ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2007 Справа N 22/31пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю не з'явились, повідомлені належним чином не
представників з'явились, повідомлені належним чином
сторін котрі Державної податкової інспекції у
позивача Амвросіївському районі № 22/31пд
відповідача
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу у справі
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 18.12.2006 року
за позовом Заступника прокурора Донецької області в
інтересах держави в особі Державної
податкової інспекції у Амвросіївському
районі
до Амвросіївського Відкритого акціонерного
товариства “Донцемент” Приватного
підприємця ОСОБА_1
про визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів в
сумі 32 000 грн.
Заступник прокурора Донецької області звернувся в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції в Амвросіївському
районі м. Донецька до господарського суду Дніпропетровської
області з позовом про визнання недійсним договору
купівлі-продажу №НОМЕР_1, укладеного між Амвросіївським
Відкритим акціонерним товариством “Донцемент” та Приватним
підприємцем ОСОБА_1, як такого, що вчинений з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави та Доповідач Гоголь Т.Г.
суспільства, із застосуванням наслідків, передбачених статтями
208 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та 49 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та стягнення в доход держави
грошових коштів в сумі 32 000 грн. Позовні вимоги вмотивовані
тим, що договір №НОМЕР_1 з боку Приватного підприємця ОСОБА_1, в
порушення пункту 7 статті 59, статті 181 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, був укладений за умови втрати останнім
статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи та підписаний
невстановленою особою, яка не мала повноважень здійснювати будь
-які дії від його імені, що встановлено рішенням Шахтарського
міськрайонного суду (суддя Дмітрієв Н.А.) від 02.08.2004 року у
справі № 2-2121.
Господарський суд Донецької області рішенням від 16.11.2006 року
(суддя Волошинова Л.В.) позов заступника прокурора Донецької
області в інтересах держави в особі Державної податкової
інспекції у Амвросіївському районі до Амвросіївського Відкритого
акціонерного товариства “Донцемент” та Приватного підприємця
ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав недійсним договір
купівлі-продажу №НОМЕР_1 31.07.2003 року, провадження у справі
стосовно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 припинив, у
зв'язку із смертю останнього. Частково задовольняючи позовну
заяву, суд посилався на статті 208 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
та 49 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, а також на рішення Шахтарського міськрайонного суду
(суддя Дмітрієв Н.А.) від 02.08.2004 року у справі № 2-2121.
Донецький апеляційний господарський суд (судді: Величко Н.Л.,
Алєєва І.В., М'ясищева А.М.) постановою від 18.12.2006 року
рішення господарського суду Донецької області залишив без змін,
а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у
Амвросіївському районі без задоволення з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у Амвросіївському районі подала
касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій
просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та
постанову суду апеляційної інстанції та стягнути у доход держави
суму у розмірі 32000,00грн. Свої касаційні вимоги скаржник
мотивує тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми
матеріального та процесуального права, а саме: статтю 49
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(редакція 1963
року), статті 4-6, 53, 107,108, 109, 110, 111, 1119, 11110
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні
господарського суду Донецької області та постанові Донецького
апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що
касаційна скар га підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в
особі Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі
міста Донецька звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним
договору купівлі-продажу №НОМЕР_1 укладеного між Амвросіївським
Відкритим акціонерним товариством “Донцемент” та Приватним
підприємцем ОСОБА_1, як такого, що вчинений з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, із
застосуванням наслідків, передбачених статтями 208
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та 49 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
- стягнення в дохід держави
грошових коштів в сумі 32 000 грн.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та
правові основи діяльності визначені Законом України “Про
державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
. Як випливає з
статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в
Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, завданням органів державної податкової
служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових
доходів, установлених законодавством. Таким чином, із приписів
даної правової норми випливає, що органи державної податкової
служби є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові
інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у
містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції,
зокрема, виконують такі функції: подають до судів позови до
підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод
недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за
такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без
установлених законом підстав, а також про стягнення
заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за
рахунок їх майна. Отже, як випливає з приписів наведеної норми,
на державні податкові інспекції покладено функцію щодо звернення
з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про
визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів,
одержаних ними за такими угодами.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
визначено компетенцію адміністративних судів щодо
вирішення адміністративних справ. Згідно з пунктом 4 частини 1
статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України
компетенція адміністративних судів поширюється на, зокрема,
спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,
встановлених законом.
Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень і Законом
“Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
на нього
покладено функцію подачі до судів позовів про визнання угод
недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за
такими угодами, то відповідно до приписів статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України даний спір є компетенцією
суду адміністративної юрисдикції.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних
судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам
відповідно до Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Господарський суд Донецької області та Донецький апеляційний
господарський суд наведеного не врахували та помилково вирішили
дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи, що даний спір є адміністративним та підлягає
розгляду господарським судом за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України, рішення у справі підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
господарського суду для вирішення питання щодо розгляду справи
за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2006
року та постанову Донецького апеляційно го господарського суду
від 18.12.2006 року у справі № 22/31пд скасувати, справу
скерувати на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Амвросіївському районі задовольнити частково.