що позивачкою не спростовано належними доказами встановлений під час перевірки і зафіксований в акті та приписах факт виконання нею без отримання і реєстрації дозвільних документів робіт по прибудові приміщення площею 17,4 м2 і споруди ганку площею 8,1 м2 для входу до належної їй ( ОСОБА_1 ) на праві власності 41/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, яке є об`єктом культурної спадщини за видом "архітектура-особняк", як і не спростовано факт улаштування нею підвалу та ганку без забезпечення нормативної відстані для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни, яку слід приймати не менше 1,0 м., і забудови стіни ганку по межі земельної ділянки.

15. Суд апеляційної інстанції також відзначив, що твердження позивачки про існування спірної стіни ганку вже на час отримання нею у власність 41/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - не відповідає дійсності та спростовується долученою до матеріалів справи технічною документацією на вказане домоволодіння.

16. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані позивачкою приписи складені відповідачем правомірно та з дотриманням вимог законодавства, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування спірних приписів, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 41/100 частини жилого будинку з відповідними господарчими побудовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташованих на земельній ділянці розміром 2765 кв. м.

19. Також, сторонами не заперечувалось, що власником інших 59/100 частини жилого будинку з відповідними господарчими побудовами та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

20. 09.03.2017 головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. та головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Харченко М.М. на підставі направлення управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №57-60 від 01.03.2017 та на підставі звернення ОСОБА_2 було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

21. За наслідками перевірки складено акт, яким встановлені порушення з боку ОСОБА_1, а саме - роботи по будівництву прибудованого приміщення площею 17,4 кв.м. і споруди ганку, площею 8,1 кв.м., до кв. АДРЕСА_1, були виконані у 2008 році та закладений віконний проріз на фасаді будинку виконаний без дозвільної документації на виконання таких робіт та наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, що є порушенням статті 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

22. На час проведення перевірки, відповідно до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення строки накладення адміністративного стягнення закінчилися. При виконання робіт по будівництву ганку площею 8,1 кв.м. до кв. АДРЕСА_1, стіна ганку виконана на межі ділянки, чим не забезпечена нормативна відстань до межі сусідньої ділянки, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни, яку слід приймати не менше 1,0 м., що є порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Відомостей про те, що ОСОБА_1 з цим актом ознайомлювалась чи отримувала його копію, він не містить. Лише зазначене в графі примірник акту отримав "від підпису відмовився".

23. 09.03.2017 за результатами позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на усунення порушень встановлених вищезазначеним актом.

24. Тоді ж, 09.03.2017, головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. за результатами позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено, що при виконання робіт по будівництву ганку площею 8,1 кв.м. до кв. АДРЕСА_1, стіна ганку виконана на межі ділянки, чим не забезпечена нормативна відстань до межі сусідньої ділянки, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни, яку слід приймати не менше 1,0 м., що є порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

25. 31.03.2017 начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюков А.М., розглянувши вищезазначений акт перевірки від 09.03.2017, протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2017, припис про усунення порушення від 09.03.2017, виніс постанову №17/А про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

26. 23.05.2017 головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. та головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Харченко М.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що власницею приміщень за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017, а саме: не забезпечена нормативна відстань до межі сусідньої ділянки, для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни ганку, яку слід приймати не менше 1,0 м., що є порушенням абзацу третього пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

27. 23.05.2017 за результатами позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на усунення порушень встановлених вищезазначеним актом.

28. Тоді ж, 23.05.2017, головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. за результатами позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено, що власницею приміщень за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017 року, а саме: не забезпечена нормативна відстань до межі сусідньої ділянки, для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни ганку, яку слід приймати не менше 1,0 м., що є порушенням абзацу третього пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

29. 06.06.2017 начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюков А.М., розглянувши вищезазначений акт перевірки від 23.05.2017, протокол про адміністративне правопорушення від 23.05.2017, припис про усунення порушення від 23.05.2017, виніс постанову №06/0606з про адміністративне правопорушення про закриття провадження по справі за частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу у зв`язку з зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

30. У касаційній скарзі висловлюється незгода із висновками, викладеними у оскаржуваній постанові апеляційного суду, яку скаржниця вважає незаконною з таких підстав.

31. Позивачка наполягає, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність порушень з боку відповідача при оформленні акту позапланової перевірки не відповідають дійсності, оскільки такий акт складався у відсутності ОСОБА_1 .

32. Скаржниця зазначає і про те, що посилання у акті перевірки на відмову від його підпису не відповідає дійсності, оскільки цей документ у її присутності та на місці перевірки не складався й не надавався для ознайомлення і на підпис. До отримання акту перевірки поштою 05.04.2017 їй не було відомо про його існування.

33. ОСОБА_1 також вважає, що запис у спірному приписі про те, що вона відмовилася від його отримання та підпису не відповідає дійсності, оскільки у її присутності цей документ не складався.

34. Касаційна скарга містить аргументи і про те, що відображені у спірних приписах порушення, у дійсності не мали місце, оскільки долученою до матеріалів справи технічною документацією на домоволодіння не підтверджується існування стіни ґанку на час отримання нею у спадщину цього домоволодіння. На переконання позивачки, технічна документація на домоволодіння не була вивчена судом апеляційної інстанції належним чином, у зв`язку з чим ухвалене ним судове рішення не можна визнати обґрунтованим.

35. У відзиві на касаційну скаргу Управління ДАБК вказує на її необґрунтований характер і вважає, що у її задоволенні належить відмовити.

36. Відповідач висловлює позицію про те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а отже скасуванню не підлягає.

