ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р.
№ 45/278-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.I.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "ЮВС"
на рішення
та постанову
Господарського суду Харківської області від 08.11.2006 року
Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2007
року
у справі за позовом
до
про
ТОВ "ЮВС"
ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Українська
електротехнічна компанія"
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у вересні 2006 року, ТОВ "ЮВС" звернулося до господарського
суду з позовом про стягнення з ЗАТ "Науково-виробниче підприємство
"Українська електротехнічна компанія" 11 964 грн. на відшкодування
вартості неякісного товару, поставленого йому на умовах договору
№254/05/05-Г від 23.05.2005 року.
В обгрунтування заявленої вимоги, позивач зазначав, що по
договору поставки гідроінструментів №254/05/05-Г від 23.05.2005
року, відповідач за видатковою накладною №РН-0000053 від
14.06.2005 року поставив позивачу гідроінтсрументи, зокрема, і
знімач гідравлічний СГ-307500, за який позивач сплатив 11 964,00
грн.
У квітні 2006 року, поставлений відповідачем знімач
гідравлічний в процесі його експлуатації в межах гарантійного
терміну вийшов з ладу і позивач 11.04.2006 року, звернувся до
постачальника з вимогою про проведення гарантійного ремонту,
оскільки, в пункті 4.2. договору сторони визначили гарантійний
строк в 12 місяців на кожний виріб, який обраховується з часу
поставки продукції та передав товар відповідачу для здійснення
гарантійного ремонту.
Проте, відповідач, гарантійні зобов'язання не виконав,
повернув знімач гідравлічний СГ-307500 у непридатному для
використання стані, а тому позивач просив стягнути на його користь
11 964,00 грн., що складає вартість неякісного товару.
Рішенням господарського суду Харківської області від
08.11.2006 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку,
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.01.2007 року апеляційна скарга позивача залишена без
задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без
змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2007
року порушено касаційне провадження ту справі за касаційною
скаргою позивача, у якій він посилається на неправомірність
відмови йому у позові, неправильне застосування норм матеріального
права та порушення процесуальних норм і просить постановлені у
справі попередніми судовими інстанціями рішення скасувати,
постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній
скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, а постановлені у справі рішення
господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного
господарського суду -скасуванню, з направленням матеріалів справи
на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Як зазначається у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду
України від "Про судове рішення" від 29.12.1976 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
року з наступними змінами, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Проте, постановлені у справі судові рішення не можна визнати
такими, що відповідають зазначеним вище вимогам.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої
інстанції та апеляційний господарський суд послались на
недоведеність позивачем правомірності заявлених вимог.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що
складені позивачем акти, щодо виходу обладнання з ладу, не
відповідають вимогам Iнструкції про порядок приймання продукції
виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по
якості.
Але, при цьому, суди не врахували, що спір виник не щодо
якості товару на час поставки, яка відбулась у червні 2005 року, а
стосується гарантійних зобов'язань відповідача, які врегульовані
п.4 (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей щодо п.4.2)
та п.6 договору №254/05/05-Г від 23.05.2005 року.
За умовами взятих на себе гарантійних зобов'язань, а це
зазначено і в технічному паспорті на виріб заводу-виробника,
гарантійний строк на спірний товар складає один рік з часу
поставки.
Відповідно до частини другої ст.676 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу,
продовжується на час, протягом якого покупець не міг
використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від
продавця, до усунення їх продавцем.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар
не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому
недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку,
встановленому статтею 688 цього Кодексу.
З огляду на зазначені вище умови договору та наведені норми
права, предметом судового розгляду було з'ясування обставин щодо
часу виходу з ладу обладнання, перевірки доводів позивача про
передачу обладнання відповідачу 11.04.2006 року і повернення його
без усунення недоліків, пред'явлення ним вимог, право на які йому
надано ст.678 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, і, з урахуванням частини
другої цієї статті, перевірити істотність порушення вимог щодо
якості поставленого товару та надати правовий висновок щодо права
позивача відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої
за товар суми.
Проте, наведені вище обставини належним чином не
з'ясовувались і правових висновків щодо предмету спору не
зроблено, а тому, постановлені у справі судові рішення не можна
визнати такими, що повно відображають обставини справи, а висновки
про правові наслідки, такими, що є вичерпними і відповідають
дійсності.
При такому положенні, рішення господарського суду першої
інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають
скасуванню, з направлення матеріалів справи на новий судовий
розгляд, під час якого, необхідно врахувати наведене, повно та
всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну
правову оцінку і, в залежності від встановленого, постановити
законне та обгрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від
08.11.2006 року та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 22.01.2007 року скасувати, а справу
передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.I. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко