ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2007 Справа N 42/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П.,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі
Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2007
року у справі № 42/83 Господарського суду міста Києва за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, м. Київ,
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Подільського району міста Києва, м. Київ, про стягнення боргу,
неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового
зобов'язання, ціна позову 587 116,26грн.,
за участю представників:
позивача – Лінніченко Д.О. (дов. № Д 07/7763 від 21.11.2006р.);
– Побережець О.П. (дов. № Д 07/6475 від 27.09.2006р.);
відповідача – не з'явився,
встановив:
У вересні 2003 року позивач – АЕК “Київенерго” пред'явив у
господарському суді позов до відповідача –КП УЖГ Подільського
району м. Києва про стягнення боргу, сум за прострочення
виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 46
766,92грн.
Вказував, що 01.05.2001р. між ним та відповідачем було укладено
договір № 8573001 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Відповідно до умов якого він зобов'язався виробити та поставити
теплову енергію Споживачу (відповідачу) для потреб опалення та
гарячого водопостачання, а відповідач –здійснювати оплату
відповідно до умов договору.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині
оплати, позивач просив стягнути з відповідача 525 338,74грн.
основного боргу, 27 835,19грн. інфляційних, 6 061,73грн. річних
та 27 880,60грн. пені; а всього 587 116,26грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11 листопада 2003
року (суддя Паламар П.І.) позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 506
399,08 грн. основного боргу, 27 835,19грн. інфляційних, 6
061,73грн. річних, 6 044,99грн. пені, 1 581,93грн. витрат по
сплаті державного мита та 109,80грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване посиланнями на порушення відповідачем
умов договору в частині оплати, що є підставою для покладення на
нього обов'язку по сплаті заборгованості, втрат від інфляції,
річних та пені.
Рішення суду в частині часткового задоволення позовної вимоги
про стягнення пені, мотивоване посиланнями на ст. 72 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої до позовних вимог про стягнення пені
застосовуються скорочені строки позовної давності тривалістю в
шість місяців.
На виконання рішення суду був виданий наказ від 25 листопада
2003 року.
23.02.2004р. позивач звернувся до Господарського суду міста
Києва із заявою про заміну боржника (Комунального підприємства
по утриманню житлового господарства Подільського району міста
Києва) його правонаступником – Комунальним підприємством
“Поділ–житло”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 червня 2004 року
(суддя Паламар П.І.) замінено боржника Комунальне підприємство
по утриманню житлового господарства Подільського району міста
Києва його правонаступником –Комунальним підприємством “Поділ
–житло”.
31.01.2007р. позивач звернувся до Господарського суду міста
Києва із заявою про видачу дублікату наказу від 25 листопада
2003 року у справі № 42/83.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2007 року
(суддя Паламар П.І.) в задоволенні заяви Акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” відмовлено.
Ухвала мотивована посиланнями на пропуск стягувачем,
передбаченого ст. 120 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, трирічного строку
для пред'явлення наказу до виконання.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм
процесуального права просить скасувати ухвалу суду та передати
справу до суду першої інстанції для розгляду.
Заслухавши доповідача, представників скаржника, перевіривши
правильність застосування судом норм процесуального права судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, кожному
гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне
оскарження.
Стаття 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, серед основних
засад судочинства передбачає забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених
законом.
Згідно ч. 4 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
судові
рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до
виконання на всій території України.
Відповідно до статті 120 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у разі втрати
наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо
стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до
закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до
виконання.
В силу ст. 118 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, строк пред'явлення
наказу до виконання становить три роки.
Відмовляючи Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго”
в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу, суд виходив з
того, що заявником в порушення ст. 120 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
пропущено строк для пред'явлення наказу до виконання.
Проте погодитись із таким висновком суду не можна.
Як вбачається із заяви скаржника та з матеріалів справи,
07.02.2005р. Державною виконавчою службою Подільського районного
управління юстиції в м. Києві, на підставі ст. 201 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, винесено
постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, сторк пред'явлення виконавчого документа до
виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до
виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого
документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що
минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Зазначені обставини залишені судом без перевірки та оцінки.
За таких обставин, ухвала суду, як така, що постановлена з
порушенням вимог наведеного закону, підлягає скасуванню, а заява
Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” –передачі
до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду належить усунути зазначені
недоліки, вжити заходів, щодо всебічного, повного, об’єктивного
вирішення спору, перевірити доводи сторін та розглянути заяву
відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-13 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу
“Енергозбут Київенерго” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2007
року у справі № 42/83 скасувати.
3. Заяву Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в
особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут
Київенерго” про видачу дублікату наказу Господарського суду
міста Києва № 42/83 від 25 листопада 2003 року передати на новий
розгляд до Господарського суду міста Києва.