ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2007 Справа N 2-3911/04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Полянський А.Г.
судді Коробенко Г.П.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Франківського районного суду
м. Львова від 22.06.2004 року та ухвалу
Колегії суддів Судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Львівської
області від 18.10.2004 року
у справі N 2-3911/04
за позовом ОСОБА_1
до 1. ВАТ “Універмаг “Львів” 2. ЗАТ “Народні
реєстри”
треті особи 1. Львівська обласна рада 2. Управління
майном комунальної власності
облдержадміністрації
про визнання недійсними сертифікатів, перереєстрацію акцій
ВАТ “Універмаг “Львів” за Львівською обласною радою
За участю представників сторін:
позивача - не з'явились,
відповідача -1 - не з'явились,
відповідача -2 - не з'явились,
третя особа -1 - Горак Я.П. дов.N 01 -вих. 97 від 28.03.2007 р.
третя особа -2 - не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2004
р., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 229 ЦПК України, позовну заяву
залишено без розгляду.
Ухвалою Колегії суддів Судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Львівської області від 18.10.2004 р.,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Франківського
районного суду м. Львова від 22.06.2004 р залишено без змін.
Не погоджуючись ухвалою Франківського районного суду м. Львова
від 22.06.2004 р., та ухвалою Колегії суддів Судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Львівської області від
18.10.2004 р., позивачка звернулась з касаційною скаргою, в якій
просить зазначені ухвали скасувати, а справу направити на новий
розгляд мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням
судами норм процесуального права.
Позивач, відповідачі та третя особа 2 не скористались наданим
процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.
Відзивів на касаційну скаргу від сторін не находило.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 16.04.2007 року, у зв'язку з
відпусткою судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному
порядку справи N 2-3911/04, призначеної до розгляду на
17.04.2007 року, утворено колегію суддів у наступному складі:
головуючий - суддя Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П.,
Фролова Г.М.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 N 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 року N 4, від 25.12.92 року
N 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна
частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні
висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин
викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувані ухвали зазначеним вимогам не
відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1звернулася до
Франківського районного суду м. Львова з позовом до відповідачів
про визнання недійсним сертифікату НОМЕР_1., виданого ДТ
“Якір-Траст”, сертифікату НОМЕР_2, виданого АТ “Ксана-Холдінг”,
а пакет акцій в кількості 7896 шт. передати у розпорядження
Львівської обласної Ради.
01.10.2003р. позивачка в порядку ст.ст. 103, 104, 105 ЦПК
України уточнила позовні вимоги та просила: - встановити, що до
початку приватизації універмаг “Львів” знаходився в обласній
комунальній власності; - постановити рішення, яким сертифікати
видані керівництвом ВАТ “Універмаг “Львів” N 2 від 23.04.1996р.
ДТ “Якір-Траст” N 3 від 22.05.1996р. СП “Якір” та НОМЕР_2 АТ
“Ксана-Холдінг” визнати недійсними; - встановити, що пакет акцій
в кількості 7896 шт. продовжує знаходитись в обласній
комунальній власності; - поста новити рішення, яким зобов'язати
незалежного реєстратора, що веде реєстр акцій ВАТ “Універмаг
“Львів” перереєструвати пакет акцій в кількості 7896 шт. за
Львівською обласною радою.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2004
р., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 229 ЦПК України, позовну заяву
залишено без розгляду лише з огляду на те, що позивачка
звернулася до суду із заявою від імені заінтересованої особи не
маючи на це повноважень, і, зокрема, просила передати пакет
акцій у розпорядження Львівської обласної Ради.
При цьому, решта позовних вимог місцевим судом були залишені
поза увагою та не досліджувались.
Переглядаючи зазначену ухвалу та залишаючи її без змін,
апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду, що спір
існує лише про право власності між юридичними особами та
підвідомчий господарському суду у відповідності зі ст. 12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і, в свою чергу, також не дав оцінки
позовним вимогам позивачки щодо визнання недійсними
сертифікатів, хоча вона являлась акціонером ВАТ “Універмаг
“Львів”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з такими висновками, так як позовні вимоги
складаються з декількох вимог, і, суд повинен був прийняти
рішення за кожною з них, але цього не зробив.
З урахуванням викладеного, ухвалу місцевого суду та ухвалу
апеляційного суду не можна визнати законними та обґрунтованими,
а тому, вони підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд
до Господарського суду Львівської області зі стадії порушення
справи у господарському суді.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представника третьої особи оголошена вступна та резолютивна
частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2004
року та ухвалу Колегії суддів Судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Львівської області від 18.10.2004 року у
справі N 2-3911/04 скасувати, а справу передати на новий розгляд
до Господарського суду Львівської області.