42/562 Про повернення безпідставно набутого майна - Текст документа

у жовтні 2006 року, НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Укрнафта" 41 398 760,12 грн. боргу, 11 519 068,80 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 2 541 770,45 грн. відсотків, а всього -55 495 599,37 грн.

Позивач зазначав, що 18.04.2003 року та 29.12.2003 року сторони уклали угоди купівлі-продажу природного газу за №29/152-Г та № 29/14/1473/1025-Г, на виконання яких відповідачу перераховано відповідно 23 282 953,32 грн. та 18 115 806,80 грн.

Проте, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2004 року угоди купівлі-продажу природного газу №29/152-Г від 18.04.2003 року та №29/14/1473/1025-Г від 29.12.2003 року визнано недійсними та вказано про застосування наслідків недійсності угоди відповідно до частини другої ст.48 ЦК України (435-15) (в редакції від 18.07.1963 року).

Зазначене рішення набрало чинності 14.10.2004 року, а за рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року відповідачу повернено 1 390 115 597 м3 природного газу, який постачався за спірними угодами.

Вважаючи, що з часу набрання чинності рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2004 року у відповідача виникло позадоговірне грошове зобов'язання, позивач просив на підставі ст.1212 ЦК України (435-15) постановити рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.12.2006 року позов задоволено частково. Постановлено про стягнення з відповідача 41 398 760,12 грн., як безпідставно отриманих, 10 059 898,71 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 541 770,45 грн. відсотків.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 року рішення господарського суду першої інстанції змінено. У задоволенні позову в частині стягнення 10 059 898,71 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 541 770,45 грн. відсотків відмовлено. У решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Укрнафта", у яких останнє посилається на неправомірність стягнення вартості природного газу поза межами строку позовної давності та без реального повернення природного газу, отриманого позивачем за спірними договорами, а позивач вважає помилковою правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи і безпідставність відмови у відшкодуванні втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та відсотків за час користування коштами.

При цьому, позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши рішення господарського суду першої інстанції без змін, а відповідач -скасувати постанову апеляційного господарського суду у частині задоволення позову і постановити нове рішення про відмову у позові, у цій частині, залишивши постанову апеляційного господарського суду у решті вимог без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.1212 ЦК України (435-15) , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (83) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави (83) застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Iз наявних у справі матеріалів вбачається, що визнаючи угоди купівлі-продажу природного газу №29/152-Г від 18.04.2003 року та №29/14/1473/1025-Г від 29.12.2003 року недійсними на підставі ст.ст.48,50 ЦК України (435-15) (у редакції від 18.07.1963 року) Шевченківський районний суд м. Києва у своєму рішенні від 13.09.2004 року, яке набрало законної сили 14.10.2004 року, послався на застосування наслідків недійсності угоди, передбачені частиною другою ст.48 ЦК України (435-15) (у редакції від 18.07.1963 року).

Проте, на час постановлення судом рішення набрав чинності Цивільний кодекс України (435-15) від 16.01.2003 року і частина друга ст.48 ЦК України (435-15) у редакції від 18.07.1963 року не була чинною, а дій, які повинна була вчиняти кожна із сторін на виконання рішення, суд не зазначив і рішення суду у цій частині не виконувалось.

Повернення природного газу, отриманого за недійсними угодами, позивач не здійснив і вимоги відповідача про повернення природного газу задоволені рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2005 року зазначені судові рішення залишені без змін.

Невиконання позивачем рішення господарського суду про повернення природного газу, надає відповідачу право, відповідно до ст.594 ЦК України (435-15) , на притримання, до виконання позивачем своїх зобов'язань, і, за відсутності вимоги останнього про повернення коштів до пред'явлення даного позову виключає висновок про безпідставність збереження грошей відповідачем до теперішнього часу та право позивача на нарахування процентів за користування ними (ст.ст.536, 1214 ЦК України (435-15) ).

Відсутність у відповідача грошових зобов'язань до пред'явлення даного позову та правові підстави заявленого позову виключають і сплату спірної суми з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідно до частини другої ст.625 ЦК України (435-15) .

Що ж до сплаченої суми за недійсними договорами, то апеляційний господарський суд правомірно постановив про задоволення позову у цій частині на підставі ст.1212 ЦК України (435-15) , з урахуванням, зокрема, і того положення, що до наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у десять років, які, на час звернення до суду, не сплинули.

При такому положенні, коли висновки апеляційного господарського суду про правові наслідки є вичерпними, відповідають матеріалам справи і доводами касаційної скарги не спростовуються, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 року -без змін.