ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 р.
№ 15/475
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий
Невдашенко Л.П.
Суддів
Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства закритого типу "Лісок"
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 20.02.2007
року
у справі
№ 15/475 господарського суду Луганської області
за позовом
Луганської асоціації харчових підприємств "Луганськхарчопром"
до
про
Акціонерного товариства закритого типу "Лісок"
стягнення 7230,80 грн.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явились,
відповідача
не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Луганської області від
08.12.2006 р. у справі № 15/475 (суддя: Пономаренко Є.Ю.) позов
задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача
5801,85 грн. боргу, 176,52 грн. судові витрати. У решті позову
відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
20.02.2007 року (судді: Баннова Т.М., Бойченко К.I., Медуниця
О.Є.) вищевказане рішення місцевого господарського суду залишене
без змін.
Не погоджуючись з даною постановою апеляційного
господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою в якій просив скасувати
постанову суду. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається
на те, що господарським судом неправильно застосовані норми
матеріального права та порушені норми процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом норм матеріального
та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з
матеріалів справи, АТЗТ "Лісок" є одним з учасників ЛАХП
"Луганськхарчопром". Робочим органом цієї асоціації відповідно до
п. 3.11 її установчого договору є виконавча дирекція. Виконавча
дирекція формується з найманих працівників і утримується за
рахунків внесків підприємств-учасників. Розмір поточних внесків на
утримання виконавчої дирекції визначається за нормативом
відрахувань від обсягів виробленої товарної продукції в діючих
цінах підприємств або від прибутку від господарської діяльності
підприємств-учасників (п. 3.14 установчого договору).
01.04.1996 р. виконавча дирекція ЛАХП "Луганськхарчопром" та
АТЗТ "Лісок" уклали договір про сумісну діяльність, за умовами
якого АТЗТ "Лісок" прийняло на себе зобов'язання здійснювати у
добровільному порядку та у встановлений договором строк
відрахування на відшкодування витрат на утримання виконавчої
дирекції в розмірі, затвердженому Радою асоціації за встановленим
нормативом залежно від обсягу товарної продукції у діючих цінах
(п.п. 2, 5 договору). Згідно п. 4 договору про сумісну діяльність
уточнення або зміна нормативу відрахувань можуть бути здійснені за
необхідністю за рішенням Ради асоціації або за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання виконавчої дирекції асоціації з
квітня 2006 р. затверджено Радою асоціації згідно протоколу від
24.02.2006 р. за №36 відповідно до компетенції Ради згідно п.п.
3.5.7, 3.14 установчого договору асоціації.
За додатковою угодою від 01.02.2006 р. до договору про
сумісну діяльність норматив відрахувань на утримання виконавчої
дирекції становить 0,425% від обсягу товарної продукції у діючих
цінах.
Обсяг продукції у діючих цінах у період з травня по вересень
2006 р. підтверджено довідкою АТЗТ "Лісок", підписаною керівником
та головним бухгалтером.
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано
відповідачем, розмір заборгованості АТЗТ "Лісок" з відрахувань на
утримання виконавчої дирекції асоціації становить 5801,85 грн.
Господарські суди прийшли до висновку про наявність підстав для
стягнення цієї суми з відповідача на користь позивача зважаючи на
наступне.
Відповідно до п. 3.13 установчого договору позивача виконавча
дирекція асоціації здійснює свою діяльність на підставі Положення.
Згідно п.2 Положення виконавча дирекція асоціації є робочим
органом асоціації, який організовує виконання рішень Ради, а також
здійснює поточне керівництво діяльністю асоціації.
З урахуванням характеру обов'язків виконавчої дирекції
асоціації та за наявністю чітко визначеного сторонами нормативу
відрахувань на її утримання, посилання відповідача на
"компенсаційний" характер договору сторін про сумісну діяльність
та про відсутність доказів виконання виконавчою дирекцією її
обов'язків судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги.
Підстави та порядок припинення членства в асоціації
передбачено розділом 4 установчого договору позивача. Відповідно
до п. 4.4 установчого договору членство в асоціації припиняється в
разі виходу учасників з асоціації відповідно до поданого рішення
(протоколу), яке розглядається і оформляється відповідним
протоколом Ради асоціації у термін до 3 місяців.
Отже, відповідно до узгодженого учасниками асоціації порядку,
членство в асоціації припиняється після розгляду заяви учасника
Радою та оформлення її рішення відповідним протоколом.
Доводи відповідача стосовно припинення членства АТЗТ "Лісок"
з 01.07.2006 р. згідно поданої ним заяви не відповідають вимогам
розділу 4 установчого договору асоціації.
Господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що
рішення про виключення з 22.09.2006 р. АТЗТ "Лісок" за його заявою
від 23.06.2006 р. № 260 зі складу учасників асоціації прийняте на
засіданні Ради асоціації 22.09.2006 р. в межах строку та у
порядку, визначеному установчим договором асоціації.
Таким чином, твердження скаржника про недотримання принципу
добровільності виходу учасника з асоціації не відповідає
дійсності.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони спростовуються
вищенаведеним. Крім того, відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у
рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те,
що судом правильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваного
судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
20.02.2007 року у справі № 15/475 залишити без змін.
Головуючий, суддя Л. Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська -