ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р.
№ 45/312
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Закритого акціонерного товариства "Агротранс - Холдінг"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 12.10.06
у справі
№ 45/312
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Агротранс-Холдінг"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спарекс"
про
розірвання контракту та стягнення 103 684,36 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Сабодаш Р.Б.- за дов. від 15.01.07 №164
від відповідача : Лиштва Ю.В.- за дов. від 16.03.07 №33
Закритим акціонерним товариством "Агротранс - Холдінг" у
квітні 2006 року заявлений позов до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Спарекс" про розірвання контракту №1/П
від 21.08.04 та стягнення з останнього 66250, 00
грн. -передоплати з нарахуванням: 19390,38 грн. - пені, 3210,61
грн. -(3%) річних, 14833,37 грн. - інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи вимоги позивач зазначав про те, що згідно з умовами
контракту на виконання 1 етапу робіт, сплатив відповідачеві аванс,
проте, останній своїх зобов'язань за угодою не виконав чим
порушив приписи статей 526, 530, 550, 598, 612, 638,
644, 651, 890 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Позивач
зауважував на тому, що внаслідок втрати ним інтересу до виконання
відповідачем своїх зобов'язань зі значним порушенням строків,
зазначений контракт підлягає розірванню.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.06,
ухваленим суддею Балац С.В., у задоволенні позовних вимог
відмовлено повністю. Вмотивовуючи рішення суд зазначав про те, що
позивач в порушення умов пунктів 6.2.1., 6.2.8. розділу 13
Контракту та приписів статті 888 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
не передав відповідачеві "Вихідні документи і
матеріали передпроектної стадії", що унеможливило виконання
відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом. При цьому, суд
першої інстанції відмовив у стягненні передоплати, річних, пені,
інфляційних втрат, оскільки порушення строків виконання робіт
відбулося з вини позивача. Отже, суд зазначав про відсутність
підстав для розірвання договору і застосування до відповідача
відповідальності передбаченої пунктом 7.1 Контракту та статтею 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів: Губенко Н.М.- головуючого, Барицької Т.Л., Ропій Л.М.
постановою від 12.10.06, перевірене рішення суду першої інстанції
залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Закритого
акціонерного товариства "Агротранс - Холдінг" без задоволення.
Закрите акціонерне товариство "Агротранс - Холдінг"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати, як
прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права,
ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає, що ним були
виконані всі зобов'язання за спірним Контрактом. Заявник вважає,
що судами невірно застосовані приписи статті 220 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статті 612 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
щодо відповідальності за прострочення виконання
зобов'язань та статті 888 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якими встановлено зобов'язання замовника передати підрядникові
вихідні данні для проведення проектних робіт. Разом з цим,
скаржник наголошує на тому, що висновок судів попередніх інстанцій
про непогодження сторонами строків виконання робіт є помилковим,
адже, строк виконання зобов'язання визначений пунктами 5.1.1.,
5.1.2 Контракту. Заявник вважає, що судами порушені приписи статті
530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими передбачено
строк виконання зобов'язання. Заявник вказує, що на його адресу
не надходило повідомлень від відповідача про завершення робіт за
спірним Контрактом і відповідно Акт здачі-приймання робіт
сторонами не підписувався, відсутність цих дій свідчить про
невиконання відповідачем будь -яких із своїх зобов'язань за
Контрактом. Заявник зазначає про втрату ним інтересу до
виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним Контрактом.
Разом з цим, скаржник вказує на порушення судами приписів статті
124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного,
повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи. У судовому засіданні представник позивача наголосив на
тому, що судом неповно встановлені обставини справи. Таке
порушення вбачається у тому, що роботи за договором здаються за
актами, тому листування сторін з проведення робіт не можуть бути
доказами їх виконання. Суди не дослідили доводи позивача про
втрату інтересу до виконання договору після 2-х років з часу його
укладання, та право на розірвання і повернення авансу за роботи не
виконані відповідачем.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Спарекс" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Представник сторони з доводами касаційної скарги не погодився.
Звертав увагу суду на великий обсяг робіт за суму договору.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь
судді Добролюбової Т.В. та пояснення представників сторін,
перевіривши правильність застосування господарськими судами
приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.08.2004 між
Закритим акціонерним товариством "Агротранс-Холдінг" -замовником
та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спарекс" -
генпроектувальником укладено Контракт №1/П на розробку проектної
документації, відповідно до умов якого останній зобов'язався
виконати роботи, перелік яких наведено в розділі 2 Контракту.
Відповідно до пункту 3.1 Контракту вартість усіх робіт становить
132 500,00 грн. Пунктом 3.6 Контракту сторонами узгоджено
порядок фінансування робіт, а саме: 1 етап - 50% від вартості
робіт -протягом 3-х банківських днів після підписання Контракту; 2
етап -30% від вартості робіт -протягом 3-х банківських днів після
виконання етапу робіт, встановленого підпунктом 5.1.3. пункту 5.1.
Контракту; 3 етап -20% від вартості робіт -протягом 10-ти
банківських днів після передачі ПКД Замовнику та підписання
відповідного Акту здачі -приймання виконаних робіт. Як вбачається
з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій,
предметом спору є вимога Закритого акціонерного товариства
"Агротранс-Холдінг" про розірвання Контракту №1/П від 21.08.04,
укладеного між позивачем і відповідачем та стягнення з останнього
66 250,00 грн. -сплаченого авансом з нарахуванням пені, річних,
інфляційних втрат з підстав невиконання відповідачем робіт в
обсязі та в строки визначені Контрактом, через це, втрату
інтересу позивачем до виконання відповідачем зобов'язань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій
виходили з того, що неможливість виконання робіт у встановлений
строк викликана неналежним виконанням замовником своїх
зобов'язань. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право звертатися до суду за
захистом свого особистого немайнового або майнового права та
інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть
бути припинення правовідношення. Розірвання договору (припинення
правовідношення) є способом захисту права кредитора. Згідно
положень статті 3 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
загальними
засадами цивільного законодавства, зокрема, є: свобода договору;
свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
справедливість, добросовісність та розумність. Статтею 627
названого Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього
Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового
обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 509
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язанням є
правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана
вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію,
зокрема, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від
боржника виконання його обов'язку. Судами визначено, що за
своєю правовою природою даний договір є договором підряду на
проведення проектних та пошукових робіт, що передбачає обов'язок
відповідача розробити за завданням позивача проектно-кошторисну
документацію. Водночас, договір передбачає обов'язок позивача
прийняти і оплатити виконані роботи. Згідно частини 2 статті 651
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір може бути розірвано
за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного
порушення договору другою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови
від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку
відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно
розірваним або зміненим. Підстави для реалізації замовником права
на односторонню відмову від договору підряду визначено статтями
849 та частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
. Так, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або
виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно
неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та
вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи
стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник
має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а
в разі невиконання підрядником цієї вимоги -відмовитися від
договору та вимагати відшкодування збитків. За частиною 4 вказаної
статті замовник має право у будь-який час до закінчення роботи
відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за
виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані
розірванням договору. Пунктом 4.1 Контракту сторони погодили, що
початком виконання робіт є два робочих дні після перерахування
позивачем відповідачу передплати за 1 етапом згідно пункту 3.6
Контракту, тобто упродовж трьох днів після підписання Контракту.
Суди встановили, що позивачем за платіжним дорученням від 25.08.04
№179 перераховано відповідачу 66 250,00 грн. Відповідно до
частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник
вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до
виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений
договором або законом. При цьому, вирішуючи даний спір, судові
інстанції не взяли до уваги тієї обставини, що договір є
формою зобов'язання, а позов пред'явлено у зв'язку з
порушенням зобов'язання стороною, невиконанням, на думку
позивача, жодних робіт за спірним Контрактом. Проте, суди
попередніх інстанцій погодившись з тим, що відповідачем було
розпочато виконання передбачених Контрактом робіт, не дослідили
питання щодо фактичного виконання етапів договірних зобов'язань
відповідачем. Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що коли внаслідок прострочення боржника,
виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може
відмовитися навіть від прийняття виконання. Отже, вирішуючи даний
спір, судам необхідно було, насамперед встановити який строк
визначили сторони для виконання кожного з етапів робіт, адже, за
умовами контракту початок робіт пов'язаний з днем перерахування
коштів. За наведених умов контракту, і це встановили суди,
виконання робіт підтверджується актом. Погодившись з тим, що
роботи розпочаті відповідачем, суди не встановили які це роботи,
їх вартість і строк за контрактом для їх виконання. Прострочення
боржника має місце і тоді, коли договором встановлено строки
виконання певних частин зобов'язання, а ці частини у встановлений
строк не були виконані. Не з'ясовано судом, відсутність яких
конкретно вихідних даних завадило відповідачеві виконати роботи за
контрактом. Не досліджені судами і посилання позивача на втрату
інтересу до виконання зобов'язання через прострочення боржника.
Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання
з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до
роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1
Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин. Переглянута постанова цим вимогам не відповідає.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду міста Києва. При новому розгляді справи судові
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи,
на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності
від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.10.2006 у справі № 45/312 і рішення господарського суду міста
Києва від 13.07.2006 у цій справі скасувати. Матеріали справи
скерувати для нового розгляду до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Агротранс - Холдінг" задовольнити частково.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич