0540/5354/18-а Про скасування постанови про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у сфері архітектури та містобудування - 09.09.2021 Прийняття

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хата Магната" (далі також - позивач, ТОВ "Хата Магната") звернулося до суду із позовом до Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради Донецької області (далі також - відповідач), в якому просило: визнати дії відповідача щодо здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю незаконними та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 5/88 від 24.05.2018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.05.2018, постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 7/93 від 30.05.2018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.05.2018.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 02.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

5. 26.06.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.04.2018 відповідач направив на адресу ТОВ "Хата Магната" повідомлення про проведення позапланової перевірки 03.05.2018 на об`єкті "Реконструкція нежитлового приміщення павільйону "Волна" під кафе без зміни геометричних розмірів фундаменту" за адресою: 85300, Донецька область, м. Покровськ, м-н "Южний", буд. б/н, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі звернення ОСОБА_1 від 19.04.2018 згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) , в якому зазначено про необхідність прибути у цей час за вказаною адресою з певними документами.

7. На лист відповідача № 66 від 23.04.2018 директором ТОВ "Хата Магната" надана відповідь, відповідно до якої позивач, посилаючись на статтю 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності", зазначив, що не бачить законних підстав для проведення позапланової перевірки, при цьому не має на меті перешкоджати відповідачу у здійсненні завдань, не уникає перевірки, яка можлива лише на підставі та в рамках дотримання законодавства України.

8. На підставі наказу начальника Відділу містобудування архітектури та земельних відносин Покровської міської ради № 22 від 03.05.2018 та звернення ОСОБА_1 від 19.04.2018 видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.05.2018 № 14 строком дії з 03.05.2018 по 16.05.2018.

9. Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 14 від 03.05.2018 на об`єкті: "Реконструкція нежитлового приміщення павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1" під кафе без зміни геометричних розмірів фундаменту" за адресою: Донецька область, м. Покровськ, м-н "Южний" посадовими особами відповідача здійснено вихід за зазначеною адресою для перевірки дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Хата Магната" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

10. У зв`язку з недопущенням посадових осіб до проведення перевірки 03.05.2018 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з призначенням дати, місця та часу розгляду справи на 10.05.2018 о 11 год. 00 хв. та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунута вимога усунути порушення (допустити посадових осіб для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з терміном виконання до 16.05.2018, які були надіслані 03.05.2018 поштовим відправленням з рекомендованим листом про вручення).

11. Листом від 10.05.2018 № 81 відповідач повідомив керівника ТОВ "Хата Магната" про перенесення розгляду справи на 24.05.2018 о 10 годині.

12. 16.05.2018 проведена перевірка виконання умов припису від 03.05.2018 про усунення порушень щодо недопущення посадових осіб для здійснення покладених на них функцій державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами якої було встановлено факт невиконання умов припису.

13. Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та про адміністративне правопорушення від 16.05.2018 позивача повідомлено про розгляд справи 30.05.2018 о 13 год. 00 хв. Матеріали перевірки надіслані на адресу позивача відділенням зв`язку ТОВ "Нова пошта" 16.05.2018 та отримані 17.05.2018.

14. Листом від 15.05.2018 № 15/05 позивач повідомив начальника Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради про неможливість виконати припис внаслідок його безпідставності та винесення із порушенням норм діючого законодавства України і зазначив, що з матеріалами перевірки від 03.05.2018 ознайомлений в момент їх отримання, але не згодний.

15. 24.05.2018 позивачем начальнику Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради направлено клопотання № 24/05, в якому просив відкласти розгляд справи, призначений на 24.05.2018, на іншу дату, з метою залучення адвоката для подальшої участі у розгляді справи.

16. Постановою № 5/88 від 24.05.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хата Магната" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону "Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 52 860,00 грн. Постанова отримана позивачем 29.05.2018.

17. 30.05.2018 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Реконструкція нежитлового приміщення павільйону "Волна" під кафе без зміни геометричних розмірів фундаменту" за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, м-н "Южний", б. б/н, складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб для здійснення ними покладених на них функцій до 13.06.2018.

18. За результатами розгляду матеріалів справи відповідачем прийнята постанова № 7/93 від 30.05.2018 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 26 430,00 грн. Постанова надіслана відділенням поштового зв`язку ТОВ "Нова пошта" 30.05.2018 керівнику ТОВ "Хата Магната" та отримана 31.05.2018.

IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що спірні приписи та постанови є незаконними, оскільки під час їх прийняття відповідачем порушені приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) в частині погодження перевірки з центральним органом виконавчої влади, що відповідачем зроблено не було. У направленні на проведення перевірки не зазначено дати її початку та закінчення, позивач не був своєчасно повідомлений про проведення перевірки, спірні постанови про накладення штрафу не були направлені позивачу належним чином, що унеможливило своєчасне ознайомлення з ними.

20. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та ухвалення оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) не розповсюджуються на органи містобудування, архітектури та земельних відносин, позивач був своєчасно повідомлений про перевірку, а спірні приписи та постанови були своєчасно та належним чином направлені позивачу, а отже є правомірними.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що законодавством не передбачено обов`язку посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю завчасно повідомляти суб`єктів містобудування про проведення позапланової перевірки. На відповідача не розповсюджується дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (1728-19) , а тому неможливим є застосування до спірних правовідносин норм цього Закону. Спірні постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил прийняті відповідачем без порушенням норм матеріального права, відповідають обставинам справи, а отже скасуванню не підлягають.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

22. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не застосовано положень статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки відповідачем не пред`явлено позивачу погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Судами попередніх інстанцій здійснено неправильне тлумачення пункту 7 Порядку №553, оскільки звернення ОСОБА_1 не містить відомостей будь-якого порушення її законних прав. Повідомлення про проведення позапланової перевірки повинно бути вручене суб`єкту господарювання та такий повинен з ним ознайомитися. Натомість відповідачем повідомлення про проведення позапланової перевірки направлено до прийняття уповноваженим органом рішення про здійснення позапланового заходу. Об`єкт будівництва знаходиться у вільному доступі та позивач не вчиняв жодних активних дій 03.05.2018 щодо недопущення посадових осіб відповідача до об`єкта будівництва. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності у діях позивача порушень пунктів 1 та 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Судами помилково здійснено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованим, а тому не підлягають скасуванню.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

25. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке полягає в тому, що ця справа повинна розглядатися в порядку загального провадження, натомість розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

26. Як убачається з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2018 про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції вирішив здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

27. Розгляд справ в порядку спрощеного позовного провадження врегульовано положеннями статті 257 КАС України (тут і далі також - в редакції, чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі), частинами першою та другою якої передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

28. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

30. Положеннями частини четвертої статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (962-12) .

31. Колегія суддів зауважує, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та з проведенням підготовчого засідання.

32. Постановляючи зазначену ухвалу, Донецький окружний адміністративний суд виходив з того, що відсутні правові підстави для розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження; ця справа є справою незначної складності, зважаючи на предмет доказування, обставини справи та обсяг доказів.

33. З урахуванням того, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи суд першої інстанції у межах наданого йому законом розсуду вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження і Верховний Суд не вбачає у цій справі порушення вищенаведених норм процесуального законодавства, а тому відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.

34. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про помилкове незастосування судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах положень статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", колегія суддів зазначає наступне.

35. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - Закон № 3038-VI (3038-17) , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

36. Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

37. При цьому правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) (далі також - Закон № 877-V (877-16) , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

38. За змістом частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

39. Зважаючи на викладене, помилковими є посилання позивача на неврахування судами та недотримання відповідачем вимог частини першої статті 6 Закону № 877-V щодо підстав для здійснення позапланового заходу, оскільки у цьому випадку спеціальним Законом, який регулює правовідносини у сфері містобудівної діяльності є Закон №3038-VI (3038-17) та прийнятий відповідно до нього Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

40. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.02.2021 у справі № 400/1510/19, від 10.06.2021 у справі № 815/2175/18.

41. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

42. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для проведення перевірки позивача виступило звернення ОСОБА_1 від 19.04.2018 з проханням провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт на місці розміщення колишнього торгового павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1" в парку "Ювілейний" в м. Покровську.

44. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо неправильного тлумачення судами попередніх інстанцій пункту 7 Порядку №553, з огляду на те, що звернення ОСОБА_1 не містить відомостей будь-якого порушення її законних прав, оскільки пункт 7 Порядку №553 не містить вимоги щодо необхідності зазначення у зверненні фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності наведеної позивачем інформації.

45. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі про те, що повідомлення про проведення позапланової перевірки повинно бути вручене суб`єкту господарювання та такий повинен з ним ознайомитися, однак відповідачем повідомлення про проведення позапланової перевірки було направлено до прийняття уповноваженим органом рішення про здійснення позапланового заходу, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

46. Положеннями пункту 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

47. Пунктами 16, 17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

48. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

49. Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

50. При цьому Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядок № 533 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується з пунктом 7 Порядку № 533, в якому закріплені підстави для проведення позапланової перевірки.

51. Тобто, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

52. Такого висновку щодо застосування норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку № 533 у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 та від 20.05.2020 у справі № 813/3463/16.

53. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

54. При цьому колегія суддів враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем вжито заходів для повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, зокрема, 23.04.2018 відповідач направив на адресу ТОВ "Хата Магната" повідомлення про проведення позапланової перевірки 03.05.2018 на об`єкті "Реконструкція нежитлового приміщення павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1" під кафе без зміни геометричних розмірів у фундаменті" за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі звернення ОСОБА_1 від 19.04.2018.

55. Надсилання зазначеного повідомлення позивачу до винесення наказу про проведення позапланової перевірки за встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин не впливає на правильність висновків судів щодо недопущення відповідачем порушень в частині повідомлення ТОВ "Хата Магната" про проведення позапланового заходу контролю, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.

56. Щодо доводів позивача про те, що об`єкт будівництва знаходиться у вільному доступі та позивач не вчиняв жодних активних дій 03.05.2018 щодо недопущення посадових осіб відповідача до об`єкта будівництва, колегія суддів зазначає наступне.

57. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу начальника Відділу містобудування архітектури та земельних відносин Покровської міської ради № 22 від 03.05.2018 та звернення ОСОБА_1 від 19.04.2018 видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.05.2018 № 14 строком дії з 03.05.2018 по 16.05.2018 на об`єкті: "Реконструкція нежитлового приміщення павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1" під кафе без зміни геометричних розмірів фундаменту" за адресою: Донецька область, м. Покровськ, м-н "Южний".

58. Посадовими особами відповідача здійснено вихід за зазначеною адресою для перевірки дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Хата Магната" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

59. У зв`язку з недопущенням посадових осіб до проведення перевірки 03.05.2018 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з призначенням дати, місця та часу розгляду справи на 10.05.2018 о 11 год. 00 хв. та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунута вимога усунути порушення (допустити посадових осіб для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю) з терміном виконання до 16.05.2018.

60. Законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, у загальному визначає критерії та умови, за наявності яких можна констатувати факт недопуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

61. Колегія суддів зауважує, що недопуск посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

62. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 822/836/16 та від 06.02.2020 у справі №208/537/17 (2-а/208/120/17).

63. У цьому контексті необхідно врахувати приписи абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку №553, де вказано, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

64. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був завчасно повідомлений про час та місце проведення позапланової перевірки.

65. На лист відповідача № 66 від 23.04.2018 директором ТОВ "Хата Магната" надана відповідь, відповідно до якої позивач, посилаючись на статтю 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності", зазначив про відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки, при цьому не має на меті перешкоджати відповідачу у здійсненні завдань, не уникає перевірки, яка можлива лише на підставі та в рамках дотримання законодавства України.

66. Водночас в акті перевірки від 03.05.2018 зазначено про відсутність керівника ТОВ "Хата Магната".

67. Зважаючи на викладене, пасивна поведінка позивача, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, є недопуском посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки, що у свою чергу, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, є підставою для винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення таких осіб до проведення перевірки.

68. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі в частині незгоди із наведеними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, оскільки такі спрямовані на переоцінку доказів у справі і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судів першої та апеляційної інстанцій щодо них, що не входить до повноважень Верховного Суду.

69. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про відсутність у діях позивача порушень пунктів 1 та 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", колегія суддів зазначає наступне.

70. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з недопущенням посадових осіб до проведення перевірки 03.05.2018 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з призначенням дати, місця та часу розгляду справи на 10.05.2018 о 11 год. 00 хв. та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунута вимога усунути порушення (допустити посадових осіб для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з терміном виконання до 16.05.2018).

71. 16.05.2018 відповідачем проведена перевірка виконання умов припису від 03.05.2018 про усунення порушень щодо недопущення посадових осіб для здійснення покладених на них функцій державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами якої було встановлено факт невиконання умов припису.

72. 30.05.2018 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Реконструкція нежитлового приміщення павільйоні " ІНФОРМАЦІЯ_1" під кафе без зміни геометричних розмірів у фундаменті за адресою Донецька обл., м. Покровськ, м-н "Южний", б. б/н складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб для здійснення ними покладених на них функцій до 13.06.2018.

73. Також за результатами розгляду матеріалів справи відповідачем прийнята постанова № 7/93 від 30.05.2018 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 26430,00 грн.

74. Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №808/783/18 дійшов наступних висновків: "Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (далі - Закон №208/94-ВР (208/94-ВР) ) у сфері містобудівної.

Відповідно до статті 1 цього Закону №208/94-ВР (208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За правилами пункту 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, серед іншого, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, Кабінетом Міністрів України 07.06.2017 прийнято постанову №407 "Про внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", яка набрала чинності 10.06.2017 і діяла на час прийняття оскаржуваних у цій справі рішень.

Цією постановою, зокрема, пункт 12 Порядку №553 доповнено новим абзацом, відповідно до якого у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Також цією постановою Прядок №553 доповнено Додатком, яким передбачено строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до цього Додатку для усунення такого виду порушення як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва встановлено строк на його усунення тривалістю 10 робочих днів.

Таке правове регулювання свідчить про те, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, належним чином підтверджені відповідним актом, є порушенням вимог містобудівного законодавства".

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі

п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

75. Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.05.2018 позивачем здійснено недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки та складено, зокрема, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунута вимога усунути порушення - допустити посадових осіб для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з терміном виконання до 16.05.2018; у подальшому 16.05.2018 відповідачем проведена перевірка виконання позивачем умов припису від 03.05.2018 про усунення порушень щодо недопущення посадових осіб для здійснення покладених на них функцій державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами якої було встановлено факт невиконання умов припису, тобто позивачем здійснено недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва для виконання покладених на них функцій та у подальшому допущено невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому відповідач дійшов правильного висновку про допущення позивачем порушень, передбачених пунктами 1 та 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

76. Подібних висновків щодо допущення позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині недопуску посадових осіб до перевірки та невиконання вимог припису про усунення правопорушення дійшов Верховний Суд у постановах від 26.09.2019 у справі №813/187/17 та від 18.06.2020 у справі №822/2789/16.

77. Інших доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, позивачем у касаційній скарзі не наведено; доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.

78. Водночас згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

80. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

81. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

82. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.