37. Окрім цього, у відзиві на касаційну скаргу наводяться доводи про те, що під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій позивачка підтвердила факт її присутності при проведенні перевірки, а також показала, що документи за її присутності складались, але вона їх відмовилась читати та отримувати. Факт складання документів під час проведення перевірки підтвердила у судовому засіданні й третя особа - ОСОБА_2 .

38. Звертає увагу відповідач і на те, що факт розташування стіни ґанку на меж земельних ділянок у судовому засіданні не заперечувався.

39. ОСОБА_2 у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув цю справу у відповідності до вимог закону і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

40. Третя особа звертає увагу на те, що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивачка підтвердила факт самовільної прибудови ґанку у 2008 році та його відсутність у складі домоволодіння станом на момент прийняття його у спадщину. Ці обставини підтверджуються оскаржуваною постановою суду і фіксацією судового процесу.

41. За таких обставин, ОСОБА_2 переконана, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і не допустив порушень норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

43. За визначенням абзацу першого частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

44. Абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

45. На підставі вищенаведеної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№553 (553-2011-п) затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який відповідно до приписів пункту 1 цього Порядку визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

46. Пунктом 5 вищезгаданого Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

47. За змістом пунктів 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

48. За правилами абзаців першого, четвертого пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, окрім іншого, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

49. Відповідно, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, у тому числі: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю (абзаци перший, другий, четвертий, п`ятий пункту 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

50. Нормами пунктів 17-19, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

51. Передусім, Верховний Суд підкреслює, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 оскаржується позивачкою лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування спірних приписів.

52. Вимог про оскарження вищевказаної постанови апеляційного суду в іншій частині жодним з учасників справи не заявляється, а тому суд касаційної інстанції переглядає це судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

53. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, аргументам, викладеним у відзивах на неї, та висновкам судів попередніх інстанцій в частині мотивів, які стосуються суті виявлених Управлінням ДАБК порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів виходить з такого.

54. Аналіз вищенаведених норм законодавства дає колегії суддів підстави для висновку, що створення об`єктів архітектури повинно відбуватись, у тому числі, відповідно до державних стандартів, норм і правил.

55. У разі ж виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності цей орган зобов`язаний скласти припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

56. Окрім цього, як убачається зі змісту частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, яким у спірних правовідносинах виступає Управління ДАБК, мають право видавати обов`язкові для виконання приписи і проводити позапланові перевірки щодо виконання вимог таких приписів.

57. У справі, що розглядається, Управлінням ДАБК за результатами здійсненого цим органом позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю виявлено порушення позивачкою вимог пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудуваня. Планування і забудова міських і сільських поселень", яким визначено обов`язок суб`єкта містобудування забезпечити нормативну відстань до межі сусідньої ділянки, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни, яку слід приймати не менше 1,0 м.

58. Суд апеляційної інстанції установив, що прибудова ґанку здійснена позивачкою самочинно у 2008 році вже після отримання частини домоволодіння у власність в порядку спадкування, а стіна цього ґанку дійсно зведена на межі суміжних земельних ділянок, тобто без дотримання вимог вищевказаних державних будівельних норм, й фактично існувала станом на час проведення посадовими особами Управління ДАБК позапланової перевірки цього об`єкта.

59. Ці обставини, як вказано у оскаржуваній постанові апеляційного суду, встановлені на підставі наявних у справі матеріалів, ними підтверджуються й позивачкою не спростовані.

60. Доводи ж касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що, однак, виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

61. Судом встановлено й те, що вимоги обов`язкового до виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який було складено 09.03.2017, направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та нею отриманого, остання не виконала, що також є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

62. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності у даному конкретному випадку правових підстав для складання Управлінням ДАБК спірних приписів.

63. Колегія суддів критично оцінює наявні у касаційній скарзі посилання на процедурні порушення проведення перевірки, допущені, на її думку, відповідачем, зокрема, на невиконання перевіряючими особами вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) і Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю стосовно ознайомлення її з актом перевірки та складеними на його підставі приписами.

64. З цього приводу колегія суддів зазначає, що дотримання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства є їх обов`язком, при цьому, норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю імперативно вимагають надати суб`єкту містобудування примірник припису для підпису і ознайомлення.

65. Недотримання таких вимог законодавства може свідчити про порушення перевіряючими процедури проведення перевірки.

66. Разом з тим, необхідно зауважити, що згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №826/15257/15, суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

67. Формальний недолік проведення перевірки має місце тоді, коли він не призвів до порушення процедурних гарантій суб`єкта містобудування, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при проведенні перевірки, а також не вплинув на достовірність та об`єктивність встановлення її результатів, повноту проведення.

68. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачка була обізнана з підставами та обставинами, які зумовили проведення позапланової перевірки, була присутня при її проведенні, надавала перевіряючим особам пояснення і документи, а перешкоди для ознайомлення з актом перевірки та приписами, складеними за наслідками здійснених посадовими особами Управління ДАБК позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю, були відсутні.

69. Крім того, як відображено у оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій позивачкою не було наведено обґрунтованих, вагомих і переконливих аргументів, які б спростовували наявність встановлених відповідачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і могли б бути використані нею у запереченнях на спірні приписи, ставили б під сумнів викладені у акті та приписах обставини і факти.

70. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у касаційній скарзі посилання на певні процедурні порушення проведення перевірки не можуть зумовлювати наявності самостійних і достатніх підстав для скасування її результатів, оформлених у вигляді спірних приписів.

71. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній позивачкою частині прийняв законне та обґрунтоване судове рішення на підставі правильного застосування норм матеріального права, а тому це рішення скасуванню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

73. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.

74. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX (460-20) ,