420/1643/20 Про стягнення штрафу, накладеного Головним управлінням Держпродспоживслужби - 08.09.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ08 вересня 2021 року м. Київсправа № 420/1643/20адміністративне провадження № К/9901/18655/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г.,суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/1643/20

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року (головуючий суддя: Бойко О. Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Шевчук О. А., суддів: Бойка А. В., Федусика А. Г.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 лютого 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з відповідача штраф у сумі 17 000 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що ФОП ОСОБА_1 протягом визначеного законом строку не оплатив застосовані до нього штрафи за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", отже останні підлягають стягненню в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 січня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року залишив позовну заяву без розгляду.

4. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовна заява подана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області з порушенням тримісячного строку з дня спливу п`ятнадцятиденного терміну після отримання боржником постанови про накладення штрафу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 травня 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права. Так, судами невірно визначено момент відліку строку звернення до суду з відповідним позовом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 24 травня 2021 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 вересня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 27 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку електричного та електронного обладнання ФОП ОСОБА_1 .

12. За результатами проведеної перевірки складено акт від 28 лютого 2019 року № 479, а також протокол від 14 травня 2019 року № 61, яким зафіксовано введення ФОП ОСОБА_1 в оббіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

13. 21 травня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області винесені постанови № 176, 177, якими на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафи за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

14. Несплата відповідачем штрафів протягом 15 календарних днів з дня отримання постанов та відсутність інформації про їх оскарження, стали підставою звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

17. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

18. За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).

19. Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

20. Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

21. Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду з даним позовом) рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

22. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 копії постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21 травня 2019 року № 176, 177 отримав 05 червня 2019 року. У добровільному порядку у передбачений чинним законодавством строк відповідач вказані постанови не виконав.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підставою, яка надала позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції є встановлення факту несплати відповідачем відповідного штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, відтак Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області набуло право звертатися до суду з відповідним позовом через 15 днів після отримання позивачем відповідної постанови, в даному випадку - з 21 червня 2019 року.

23. Поряд з цим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позов до Одеського окружного адміністративного суду Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області подано лише 27 лютого 2020 року, тобто з пропуском тримісячного строку встановленого КАС України (2747-15) .

24. Статтею 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

25. При цьому, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду.

26. Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

27. Також колегія суддів зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

28. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України (2747-15) строку. Обставини, на які посилається Головне управління Держпродспоживслужби у Одеській області, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

29. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя ( Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 (v017p710-11) ). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

30. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2020 року у справі № 640/16216/19.

31. Посилання скаржника на висновки Верховного суду викладені у постанові від 19 червня 2020 року по справі № 520/12807/17 є необґрунтованими, оскільки у вказаній справі предметом спору є стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень, проте процедура стягнення штрафу за постановами органів Держпродспоживслужби суттєво відрізняється від порядку стягнення податкового боргу встановленого Податковим кодексом України (2755-17) , у зв`язку з тим, надає контролюючому органу право звернення до адміністративного суду після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання відповідної постанови.

32. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

33. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

34. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

35. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

36. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06; п. 33).

37. Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

38. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

40. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.