ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.04.2007                                    Справа N 42/322б
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого:        Удовиченка О.С.,
суддів:             Панової І.Ю., Хандуріна М.І.
 
розглянувши         ВАТ КБ “Хрещатик"
касаційну скаргу
 
на постанову        господарського суду Донецької області від
                    27.12.2006
 
у справі            N 42/322б Донецької області
господарського суду
 
за заявою           ТОВ “Науково-виробничий комплекс"
 
Про   визнання банкрутом
 
Ліквідатор          ОСОБА_2
 
за участю представників:
від ВАТ КБ “Хрещатик” - Шкурат О.М.
від ліквідатора - ОСОБА_1
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Постановою  господарського суду Донецької області від 27.12.2006
у  справі N 42/322б (суддя О.В.Попов) на підставі ст.ст.22-34,51
Закону  України “Про відновлення платоспроможності боржника  або
визнання  його  банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        , ТОВ  “Науково-виробничий
комплекс” м. Донецьк 
( код ЕДРПОУ N 31779431)
, зареєстроване за
адресою  83059,м. Донецьк, вул. Гутченка 26а визнано  банкрутом,
відкрита   ліквідаційна  процедура  строком  на  3   місяця   до
27.03.2007,   призначено  ліквідатором  ТОВ  “науково-виробничий
комплекс”    арбітражного    керуючого    ОСОБА_2,    ліквідатор
зобов'язаний  у  5  денний  термін опублікувати  оголошення  про
визнання  боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
в   офіційних  друкованих  органах,  з  зазначенням  відомостей,
передбачених   п.5,ст.23   Закону   України   “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Не  погоджуючись  з  вказаної постановою, ВАТ  КБ  “Хрещатик”  ,
посилаючись  на наявність договору відкриття кредитної  лінії  N
143-34-01   від  03.12.2003  між  ВАТ  КБ  “Хрещатик”   та   ТОВ
“Науково-виробничий  комплекс” , згідно  якого  боржник  отримав
кредитні  кошті  у  сумі  5000000  грн.,  строком  погашення  до
05.12.2006  із  сплатою 21% річних за користування  кредитом,  а
також   на   те,   що  заявник  має  документально  підтверджені
кредиторські вимоги до боржника , є кредитором у справі,  згідно
з    вимогами    ст.1    Закону   України    “Про    відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        , звернувся до Вищого господарського суду України  з
касаційною  скаргою,  згідно  якої просило  скасувати  постанову
господарського   суду  Донецької  області  від   27.12.2006   та
направити  справу  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Донецької області.
 
Касаційна  скарга  мотивована тим, що співвідношення  пасиву  та
активу  боржника з врахуванням заставленої нерухомості свідчить,
що  у  господарського суду не було підстав для визнання боржника
банкрутом  в  порядку  ст.51 Закону ( 2343-12  ) (2343-12)
          та  відкриття
ліквідаційної процедури.
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України, переглянувши
в касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі
встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування
судом  першої  інстанції  норм  матеріального  і  процесуального
права,   Закону   України  “Про  відновлення   платоспроможності
боржника  або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         , вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково,  виходячи  з
такого:
 
Ухвалою  господарського  суду Донецької області  від  18.12.2006
порушено  провадження  у справі N 42/322б  про  банкрутство  ТОВ
“Науково-виробничий комплекс” м. Донецьк 
( код ЕДРПОУ 31779431)
на   підставі   ст.ст.11,51  Закону  України  “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Відповідно  до  вимог  ч.1  ст.51  Закону  якщо  вартості  майна
боржника  -  юридичної  особи, щодо якого прийнято  рішення  про
ліквідацію,  недостатньо для задоволення вимог кредиторів,  така
юридична   особа  ліквідується  в  порядку,  передбаченому   цим
Законом.   Уразі   виявлення  зазначених   обставин   ліквідатор
      
( ліквідаційна комісія)
зобов'язані звернутися в господарський
суд  із  заявою  про  порушення  справи  про  банкрутство  такої
юридичної особи.
 
Виходячи  з  викладеного, Колегія суддів  Вищого  господарського
суду  України  вважає,  що ст.51 Закону ( 2343-12  ) (2343-12)
          передбачає
спрощений порядок ліквідації боржника, згідно з ч.2 ст.51 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
        , за результатами розгляду заяви про порушення справи
про  банкрутство  юридичної особи, майна  якої  недостатньо  для
задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника,
який  ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру,
призначає   ліквідатора.  Обов'язки  ліквідатора   можуть   бути
покладені   на   голову  ліквідаційної  комісії  
( ліквідатора)
незалежно від наявності в нього ліцензії.
 
29   вересня   2006  в  газеті  “Голос  України”   N   181(3931)
опубліковано  оголошення  про порушення  ухвалою  господарського
суду  м. Києва від - 09.08.2006 провадження у справі N  23/333-б
про     банкрутство     ТОВ    “Науково-виробничий     комплекс”
(ідентифікаційний код 31779431), розпорядником майна  призначено
арбітражного керуючого ОСОБА_3.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що  з
моменту публікації оголошення в офіційному друкованому органі  в
порядку  ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника  або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
          ,  юридичний
факт порушення справи про банкрутство стає загальновідомим.
 
Постановою  Вищого господарського суду України від 21.02.2007  у
справі  N  23/333-б, ухвалу господарського  суду  м.  Києва  від
19.09.2006  за результатами підготовчого засідання  у  справі  N
23/333-б залишено без змін.
 
В  оскаржуваної постанові господарського суду Донецької  області
від  27.12.2006 у справі N 42/322б відсутні посилання на  справу
про  банкрутство  ТОВ “Науково-виробничий комплекс”  N  23/333б,
виходячи з наведеного, Колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що при наявності раніше порушеного провадження у
справі  про банкрутство боржника, у господарського суду не  було
правових  підстав для визнання боржника банкрутом 27.12.2006  за
спрощеною  процедурою,  в  порядку  ст.51  Закону  України  “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Відповідно  до вимог ч.1, ст.40 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         господарський
суд  припиняє  провадження у справі про  банкрутство  ,  якщо  у
провадженні господарського суду є справа про банкрутство того  ж
боржника.
 
Враховуючи межі перегляду справі в суді касаційної інстанції  та
керуючись   статтями   111-7,  111-9  –   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України –
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ВАТ КБ “Хрещатик” задовольнити частково.
 
Постанову господарського суду Донецької області від 27.12.2006 у
справі N 42/322б - скасувати. Провадження у справі припинити.