Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.I.

за участю представників сторін:

позивача

Осадчук С.С. дов. б/н від 20.04.2007 р.

відповідачів: I - го

не з'явився

II -го

Гірняка В.М. дов. №1430/01 від 13.11.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Виконкому Тернопільської міської ради

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р.

у справі

№9/144-2022 господарського суду Тернопільської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник"

до

1. Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради

2. Виконкому Тернопільської міської ради

про

спонукання до здійснення реорганізації та виконання умов договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Будзамовник" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради (надалі Управління) та Виконкому Тернопільської міської ради про спонукання до здійснення реорганізації та виконання умов договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного з Виконкомом Тернопільської міської договором ТОВ "Будзамовник" отримало в оренду цілісний майновий комплекс комунального підприємства фірми (надалі КПФ) "Тернопільбудінвестзамовник". За умовами названого договору оренди сторони зобов'язалися у тому числі здійснити реорганізацію названого комунального підприємства шляхом його приєднання до позивача, однак

Доповідач: Шаргало В.I.

всупереч вимогам ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та умовам договору зазначені зобов'язання не виконані, що позбавило позивача можливості здійснювати свої права та обов'язки в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року (суддя Кропивна Л.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року (судді: Якимець Г.Г., Орищин Г.В., Дубник О.П.), позов задоволений частково, зобов'язано Виконком Тернопільської міської ради протягом 3-х днів з часу набрання судовим рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Будзамовник", визнати ТОВ "Будзамовник" правонаступником комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складання передавального балансу, виключення комунального підприємства з державного реєстру .... та зняття з реєстрації в органі статистики. Судове рішення в цій частині мотивоване тим, що вилучення майна, яким забезпечується майнова самостійність підприємства, тягне за собою виведення такого підприємства з числа учасників цивільного обороту, тому вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають нормам ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та умовам п.1.2 договору оренди цілісного майнового комплексу від 11.05.2002 року. В задоволенні вимог до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради відмовлено з огляду та те, що назване Управління не є органом уповноваженим управляти майном комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник".

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Виконком Тернопільської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з припиненням провадження у справі. Вимоги касаційної скарги мотивовані, зокрема, посиланням на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 10, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ст. 4 Закону України "Про власність" (697-12) , ст. 143 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 59 Господарського кодексу України (436-15) . Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється у встановленому законом порядку, у тому числі і за рішенням власника, а власником комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" є Тернопільська міська рада, яку не було залучено до часті у справі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом попередньої інстанції встановлено, що 11.05.2002 року між Виконкомом Тернопільської міської ради (Орендодавець) через уповноважену особу - Управління та ТОВ "Будзамовник" (Орендар) на підставі рішення виконкому від 19.03.2002 року №279 укладений договір оренди №6 цілісного майнового комплексу КПФ "Тернопільбудінвестзамовник", відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування названий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Опільського, 6. Строк дії договору встановлений з 11.05.2002 року по 10.05.2017року. Підпунктом "в" пункту 1 договору сторони погодили, що орендар викуповує оборотні матеріальні засоби вартістю 5 502 грн. Пунктами 1.2 та 1.3 договору встановлено, що після підписання цього договору комунальне підприємство, майно якого передане в оренду реорганізовується, а Орендар стає правонаступником прав та обов'язків реорганізованого комунального підприємства. Згідно з актом приймання-передачі від 11.05.2002 року Управління передало, а ТОВ "Будзамовник" прийняло в оренду названий майновий комплекс відповідно до інвентаризаційних описів та передаточного балансу, а оборотні матеріальні засоби передані у власність товариства на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Разом з тим суди встановили, що засновниками ТОВ "Будзамовник" є його працівники. Проте, вчинивши дії з передачі майна цілісного майнового комплексу в оренду, Виконком всупереч нормам ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та умовам п.1.2 договору оренди від 11.05.2002 року не припинив (для подальшої реорганізації) діяльність підприємства, майно якого передано в оренду.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном. Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Господарськими судами встановлено що відповідно до рішення Виконкому Тернопільської міської ради від 20.03.1996 року "Про реорганізацію управління капітального будівництва, ліквідацію виробничої групи господарсько-кооперативного будівництва при управлінні архітектури і будівництва та передачу функцій капітального ремонту об'єктів житлово-комунального призначення", пункту 1.2 Статуту КПФ "Тернопільбудінвестзамовник", відповідно до якого засновником комунального підприємства є Виконком, органом управління майном, яке передано в оренду, є також Виконком Тернопільської міської ради і за його наказом повинна буди припинена діяльність цього підприємства. Відсутність такого наказу позбавляє Орендаря можливості здійснити реорганізацію підприємства, цілісний майновий комплекс якого переданий в оренду. Господарськими судами також встановлено, що Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради не здійснює функцій з управління переданого в оренду майна.

За урахуванням приписів наведеного законодавства та встановлених обставин справи, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги у зазначеній частині.

В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконкому Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р. у справі №9/144-2022 залишити без зміни.