ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 р.
№ 17/151
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Плюшка I.А.
за участю представників:
позивача Калита Т.П. довіреність № 1/04 від 04.04.2007
відповідача ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_1 від 03.07.2006
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2007
у справі господарського суду
№ 17/151 Рівненської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Рівне"
до
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про за зустрічним позовом до про
розірвання договору оренди НОМЕР_2 від 01.10.2002 та
виселення Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Рівне"
стягнення 63 190 грн.
В С Т А Н О В И В:
19.06.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю
"Вторма-Рівне" (далі -ТОВ "Вторма-Рівне") звернулось до
господарського суду Рівненської області з позовом до суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання
договору НОМЕР_2 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2002,
укладеного між Закритим акціонерним товариством "Рівне -Ековторма"
(далі -ЗАТ "Рівне -Ековторма") та суб'єктом підприємницької
діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, і виселення відповідачки із
займаних приміщень за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказав, що на
підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2003, укладеного із
ЗАТ "Рівне -Ековторма", до нього як до нового власника будівлі
павільйону № 4, яка знаходиться в АДРЕСА_1, перейшли права і
обов'язки наймодавця за договором оренди НОМЕР_2 від 01.10.2002;
оскільки відповідачка належним чином не виконувала свої обов'язки
як наймач, починаючи з 09.11.2005 нею було припинено
електропостачання в належну позивачу частину павільйону, яка ним
використовувалась, 05.05.2006 позивач надіслав пропозицію щодо
розірвання договору. ТОВ "Вторма-Рівне" просило на підставі
статтей 611, 773 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, статтей 188, 193 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
розірвати спірний договір.
Ухвалою від 19.07.2006 господарським судом Рівненської
області до спільного розгляду з первісним було прийнято зустрічний
позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до ТОВ "Вторма-Рівне" про стягнення 63 190 грн. вартості поліпшень
орендованих приміщень.
Посилаючись на те, що за згодою орендодавця ЗАТ
"Рівне -Ековторма" суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною
особою ОСОБА_1 було здійснено поліпшення орендованих приміщень,
які не можна відокремити, позивачка просила на підставі ч. 3 ст.
778 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стягнути з ТОВ "Вторма-Рівне" вартість
цих поліпшень.
Рішенням господарського суду Рівненської області від
13.10.2006 (суддя Петухов М.Г.) первісний позов задоволено.
Розірвано договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2 від
01.10.2002, укладений між ЗАТ "Рівне-Ековторма" та суб'єктом
підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. Виселено
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 з
займаної нею частини орендованого павільйону № 4, розташованого по
АДРЕСА_1. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вторма-Рівне" 85 грн. витрат по
сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Вторма-Рівне", на користь суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 63 190 грн. витрат на
поліпшення речі, 6000 грн. витрат на оплату послуг адвоката,
631,90 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Щодо задоволення первісного позову суд виходив з того, що, як
встановлено судом, відповідачка як орендар виконала зобов'язання
згідно умов п. 5.8 договору оренди НОМЕР_2 від 01.10.2002 щодо
встановлення електролічильника для споживання електроенергії в
орендованому приміщенні, що підтверджено договором на постачання
та користування електричною енергією НОМЕР_3 від 03.12.2002;
відповідачкою було відключено електропостачання орендованого
приміщення, у зв'язку з чим було перервано електропостачання в
частину павільйону, яку використовує ТОВ "Вторма-Рівне". Суб'єкт
підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не заперечувала
щодо розірвання договору оренди НОМЕР_2 від 01.10.2002.
Зустрічний позов задоволено з тих підстав, що сторони
погодили орієнтовні кошториси щодо ремонтно-будівельних робіт, які
було виконано в лютому, березні 2002 року та листопаді 2003 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
15.01.2007 (колегія у складі суддів: Краєвської М.В., Духа Я.В.,
Юркевича М.В.) рішення господарського суду Рівненської області від
13.10.2006 в частині задоволення зустрічного позову скасовано,
прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні
зустрічного повністю за недоведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 15.01.2007 в частині скасування рішення
господарського суду Рівненської області від 13.10.2006 щодо
задоволення зустрічного позову та прийняття нового рішення про
відмову у задоволенні зустрічного позову, суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою,
в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 15.01.2007 в цій частині та залишити
рішення господарського суду Рівненської області від 13.10.2006
щодо задоволення зустрічного позову в силі як таке, що відповідає
матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного
судового акта, дійшов висновку про відмову в задоволенні
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено:
- 01.06.2001 між ЗАТ "Рівне - Ековторма" як орендодавцем і
суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 як
орендарем укладено договір оренди нежитлового приміщення, за
умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове
платне користування нежитлове приміщення під ка фе-бар у АДРЕСА_1
загальною площею 50 кв.м, яке знаходиться на балансі орендодавця,
на строк до 31.12.2002. Пунктом 7.1 цього договору визначено, що
орендар здійснює роботи по капітальному ремонту, ремонту
обладнання та приміщення за власні кошти;
- 01.10.2002 між ЗАТ "Рівне - Ековторма" як орендодавцем і
суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 як
орендарем укладено договір НОМЕР_2 оренди нежилого приміщення
терміном дії до 01.10.2007, за яким орендодавець передає, а
орендар приймає в строкове платне користування зазначене вище
нежитлове приміщення строком до 01.10.2007. За умовами п. 5.3
цього договору орендар був зобов'язаний не рідше одного разу на
рік виконувати необхідний поточний ремонт приміщення за рахунок
власних коштів;
- 06.08.2003 між ЗАТ "Рівне - Ековторма" як продавцем і ТОВ
"Вторма-Рівне" як покупцем укладено договір купівлі-продажу, за
яким продавець продав, а покупець купив будівлю павільйону № 4,
яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 778 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за
згодою наймодавця;
якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач
має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на
зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю;
якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна
відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування
їх вартості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині
задоволення зустрічного позову та відмовляючи суб'єкту
підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 у задоволенні
зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив зокрема з
того, що, як встановлено судом, ТОВ "Вторма-Рівне" не надавало
згоди на те, щоб відповідачкою було зроблено поліпшення, які не
можна відокремити, в матеріалах справи відсутній узгоджений
сторонами кошторис на виконання робіт на суму 63 190 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам
справи та нормам чинного законодавства, підстав для її скасування
Вищий господарський суд України не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
15.01.2007 у справі № 17/151 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Козир
судді: Л.Ковтонюк
I.Плюшко