ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2007 Справа N 2-1892/2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого, Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача ОСОБА_7,
розглянувши у ОСОБА_1
відкритому
засіданні
касаційну скаргу
на рішення та від 8.11.2006 року Деснянського районного
ухвалу суду м. Чернігова від 16.01.2007 року
апеляційного суду Чернігівської області
у справі за ОСОБА_1
позовом
до третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Біла Троянда”, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Чернігівська
районна державна нотаріальна контора,
про визнання угоди недійсною,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду
Деснянського району м. Чернігова з позовом до ТОВ “Біла Троянда»
про визнання недійсною додаткової угоди до установчого договору
ТОВ “Біла Троянда» від 16.09.1994 р. посилаючись на те, що
зазначена додаткова угода прийнята в порушення вимог закону.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від
8.11.2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Чернігівської області від 16.01.2007 року в задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зі змінами,
внесеними Законом № 483-Y ( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006 року
господарським судам підвідомчі справи, що виникають з
корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та
його учасником (засновником, акціонером), у тому числі
учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками,
акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із
створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності,
цього товариства, крім трудових спорів.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин
проаналізувавши правильність застосування судами при прийнятті
відповідних рішень норм матеріального і процесуального права суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1,
Деснянський районних суд м. Чернігова, з яким погодилась
апеляційна інстанція виходив з того, що позивачка при підписанні
18.01.1996 року додаткової угоди до установчого договору з ТОВ
“Біла Троянда» від 16.09.1994 року, поставила свій підпис під
текстом додаткової угоди, підтвердивши свою згоду з угодою, але
помилково напроти прізвища іншого учасника товариства, в зв'язку
з чим підстава, викладена в позові для визнання додаткової угоди
недійсною-відсутня.
Проте, з вказаними висновками погодитись не можна враховуючи
наступне.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхов ного Суду України,
викладених у п.п. 1,6 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
qsd виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, ви рішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних право
відносин, а за їх відсутності - на підставі за кону, що регулює
подібні відносини, або вихо дячи із загальних засад
законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, виснов ки суду
про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказа ми,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які ма ють значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог Визнаючи одні і
відхи ляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення попередніх інстанцій, прийняті в даній справі, за
своїм змістом не відповідають цим вимогам.
Так, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до місцевого
суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до
установчого договору ТОВ “Біла Троянда» від 16.09.1994 р.
ОСОБА_1 свої вимоги обгрунтовувала тим, що зазначена угода
прийнята в порушення статей 5, 23 “Положення про державну
реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності” затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740,
( 740-98-п ) (740-98-п)
Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
та Закону України “Про нотаріат” ( 3425-12 ) (3425-12)
, тому
відповідно до вимог ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в редакції 1961
р. повинна бути визнана недійсною, оскільки не відповідає
вимогам закону.
Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі суди
попередніх інстанцій з достовірністю не з'ясували і не
перевірили відповідність спірної додаткової угоди зазначеним
нормативно-правовим актам та не дали належної правової оцінки
зібраним у справі доказам на обгрунтування чи спростування
доводів позивачки згідно заявленого нею позову.
Окрім того, суди не дали належної правової оцінки тим
обставинам, що за поясненням позивачки та відповідачів у справі
ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 даними в останньому судовому
засіданні, 18.01.1996 року загальні збори товариства на яких
приймалась та підписувалась додаткова угода не проводились, а
позивачка ОСОБА_1 в цей день на роботі була відсутня і не могла
підписувати додаткову угоду.
В рішенні суду, також, не приведено обгрунтованих мотивів
спростування висновку експерта № 123 від 17.08.2005 року в тому,
що підпис проти прізвища ОСОБА_1 в додатковій угоді до
установчого договору про утворення діяльності ТОВ “Біла Троянда»
від 16.09.1994 року, завірений нотаріально 18.01.1996 року
виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
За вказаних обставин, суд вважає, що рішення місцевого суду та
ухвала апеляційної інстанції як прийняті з порушенням норм
l`rep3`k|mncn і процесуального права не можуть залишатися без
змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більше повно і всебічно з'ясувати обставини
справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість,
зібраним доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог
закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від
8.11.2006 року та ухвалу апеляційного суду Черніговської області
від 16.01.2007 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко