802/2121/16-а Про визнання протиправним та скасування постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 07.09.2021 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними і скасування постанови та припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Слободонюка М.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області (далі також ДДАБІ) та Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі також ДАБК) про визнання протиправними та скасування постанови №401 від 09.11.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 4250,00 грн, та припису від 26.10.2016 №360 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В обґрунтування позову зазначав, що будівництво господарської споруди по АДРЕСА_1 здійснювалось ще його покійним батьком - ОСОБА_2, до якого у 2013 році уже було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 19.08.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (далі ІДАБІ у Вінницькій області), на підставі звернення гр. ОСОБА_3, була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_2 (батьком позивача) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві господарської споруди по АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.08.2013 у якому зафіксовано порушення вимог статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: виконання робіт з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 без повідомлення про початок їх виконання.

21.08.2013 ІДАБІ у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою від 21.08.2013 №848 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 4250,00 грн, яка останнім була виконана.

Крім того, у відповідності до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", 21.08.2013 щодо ОСОБА_2 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою негайно зупинити виконання будівельних робіт та привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.

З метою перевірки виконання вимог припису, ІДАБІ у Вінницькій області 12.05.2014 проведена позапланова перевірка (акт від 12.05.2014 № 423-ПП) якою, окрім іншого, встановлено, що ОСОБА_2 з початку отримання припису і по теперішній час (на дату проведення цієї перевірки) будівельні роботи по АДРЕСА_1 не виконував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Право власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування перейшло до його синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_1

26.10.2016 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Вінницькій області, на підставі звернення гр. ОСОБА_3, була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при будівництві господарської споруди по АДРЕСА_1 .

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №1182-ПП від 26.10.2016 у якому, зокрема зафіксовано, що в 2016 році ОСОБА_1 зі своїм братом ОСОБА_4 розпочали будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 без поданого повідомлення про початок виконання зазначених робіт, що є порушенням пп. 1 п.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відповідності до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", 26.10.2016 відносно ОСОБА_1 винесено припис №360 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою в термін до 26.12.2016 привести самочинно збудований об`єкт до вимог чинного законодавства, а в разі неможливості до 26.12.2016 - привести територію земельної ділянки до первинного стану.

Крім того, на підставі виявлених в ході перевірки порушень, 26.10.2016 ДДАБІ щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, від отримання якого позивач відмовився, а тому він був надісланий останньому засобами поштового зв`язку.

За результатами розгляду акта перевірки №1182-ПП від 26.10.2016 та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.10.2016, ДДАБІ винесено постанову №401 від 09.11.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 4250,00 грн.

Вважаючи вказані припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що ДДАБІ приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Вказує на недоведеність суб`єктом владних повноважень наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України від 20.05.1999 №687-ІV "Про архітектурну діяльність".

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (553-2011-п) .

Відповідно до п.п. 1,3 п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

З приписами пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктами 17, 18 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідності до якої, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами установлено, що постановою ІДАБІ у Вінницькій області від 21.08.2013 року №848 померлого ОСОБА_2 за життя було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.п. 1 п. 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: виконання будівельних робіт з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 без повідомлення про початок виконання цих робіт.

Крім того, 21.08.2013 щодо ОСОБА_2 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із вимогою негайно зупинити виконання будівельних робіт та привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.

При цьому, за результатами перевірки вказаного припису (акт №423-ПП від 12.05.2014), перевіряючими було встановлено, що ОСОБА_2 з початку отримання припису і на час перевірки будівельні роботи на спірному об`єкті не виконував, тобто фактично виконав вимоги припису в частині щодо зупинення виконання будівельних робіт.

Разом із тим, у 2016 році ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, будучи новими власниками відповідного будинковолодіння, знову розпочали будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 без поданого до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області повідомлення про початок виконання зазначених робіт, що є порушенням п. п. 1 п. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, факт початку (продовження) будівельних робіт у 2016 році, тобто уже після смерті ОСОБА_2, був встановлений в ході перевірки та підтверджується матеріалами проведеної перевірки, в тому числі матеріалами фотофіксації господарської споруди по АДРЕСА_1 . Продовження будівельних робіт у 2016 році після смерті ОСОБА_2 також підтверджується й іншими дослідженими судами доказами, зокрема затвердженим начальником Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції Присяжнюком А.В. висновком про результати розгляду матеріалів зареєстрованих в ЖЄО №30465 від 11.06.2016, який складений за результатами проведеної перевірки за заявою ОСОБА_5 - сусідки позивача, із якого вбачається, що будівельні роботи з будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 дійсно були продовжені саме в червні 2016 року; письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 11.06.2016 із яких слідує, що остання разом із своїми синами - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпочали будівництво на місці колишнього сараю, а також письмовим зверненням гр. ОСОБА_3 від 17.07.2016р., у якому вона повідомляє про те, що будівельні роботи на спірному об`єкті не проводились з 28.08.2013 по 10.06.2016. та були продовжені з 11.06.2016.

За вказаних обставин, суди правильно не погодились із твердженнями позивача, що будівництво господарської споруди по АДРЕСА_1 розпочате та завершене його батьком - ОСОБА_2 .

Колегія суддів також погоджується з висновками судів щодо необґрунтованості доводів позивача щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення з огляду на таке.

Судами установлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.10.2016 зазначалось, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 09.11.2016 у приміщенні Департаменту Держархбудінспекції у Вінницькій області. Разом із тим, від отримання вказаного протоколу позивач відмовився про що свідчить відповідна відмітка на самому протоколі, у зв`язку із чим він був надісланий на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та отриманий ним особисто 01.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В даному ж випадку, позивач був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак на розгляд справи не з`явився та клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Таким чином, правильними є висновки судів про відсутність порушень щодо процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та прийняття постанови № 401 від 09.11.2016 про накладення адміністративного стягнення.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо того, що судами залишено поза увагою ту обставину, що оскаржувана постанова, винесена відносно нього з порушенням строків, встановлених ст. 38 КУпАП, оскільки про вчинене позивачем правопорушення відповідачу стало відомо під час проведення перевірки.

За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.