826/1690/18 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 17.09.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ17 вересня 2021 року м. Київсправа № 826/1690/18адміністративне провадження № К/9901/15086/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Олендера І.Я.,суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" до Київської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення з Державного бюджету надмірно сплачених коштів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року (суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (судді: Губська Л.В. (головуючий), Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі № 826/1690/18.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (далі - позивач, платник податків, ТОВ "Порше Україна") звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган, Київська митниця ДФС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДКСУ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.08.2017 № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048, рішення оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Порше Україна", стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь позивача надміру сплачені до бюджету кошти в загальному у розмірі 36 473 323,20 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення відповідача були прийняті всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки митний орган не довів наявність у нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також, необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення, у той час, як декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору, позивачем було дотримано всіх встановлених митним законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000210/2 від 22.08.2017 та рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000278/2 від 29.09.2017. Визнано протиправними та скасовано картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС, оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Порше Україна". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного митного законодавства, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем відповідних положень законодавства. Так, суди дійшли висновку, що документи, подані ТОВ "Порше Україна" до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України. Суди вказали, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом 2 г (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що, в свою чергу, є порушенням ст. 55 Митного кодексу України. Крім того, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріли справи не містять, а відповідачем надано не було. Щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів суди зазначили, що позивач не звертався з відповідною заявою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Київська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Україна" у повному обсязі. Касаційний розгляд справи здійснюється в частині оскаржуваних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.08.2017 № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048, рішення оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Порше Україна" подало до Київської митниці ДФС митні декларації з метою здійснення митного оформлення товару в кількості 100 одиниць, а саме "А/м Audi A8 Long, новий, 2017 календарний рік випуску, 2017 модельний рік виготовлення, пасажирський, легковий, тип кузова седан, місць 5. Двигун: об`єм 2967 см.3, дизельний, № СТВ 088888, індекс потужності: D, потужність двигуна: 193 kw/262 PS. Колісна формула:4х4". Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом). Вказані товари ввезено позивачем на підставі договору від 01.12.2008 № 1/2008, укладеного між AUDI Aktiengesellschaft (постачальник) та ТОВ "Текстиль-Контакт" (покупець), додатку до договору № 2 від 01.12.2008, додаткових угод до договору від 01.10.2014, 01.06.2017, 11.01.2014, 29.07.2014, 05.11.2012. На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії документів: інвойси, вказаного вище договору, додаткові угоди до нього, CMR та сертифікати походження, завантажувальні відомості.

Київською митницею ДФС було складено картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA/125280/2017/00042 та № UA/125280/2017/00048, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2017 року № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2, у зв`язку з тим, що декларантом заявлено про взаємозалежність продавця та покупця, яка не впливає на ціну товару; в інвойсах зазначено знижку на товар відповідно до додаткових угод, проте разом з тим декларантом не надано документів, в яких зазначено умови, підстави, розмір та розрахунок для зміни первісних умов договору шляхом зниження ціни та одночасно надання знижки. Відповідачем було зроблено висновок про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з цим відповідачем було проведено автотоварознавчу експертизу (джерелом інформації щодо ціни товару, яким користувався митний орган при обрахунку митної вартості, став висновок експерта від 19.08.2017 № 142005901-1612 з додаванням витрат на транспортування та страхування згідно інвойсів).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було подано до Київської митниці ДФС наступні документи: договір № 1/2008 від 01.12.2008; додаткові угоди до договору № 1/2008 від 01.10.2014, від 01.10.2014, від 01.06.2017, від 11.01.2014, 29.07.2014, від 05.11.2012, додаток до договору № 1/2008 від 01.12.2008; інвойси від 26.06.2017, 10.07.2017, 17.07.2017, 24.07.2017, 01.08.2017, 08.08.2017; завантажувальні відомості, сертифікати походження та СMR.

Відповідно до умов додаткової угоди до договору №1/2008 поставки продукції марки Audi від 01.10.2014 визначено, що постачальник має право надати знижку на окрему одиницю чи окрему партію контрактної продукції, яка постачається покупцю за цим договором. У випадку надання постачальником знижки на окрему одиницю чи окрему партію контрактної продукції її розмір зазначається в розрахунку (інвойсі). Згідно з наданих позивачем до митного оформлення товарів інвойсів встановлено, що в них, відповідно до умов додаткової угоди, зазначено відповідну знижку. Однак, митним органом було зроблено висновок про необхідність витребування додаткових документів для підтвердження обґрунтування умов, підстав, розміру та розрахунку наданої постачальником знижки.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано лист компанії виробника від 20.11.2017 про обґрунтування надання знижки.

У відповідь на запит митного органу декларантом для підтвердження заявленої митної вартості було додатково надано прайс-лист виробника від 31.08.2017, та порівняльний аналіз вартості додаткових опцій комплектації автомобілів партії оформленої у березні 2017 року та партії, митне оформлення якої здійснюється.

Запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 07 серпня 2017 року Київською митницею ДФС було ініційовано проведення Департаментом податкових та митних експертних ДФС автотоварознавчої експертизи. Висновком Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005901-1612 від 19.08.2017 було визначено ринкову вартість у країні придбання або провідних країнах-експортерах 89 колісних транспортних засобів марки AUDI модель "A8L QU. 3,0 TDI" з кодом основної комплектації (4HL06A). При проведені даної експертизи експертами для визначення вартості вказаних автомобілів використовувалися періодичний довідник "Schwacke" (Eurotax, Швейцарія, 2017 р) та інформація мережі інтернет за посиланнями http://carlife.in.ua, http://vindecoder.eu, http://exist.ua, http://vdb.skodapilot.com, carinfo.kiev.ua? www.ahelp.ua, etka.autovv.ru.

На підставі вказаних документів Київською митницею ДФС прийнято картки відмови в митному оформленні товарів за № UA/125280/2017/00042 та № UA/125280/2017/00048, а також рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2017 року № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документи, подані ТОВ "Порше Україна" до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України, тоді як приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (2 г (резервний)), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару (в порушення статті 55 МК України). Крім того, рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2017 року № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2 встановлено, що такі не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Митного кодексу України (4495-17) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що позивачем не було підтверджено митну вартість товару, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частини перша статті 8.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

10.2. Частина перша статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.3. Частина перша статті 50.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

10.4. Частина перша статті 51.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

10.5. Пункт 2 частини другої, частина четверта статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

10.6. Стаття 53.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

10.7. Частини друга, четверта, п`ята, шоста статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

10.8. Стаття 55.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

10.9. Частини перша-п`ята статті 57.

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

10.10. Частини перша-п`ята, дев`ята статті 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

9. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

10.11. Частина перша статті 246.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

10.12. Частина перша статті 248.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

10.13. Частини перша, сьома, восьма статті 257.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

10.14. Частина шоста статті 264.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

10.15. Стаття 318.

1. Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

2. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

6. З метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і зборів взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов`язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об`єднаннями (асоціаціями).

10.16. Частина перша статті 337.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

11. Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (z0883-12) :

11.1. Графа 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості".

У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

12. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 11 вересня 2015 року № 689:

12.1. Пункти 6, 7 Розділу 2.

При перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) ).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2017 № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048, рішення оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Порше Україна", діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами), що контролюючий орган на підставі аналізу всіх документів, наданих позивачем при здійсненні митного оформлення товару, мав можливість визначити митну вартість вказаного товару за ціною, визначеною позивачем, оскільки використані позивачем відомості, зокрема щодо ціни товару, підтверджені документально, визначені кількісно та достовірно, всі складові митної вартості, які обов`язкові при її обчисленні, містяться у поданих позивачем до митного оформлення документах, тоді як, контролюючим органом, всупереч вимог статті 58 Митного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), було здійснено визначення митної вартості товару за резервним методом, без наявності встановлених положеннями чинного митного законодавства підстав для такого корегування. Контролюючим органом не було доведено та не було надано доказів існування передбачених статтею 58 Митного кодексу України обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), а також жодних належних, допустимих та достатніх доказів того, що подані позивачем основні та додаткові документи не дозволяли контролюючому органу у належний спосіб перевірити числове значення митної вартості товарів.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 07 серпня 2017 року Київською митницею ДФС було ініційовано проведення Департаментом податкових та митних експертних ДФС автотоварознавчої експертизи, висновком якої (висновок Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005901-1612 від 19.08.2017) було визначено ринкову вартість у країні придбання або провідних країнах-експортерах 89 колісних транспортних засобів марки AUDI модель "A8L QU. 3,0 TDI" з кодом основної комплектації (4HL06A) (при проведені даної експертизи експертами для визначення вартості вказаних автомобілів використовувалися періодичний довідник "Schwacke" (Eurotax, Швейцарія, 2017 р) та інформація мережі інтернет за посиланнями http://carlife.in.ua, http://vindecoder.eu, http://exist.ua, http://vdb.skodapilot.com, carinfo.kiev.ua? www.ahelp.ua, etka.autovv.ru.), колегія суддів зазначає про безпідставність таких, виходячи з наступного.

Так, у справі, що розглядається, у відповідь на запит митного органу позивачем для підтвердження заявленої митної вартості було надано прайс-лист виробника від 31.08.2017, порівняльний аналіз вартості додаткових опцій комплектації автомобілів партії оформленої у березні 2017 року та партії, митне оформлення якої здійснюється, а також лист компанії виробника від 20.11.2017 обґрунтування надання знижки. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та обґрунтовано зазначено, що вказаний експертний висновок щодо рівня цін не є документом, який підтверджує митну вартість товарів та носить консультаційний характер, оскільки при визначенні експертами рівня цін на аналогічні автомобілі були використані джерела інтернет-ресурсів дилерів, а не заводу-виробника. Крім того, в основу вказаного висновку покладено дані рівня цін, що не містять офіційного характеру. При цьому, позивачем до митного оформлення надано додаткову угоду, відповідно до якої передбачено умови надання постачальником знижки, а також в інвойсах належним чином зазначено її рівень. Також, під час отримання пояснень судом першої інстанції від експертів, які проводили вказане експертне дослідження, судом було встановлено, що в основу визначення рівня цін було взято вартість таких автомобілів у офіційного дилера в Німеччині, а не заводу-виробника.

Колегія суддів також зазначає, що наявність у матеріалах справи висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005901-1612 від 19.08.2017), яким було визначено ринкову вартість у країні придбання або провідних країнах-експортерах 89 колісних транспортних засобів марки AUDI модель "A8L QU. 3,0 TDI" з кодом основної комплектації (4HL06A) (при проведені даної експертизи експертами для визначення вартості вказаних автомобілів використовувалися періодичний довідник "Schwacke" (Eurotax, Швейцарія, 2017 р) та інформація мережі інтернет за посиланнями http://carlife.in.ua, http://vindecoder.eu, http://exist.ua, http://vdb.skodapilot.com, carinfo.kiev.ua? www.ahelp.ua, etka.autovv.ru.), не може спростовувати зміст вказаних положень матеріального права або передбачати їх тлумачення в довільний спосіб.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та обґрунтовано зазначено, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2017 року № UA125000/2017/000210/2 та від 29 вересня 2017 року № UA125000/2017/000278/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

16. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

17. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

18. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) ).