ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ08 вересня 2021 року м. Київсправа № 826/19875/16адміністративне провадження № К/9901/21784/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Рибачука А.І.,суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/19875/16за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкритоза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Клименчук Н.М., суддів Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т.та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову КМУ від 09.11.2016 №828 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" (828-2016-п)
.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оспорювана постанова КМУ прийнята без дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР)
(далі - Закон № 481/95-ВР (481/95-ВР)
) щодо елементів, які враховуються при обрахуванні мінімальної оптово-відпускної ціни та мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої. Крім того, позивач стверджує, що при прийнятті оспорюваної постанови відповідачем не дотримано порядку, визначеного Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15)
(далі - Закон № 1160-IV (1160-15)
).
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 31.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 07.08.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що 30.10.2008 КМУ прийнято постанову № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв". Постановою КМУ від 09.11.2016 № 828 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" (828-2016-п)
внесено зміни до наведеної вище постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 (957-2008-п)
, зокрема, додаток до постанови викладено в новій редакції, згідно із якою збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.
Також суди першої та апеляційної інстанції встановили, що у процесі здійснення регуляторної діяльності в процедурі прийняття нормативно-правового акта КМУ були отримані: аналіз регуляторного впливу; погодження Міністерства фінансів України, Міністерства агарної політики та продовольства України, Державної регуляторної служби України, а також враховано зауваження Державної фіскальної служби України; висновок Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи.
Проект постанови КМУ від 09.11.2016 № 828 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" (828-2016-п)
та аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) у розділі "Обговорення проектів документів" для громадського обговорення.
Згідно із довідкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на виконання статті 9 Закону № 1160-IV останнім було здійснено повідомлення про оприлюднення проекту постанови КМУ від 09.11.2016 № 828 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" (828-2016-п)
, у якому зазначено адреси, за якими можливо надіслати зауваження та пропозиції.
З пояснювальної записки до оскаржуваної постанови КМУ судами встановлено, що проектом пропонується здійснити коригування розмірів мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв залежно від коду виробу, зокрема, на горілку та лікерно-горілчані вироби збільшити на 27,1-27,86%; віскі, ром та джин - на 37-63%; коньяк (бренді) - на 24-27%; вина - на 22,2-55,6%.
Такі зміни обґрунтовані тим, що ставки акцизного податку на алкогольні напої протягом 2015 року збільшені у таких розмірах: на горілку та лікеро-горілчані вироби та коньяк на 50%, на вино з додаванням спирту, ігристе та вермути - на 100%.
Станом на січень 2016 року ціна на спирт становила 240 грн за один декалітр з ПДВ, а з квітня 2016 року ДП "Укрспирт" задекларувало збільшення цін на спирт до рівня 285 грн за декалітр з ПДВ.
Крім того, відповідачем надано копію листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.08.2017 № 3806-04/27706-03 "Щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої", яким на запит Міністерства юстиції України надано економічне обґрунтування підвищення мінімальних цін та до якого долучено розрахунок (калькуляцію) мінімальної оптово-відпускної та роздрібної ціни на ром.
Окрім цього суди встановили, що ОСОБА_1 є кінцевим споживачем алкогольних напоїв та в обґрунтування порушеного, на його думку, права посилався на те, що 23.11.2016 він придбав пляшку рому "Cayo Grande" за ціною 143, 06 грн, а 09.12.2016 таку ж пляшку він придбав за ціною 199, 50 грн.
Не погоджуючись із постановою КМУ від 09.11.2016 № 828 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" (828-2016-п)
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорювана у цій справі постанова КМУ прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, зокрема із дотриманням вимог Закону № 481/95-ВР (481/95-ВР)
та Закону № 1160-IV (1160-15)
.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована, зокрема тим, що відповідачем при визначені мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої оскаржуваною постановою КМУ не дотримано вимоги Закону № 481/95-ВР (481/95-ВР)
щодо елементів, які враховуються при такому обрахунку. Крім того, позивач зазначає, що під час прийняття оспорюваної постанови відповідачем не дотримано вимог Закону № 1160-IV (1160-15)
щодо принципу передбачуваності та прозорості.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивача КМУ вказує на дотримання ним вимог законодавства при ухваленні спірної постанови, у зв`язку із чим просить оскаржувані у цій справі судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
), колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Частинами першою та другою статті 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
12. Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
13. Згідно із частиною першою статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
14. Закон України від 27.02.2014 № 794-VII "Про Кабінет Міністрів України" (794-18)
(далі - Закон № 794-VII (794-18)
) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України.
15. Зокрема, до основних повноважень Кабінету Міністрів України у сфері економіки та фінансів належить забезпечення проведення державної політики цін та здійснення державного регулювання ціноутворення (пункт 1 частини першої статті 20 Закон № 794-VII).
16. Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державне регулювання цін здійснюється, зокрема, Кабінетом Міністрів України шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання граничних цін.
17. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон № 481/95-BP (481/95-ВР)
.
18. Відповідно до абзаців 29-30 статті 1 Закону № 481/95-BP мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;
мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
19. Статтею 18 Закону № 481/95-BP Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
20. Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон № 1160-IV (1160-15)
.
21. Відповідно до статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
22. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
23. Згідно із статтею 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
24. Статтею 13 Закону № 1160-IV передбачено, що план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
25. Колегія суддів наголошує на тому, що оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проекту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, є обов`язкової складовою процедури, яка передує прийняттю регуляторного акта уповноваженим на це суб`єктом владних повноважень для доведення текстів відповідних актів до відома населення, а також державних органів, підприємств, установ і організацій та для забезпечення публічного обговорення відповідного проекту регуляторного акта.
26. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем дотримана встановлена Законом № 1160-IV (1160-15)
процедура, що має передувати прийняттю регуляторного акта.
27. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що при розрахунку мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої відповідачем при прийнятті оспорюваної у цій справі постанови враховано всі елементи, що передбачені абзацами 29-30 статті 1 Закону № 481/95-BP.
28. З урахуванням наведеного, колегія судді погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оспорювана у цій справі постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та відповідно й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
29. До того ж Верховний Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 у касаційні скарзі на постанову Верховного Суду України від 27.04.2017 у справі № 826/17459/15, оскільки вона не містить висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах з огляду на те, що вказаною постановою відмовлено у задоволенні заяви Асоціації "УКРВОДКА" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 з мотивів відсутності різного правозастосування судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, з огляду на те, що прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
30. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
31. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
32. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи позивача відхилено.
33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 826/19875/16 - залишити без змін .
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик