ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 р.
№ 42/579
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.I.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Iнформ"
на рішення
та постанову
господарського суду м. Києва від 05.12.2006 року
Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007
року
у справі за позовом
до
про
ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Iнформ"
ЗАТ "Вторресурси №3"
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2006 року, ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Iнформ"
звернулося до господарського суду з позовом про стягнення із ЗАТ
"Вторресурси №3" 7 986,70 грн. за поставлені згідно накладних
№4000/80034484 від 14.06.2005 року, №4000/80034610 від 17.06.2005
року та №4000/80034895 від 22.06.2005 року та умов договору
купівлі-продажу №424 від 06.06.2005 року цінності, а також 789,88
грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок
інфляції та 750,55 грн. пені за прострочення розрахунків.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.12.2006 року у
задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку,
постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.02.2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без
задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без
змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
позивача, у якій він посилається на безпідставність відмови у
задоволенні його позову, неправильне застосування судами норм
матеріального права, порушення процесуальних норм і просить
постановлені у справі рішення господарського суду м. Києва від
05.12.2006 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 27.02.2007 року скасувати, прийнявши нове
рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м.
Києва від 05.12.2006 року та постанова Київського апеляційного
господарського суду від 27.02.2007 року не можуть залишатися без
змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на
новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Постановляючи про відмову у задоволенні позову, господарський
суд першої інстанції, а залишаючи апеляційну скаргу позивача без
задоволення й апеляційний господарський суд, виходили з
відсутності доказів отримання товару повноважним представником
відповідача із-за незазначення у накладних прізвища особи, яка
отримала товар та різницю у графічному виконанні підписів цієї
особи.
Проте, наведені у судових рішеннях висновки про встановлені
обставини і правові наслідки, не можна визнати вичерпними і
такими, що відповідають дійсності та підтверджуються достовірними
доказами, які у повній мірі досліджувались у судовому засіданні.
На розгляд суду передано спір щодо оплати вартості
матеріальних цінностей, переданих відповідачу на умовах договору
від 06.06.2005 року.
На підтвердження виконання взятих на себе договірних
зобов'язань, позивач надав суду накладні №4000/80034484 від
14.06.2005 року, №4000/80034610 від 17.06.2005 року та
№4000/80034895 від 22.06.2005 року про отримання матеріальних
цінностей особою, яка діяла на підставі виданих відповідачем
довіреностей серії ЯИФ №607479 від 07.06.2005 року, серії ЯКР
№399756 від 21.06.2005 року.
Дійсність виданих довіреностей відповідачем не оспорювалась,
як і отримання товару за наданими суду накладними.
У своєму відзиві (а.с.61) відповідач посилався лише на
отримання товару, який не відповідає ДСТУ 3500-97 (ГОСТ 10700-97).
Не вважаючи наведене вище належним доказом наявності у
відповідача зобов'язань по оплаті отриманого товару, суд мотивував
це розбіжностями у графічному відображенні підписів представника
відповідача при складанні накладних, не навівши, при цьому, ніяких
доказів, які б спростовували доводи позивача про передачу товару
представнику відповідача, який мав на це відповідні повноваження,
передбачені довіреностями, а тому, при відсутності у матеріалах
справи заперечень щодо дійсності накладних на отримання товару зі
сторони відповідача, наведене судами обгрунтування відмови у
позові не можна визнати таким, що відповідає дійсним обставинам
справи, які підтверджуються достовірними доказами, повно та
всебічно дослідженими у судовому засіданні.
При такому положенні, постановлені у справі судові рішення не
можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, з направленням
матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду
необхідно повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи,
дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого,
постановити законне та обгрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.02.2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий
розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.I. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко