Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г.-головуючого

Катеринчук Л.Й.- доповідач

Хандурін М.І.

розглянувши Спільного Україно-британського у формі

касаційні скарги акціонерного товариства закритого типу “ТЕР

Холдинг Комп., Україна” в особі

Євпаторійського дитячого оздоровчого центру

“ТЕР-Холдинг-Фотон”

на рішення та господарського суду Автономної Республіки

постанову Крим від 07.09.2006 Севастопольського

апеляційного господарського суду від

09.11.2006

у справі N 2-3/10237-2006 АР Крим

господарського суду

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Спільного Україно-британського у формі

акціонерного товариства закритого типу “ТЕР

Холдинг Комп., Україна” в особі

Євпаторійського дитячого оздоровчого центру

“ТЕР-Холдинг-Фотон”

про стягнення 11520,81 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідача - спільного Україно-Британського підприємства в формі акціонерного товариства закритого типу “ТЕР Холдинг Комп., Україна” в особі Євпаторійського дитячого оздоровчого Центру “Тер Холдинг-Фотон” (далі: “відповідач” про стягнення заборгованості у сумі 8138,30 грн. за договором послуг NНОМЕР_1 3 % річних у сумі 651,06 грн. та інфляційну суму у розмірі 2731,45 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2006 (суддя Соколова І.О.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 8138,30 грн. - основного боргу, 2731,45 грн. -інфляційних втрат, 651,06 грн. річних, 115,20 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним судовим актом, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду скасувати.

Постановою Севастопольского апеляційного господарського суду від 09.11.2006 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2006 залишено без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з двома аналогічними касаційними скаргами, які надійшли до ВГСУ в порядку, передбаченому ГПК України (1798-12) , однак в різний час та були призначені до спільного розгляду ухвалами суду 19.02.07 та 26.02.07. У касаційних скаргах відповідач просив прийняті у справі рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 516, 517 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі: “закону”).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України (435-15) , чинного з 01.01.2004, та аналогічної норми - статті 162 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , чинної на момент виникнення спірних відносин, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (435-15) та аналогічної норми - статті 161 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України (435-15) , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 866 Цивільного кодексу України (435-15) договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Згідно з статтею 873 Цивільного кодексу України (435-15) вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу

або у повному обсязі. Отже, законодавець не обмежує сторін в доказуванні укладення та виконання умов договору побутового підряду певними доказами (зокрема, актами прийому-передачі виконаних робіт) та допускає подання будь-яких доказів в обґрунтування досягнення згоди та фактичного виконання умов зазначеного договору .

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 26.05.2003 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (виконавцем) та ДОЦ “ТЕР-Холдинг-Фотон” (замовником) було укладено договір НОМЕР_2 про надання послуг. Згідно з предметом цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги по пранню білизни ( пункт 1.1 . договору). Вартість послуг було визначено в пункті 3.1. зазначеного договору, згідно якого оплата встановлюється в розмірі 2,55 грн. за 1 кг сухої білизни.

Всього виконавцем - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було надано послуг на загальну суму 13007,80 грн., що встановлено судами на підставі листів-замовлень відповідача та рахунків на оплату, виписаних позивачем (т.1 а.с. 17-29), які суди визнали належними та достатніми доказами в обґрунтування виконання позивачем послуг побутового підряду по спірному договору. Умовами зазначеного договору (п.3.1) визначався строк оплати наданих послуг шляхом 100% авансу готівковим або безготівковим розрахунком.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні втрати становить 2731,45 грн., та 3 % річних - 651,06 грн. (т.1 а.с. 5).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість стягнення коштів по предмету спору з відповідача на користь позивача та вважає доводи скаржника такими, що не спростовують висновків попередніх судових інстанцій , постановлених з врахуванням наведених норм права , зокрема доводи відповідача про необхідність подання актів приймання-передачі виконаних робіт на обґрунтування фактичного виконання робіт по спірному договору побутового підряду.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2006 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги спільного Україно-британського у формі акціонерного товариства закритого типу “ТЕР Холдинг Комп., Україна” в особі Євпаторійського дитячого оздоровчого центру “ТЕР-Холдинг-Фотон" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2006 залишити без змін.