ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2007 Справа N 2/172-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Першиков Є.В.
судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши Науково-виробничого приватного підприємства
матеріали “Сумиполітехсервіс“
касаційної скарги
у справі господарського суду Сумської області
на рішення господарського суду Сумської області від
14.12.2006 року
за позовом Науково-виробничого приватного підприємства
“Сумиполітехсервіс“
до Закритого акціонерного товариства
“Укртранс-Суми“
про стягнення коштів
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 11.04.2007 року склад колегії суддів змінено.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2006 року, науково-виробниче приватне підприємство
“Сумиполітехсервіс” звернулось до суду з позовом до закритого
акціонерного товариства “Укртранс-Суми” про стягнення
заборгованості у сумі 1900 грн., яка виникла у результаті
неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за
договором підряду, укладеного сторонами 30.07.2003 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.12.2006
року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційній скарзі науково-виробниче приватне підприємство
“Сумиполітехсервіс” просить рішення господарського суду Сумської
області скасувати повністю та прийняти нове рішення про
задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення,
виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, 30.07.2003 року між
сторонами був укладений договір підряду на виконання робіт.
Попередньо узгоджена вартість робіт по договору в сумі 3 800
грн. 00 коп., з яких відповідач сплатив 1 900 грн. 00
коп. попередньо в момент укладення договору.
Протягом місяця позивачем було замовлено та виготовлено
техдокументацію на газопровід у третьої особи, якій позивач мав
сплатити 700 грн., після чого було б здійснено підключення
газопроводу.
08.04.2004 року господарський суд Сумської області ухвалив
рішення у справі N 2/96 за позовом ЗАТ “Укртранс-Суми” до НВПП
“Сумиполітехсервіс”, яким задоволено позов та стягнуто з НВПП
“Сумиполітехсервіс” на користь ЗАТ “Укртранс-Суми” 1 900 грн.
попередньої оплати, 1715 грн. 20 коп. неустойки, а також судові
витрати.
Зазначеним вище судовим рішенням, яке набрало законної сили,
встановлено, що між сторонами у справі N 2/96 (ті ж самі сторони
є сторонами у даній справі N 2/172-06) був укладений 30.07.2003
року договір на виконання робіт по газифікації адміністративного
приміщення ЗАТ “Укртранс-Суми”.
Відповідно до п. 3 договору ціна робіт складала 3 800 грн. 00
коп. . Згідно п. 5 договору від 30.07.2003 року передбачено
внесення попередньої оплати в розмірі 50% від загальної суми
договору та згідно п. 6 договору –по закінченню робіт по
газифікації адміністративного приміщення відповідно до
складеного сторонами акту виконаних робіт –сплачується решта
суми.
Згідно з умовами договору ЗАТ “Укртранс-Суми” 05.08.2003 року
перерахувало платіжним дорученням N 162 на рахунок НВПП
“Сумиполітехсервіс” 50% загальної вартості робіт –1 900 грн. 00
коп.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963р.) зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.
Термін виконання робіт у договорі визначений не був, тому, у
відповідності зі ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 р.) кредитор
вправі вимагати виконання, а боржник повинен виконати таке
зобов'язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.
Вимогу ЗАТ “Укртранс-Суми” N 61 від 28.08.2003 року щодо
негайного, не пізніше 7 днів, виконання робіт за договором НВПП
“Сумиполітехсервіс”залишив без задоволення та вказав, що
підключення газопроводу не відбувається з причини відсутності
робочого проекту газопроводу, за який йому додатково потрібно
сплатити 700 грн. 00 коп. –тільки після цього та при умови
сплати решти вартості договору в сумі 1 900 грн. 00
коп. відповідач виконає взяті на себе зобов'язання по договору.
Судом у справі N 2/96 встановлено, що дії НВПП
“Сумиполітехсервіс” суперечать умовам договору, оскільки
вартість робочого проекту, підключення до діючої мережі та
випробувальні роботи були включені у кошторис проектних та
будівельних робіт і становили вартість договору.
НВПП “Сумиполітехсервіс” зобов’язаний був виконати роботу, не
вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат. Крім того,
пунктом 5 договору від 30.07.2003 року передбачено, що замовник
(ЗАТ “Укртранс-Суми”) зобов’язаний сплатити решту суми після
закінчення робіт і складання акту виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 347 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 р.), п. 2
ст. 849 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2003 р.), якщо підрядник не
приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу так
повільно, що закінчення її в строк стає неможливим, замовник
вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування
збитків.
Оскільки роботи по газифікації адмінприміщення виконавцем (НВПП
“Сумиполітехсервіс“не були виконані, що унеможливило роботу ЗАТ
“Укртранс-Суми”, останній був вимушений на підставі ст. 213 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 р.) відмовитися від договору.
Господарський суд у справі N 2/96 між цими сторонами визнав
вимоги ЗАТ “Укртранс-Суми” обґрунтованими, правомірними і
задовольнив позов, стягнувши з НВПП “Сумиполітехсервіс” 1 900
грн. 00 коп. боргу (суму попередньої оплати) та 1 715 грн. 20
коп. неустойки згідно п. 8 договору від 30.07.2003 року за
несвоєчасне виконання виконавцем робіт.
Таким чином, господарський суд рішенням у справі N 2/96 від
08.04.2004 року між цими ж сторонами встановив факт невиконання
MBOO “Сумиполітехсервіс” робіт за договором від 30.07.2003 року,
факт правомірної відмови ЗАТ “Укртранс-Суми” від цього договору,
в зв’язку з чим суд стягнув з НВПП “Сумиполітехсервіс” суму
попередньої оплати ЗАТ “Укртранс-Суми” та неустойку за
несвоєчасне виконання робіт.
Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
За таких обставин та враховуючи, що господарським судом
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна
правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування
постановленого судом рішення з наведених у касаційній скарзі
мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства
“Сумиполітехсервіс” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 14.12.2006 року
залишити без змін.