ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ09 вересня 2021 року м. Київсправа № 814/2413/16адміністративне провадження № К/9901/3142/17Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 (суддя - Біоносенко В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (судді - Бойко А.В., Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування припису,в с т а н о в и в :У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:визнати незаконним та скасувати припис №331 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.09.2016.Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .На підставі пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) , за зверненням мешканця будинку за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 від 28.10.2015 №Б-271-22-15 з приводу самовільного зведення позивачем балкону до власної квартири та відповідно до направлення №937 від 29.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Миколаївській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за об`єктом "Будівництво будівлі невизначеного призначення за адресою: АДРЕСА_2", про що складено відповідний Акт.Актом перевірки від 16.11.2015 зафіксовано, що за вищевказаною адресою забудовником позивачем власними силами, без реєстрації управлінням ДАБІ декларації про початок виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації, виконуються будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення (вірогідно балкону), а саме - з бутобетону улаштовано стрічковий фундамент розмірами у плані 6,0 х 3,6 метрів, ширина фундаменту 0,35 м, висота фундаменту 0,2 м. Документів на земельну ділянку забудовником не надано. Об`єкт віднесено до II категорії складності згідно до ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об`єктів будівництва" та п.5.1 ДБНВ.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", що є порушенням ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". (а.с. 48)За результатами перевірки 16.11.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яким вимагалося: негайно зупинити будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення за адресою: м. Миколаїв, вул. Шкапіна, 97, біля квартири 3, до оформлення відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи; у термін до 16.08.2016 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення за вказаною адресою у порядку встановленого чинним законодавством. Матеріали перевірки разом з приписом вручено позивачу особисто 16.11.2015.22.09.2016, з метою перевірки виконання вимог припису №331 від 16.11.2015, відповідач здійснив позапланову перевірку, якою встановлено, що пункт 2 припису від 16.11.2015 №331 не виконано, що є порушенням статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 11, 14 Порядку №553, про що складено відповідний Акт.За результатами проведення перевірки 22.09.2016 відповідачем складено припис №331 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагається: усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення за адресою: м. Миколаїв, вул. Шкапіна, біля квартири 3, у порядку встановленому чинним законодавством до 22.12.2016; у разі невиконання вимог пункту 1 цього припису, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, шляхом добровільного знесення об`єкту (фундамент розмірами в плані 6,0 х 3,6 метрів) в стан, що передував самочинному виконанню будівельних робіт за адресою: вул. Шкапіна, 97, біля квартири 3, м. Миколаїв, до 22.12.2016. (а.с. 8 - 9)
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що припис відповідача від 22.09.2016 №331 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки жодного самочинного будівництва він не вчиняв. При цьому посилається на те, що він мешкає на першому поверсі багатоквартирного будинку, внаслідок просідання ґрунту утворилася яма, в якій накопичувалася вода після дощів і яка по щілинам проникала в його квартиру, а тому щоб запобігти підтопленню квартири та просідання несучої стіни, він був змушений за власні кошти звести фундамент. Вважає, що згідно п.4.3. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затв. наказом Держбуду України від 09.12.2000 №273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 №945/5166 (z0945-00) , у випадку відновлення присілого або влаштування нового мостіння навкруги будівлі з метою охорони ґрунту під фундаментами від розмивання або перезволоження дозвіл на будівельні роботи не потрібен. Просить суд врахувати наведені обставини і у зв`язку з цим скасувати оскаржуваний припис.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції позивачем не доведено наявності у нього відповідних документів, які дають право на здійснення будівельних робіт, у позивача відсутні документи на земельну ділянку, на якій ним самовільно споруджено фундамент, а також позивачем не подавалась декларації про початок будівельних робіт, а тому оскаржений у даній справі припис №331 від 22.09.2016 року складено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для визнання його незаконним та скасування не вбачається.
При цьому суди критично оцінили доводи позивача про необхідність спорудження зазначеного фундаменту для захисту квартири від підтоплення, оскільки під час перевірки 10.11.2015 позивач надавав власноручні пояснення іншого змісту, а саме - що мав намір збудувати балкон.
Крім того, суди дійшли висновку про безпідставність посилань позивача на пункт 4.3. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт №273, згідно якого дозвіл не вимагається на відновлення просілого або влаштування нового мостіння навкруги будівлі з метою охорони ґрунту під фундаментами від розмивання або перезволоження, оскільки зазначений наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.01.2010 №13 (z0129-10) .
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що враховуючи пункт 17 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 (406-2017-п) , а також підтоплення будинку та просідання несучої стіни внаслідок розмивання грунту під фундаментом, обов`язку отримати дозвіл на виконання будівельних робіт у нього не було.
Крім того, посилається на те, що в судах попередніх інстанцій не спростовано факту наявності аварійної ситуації, яка унеможливила життєдіяльність у його квартирі, а також не проведено перевірку стану фундаменту будинку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) , за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
За змістом пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
В ході розгляду справи судами встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) позивач розпочав будівельні роботи без документів, що дають право на це, а саме - без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про правомірність оскаржуваного припису про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.
Покликання позивача в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 07.06.2017 №406 розпочаті будівельні роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання є безпідставним, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин і винесення оскаржуваного припису цей Порядок не діяв.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук