520/8150/19 Про визнання протиправним та скасування висновку Комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду державної реєстрації за результатами розгляду скарг особи в особі адвоката - 07.09.2021 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи - Державний реєстратор Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесьок Олександр Васильович, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, постановлену у складі головуючого судді Спірідонова М.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді Рєзнікової С.С., суддів: Старостіна В.В., Бегунца А.О.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2019 №241715 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань";

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 05.08.2019 за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 в особі адвоката Болоховцева Є.О. та Губського С.Г. від 24.07.2019, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.07.2019 за №Г-13079 та 29.07.2019 №Г-13281.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, задоволено клопотання Міністерства юстиції України та третьої особи ОСОБА_2 про закриття провадження по справі. Провадження у справі закрито на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Суди встановили, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України 05.08.2019 були розглянуті скарги ОСОБА_2 в особі адвоката Болоховцева Є.О. та Губського С.Г. від 24.07.2019 щодо реєстраційних дій №145210700140000243 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не по`вязані зі змінами в установчих документах", №145210700150000243 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не по`вязані зі змінами в установчих документах" та №145210700160000243 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної осогби", вчинених 23.07.2019 державним реєстратором Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесько Олександром Васильовичем стосовно ПСП "МАЯК".

За результатами розгляду вказаних скарг Комісія рекомендувала їх частково задовольнити, скасувати вказані вище реєстраційні дії.

Наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2019 №241715 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" скасовано вказані вище реєстраційні дії, вчинені 23.07.2019 державним реєстратором Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесько Олександром Васильовичем стосовно ПСП "МАЯК".

Не погодившись з таким наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що цей спір є спором про цивільне право.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на порушення судами норм процесуального права.

У поданому відзиві представник ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 4 червня 2019 року у справі № 821/1504/17.

Як убачається з матеріалів справи та установлених судами фактичних обставин, заявлені позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на частку у статутному капіталі і можуть впливати на майнові права та інтереси вказаних осіб, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №520/8150/19 - залишити без змін.