ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 Справа N 24/152
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Хандуріна М.І.
за участю представників: МСП “Б.Н.В.” -Куделя М.О., Ляшенка
М.Є.; ТОВ “Гран-Прі -1” - Тарасуна В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Малого спільного підприємства “Б.Н.В.»
на рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
05.02.2007 р. за заявою Малого спільного підприємства “Б.Н.В.”
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від
10.03.2004 р. по справі № 24/152 за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю “Гран-Прі -1” до Малого спільного
підприємства “Б.Н.В.”, третя особа: Закрите акціонерне
товариство -маркетингова фірма “Укрпромсервіс” про розірвання
договору та визнання права власності., -
В С Т А Н О В И В:
20.02.2004 р. позивач -ТОВ “Гран-Прі -1” звернувся до
господарського суду м. Києва з позовом до МСП “Б.Н.В.” про
розірвання договору генерального підряду № 16-12 від 16.12.2002
р. в частині обов'язків замовника МСП “Б.Н.В.”, передбачених
п. 2.3, ст. 5 та п. 6.1. даного договору, та визнання права
власності ТОВ “Гран-Прі -1” на результат його участі в
інвестиційній діяльності по будівництву автозаправної станції та
торгово-сервісного комплексу, що знаходиться за адресою:
м. Київ, на перетині вул. Саперно-Слобідської та проспекту
Науки, 5, у вигляді частки в цьому будівництві, що складає
2867339,71 грн. Також, позивач просив суд стягнути МСП “Б.Н.В.”
85 грн. - державного мита, та 118 грн. -витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р. по
справі № 24/152, яке залишено без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 03.06.2004 р. та постановою
Вищого господарського суду України від 15.02.2005 р., позов
задоволено в повному обсязі, розірвано договір генерального
підряду № 16-12 від 16.12.2002 р. в частині обов'язків замовника
МСП “Б.Н.В.”, передбачених п. 2.3, ст. 5 та п. 6.1. даного
договору; Визнано право власності ТОВ “Гран-Прі -1” на результат
incn участі в інвестиційній діяльності по будівництву
автозаправної станції та торгово-сервісного комплексу, що
знаходиться за адресою: м. Київ, на перетині вул.
Саперно-Слобідської та проспекту Науки, 5, у вигляді частки в
цьому будівництві, що складає 2867339,71 грн.; Стягнуто з МСП
“Б.Н.В.” на користь позивача 85 грн. - державного мита, та 118
грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Відповідачем 25.03.2005 р. до господарського суду м. Києва
подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. по
справі № 24/152 / колегія суддів у складі: Морозов С.М., Євсіков
О.О., Сулім В.В./ заяву МСП “Б.Н.В.” задоволено частково,
скасовано за нововиявленими обставинами рішення господарського
суду м. Києва від 10.03.2004 р. в частині визнання право
власності ТОВ “Гран-Прі -1” на результат його участі в
інвестиційній діяльності по будівництву автозаправної станції та
торгово-сервісного комплексу, що знаходиться за адресою:
м. Київ, на перетині вул. Саперно-Слобідської та проспекту
Науки, 5, у вигляді частки в цьому будівництві, що складає
2867339,71 грн. скасовано, в іншій частині рішення
господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р. залишено без
змін, стягнуто з ТОВ “Гран-Прі -1” на користь МСП “Б.Н.В.” 85
грн. -державного мита.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
05.02.2007 р. по справі № 24/152 / колегія суддів у складі:
КорсакВ.А., Авдеєв П. В., Коршун Н.М./ рішення господарського
суду м. Києва від 11.10.2006 р. скасовано, заяву МСП “Б.Н.В.”
про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2004
р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а
рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р. залишено
без змін.
В касаційній скарзі відповідач -Мале спільне підприємство
“Б.Н.В.” просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 05.02.2007 р. посилаючись на те, що вона
постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального
права, а рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р.
залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач -ТОВ “Гран-Прі -1” просить
залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану апеляційну
постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки суду
відповідають вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні Вищого господарського суду України
04.04.2007 року, для підготовки та оголошення мотивованої
постанови по справі № 24/152, на підставі ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, було оголошено перерву до 11.04.2007 року на 14-00.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 16.12.2004 р.
між ТОВ “Гран-Прі -1” (інвестор) та МСП “Б.Н.В.” (замовник) та
ЗАТ маркетингова фірма “Укрпромсервіс” (генеральний підрядчик)
був укладений договір № 16-12 генерального підряду про виконання
робіт по будівництву “Торгівельно-сервісного комплексу “Б.Н.В.”
на перетині вул. Саперно-Слобідської та проспекту Науки, 5 в
м. Києві. Згідно з п. 3.1. даного договору, договірна ціна є
динамічною: оплата здійснюється за фактично виконані роботи,
відповідно форми КБ -2 та КБ -3. Згідно з п. 2.3 договору
№ 16-12 генерального підряду від 16.12.2004 р. замовник
забезпечує фінансування виконаних робіт згідно договору,
передбачених проектно-кошторисною документацією. Статтею 5
даного договору встановлено, що замовник забезпечує безперервне
фінансування будівництва об'єкту. Згідно з п. 6.1. замовник
забезпечує розробку, затвердження та передачу “Генеральному
підряднику” проектної документації в кількості та строки
передбачені чинним законодавством України.
Рішення господарського суду від 11.03.2004 р., яким позовні
вимоги задоволено, мотивовано тим, що судом встановлені факти
невиконання МСП “Б.Н.В.” п.п. 2.3., 5, 6.1. Договору
генерального підряду № 16-12 від 16.12.2002р.
- Інвестор - ТОВ “Гран-Прі -1”, у зв'язку із невиконанням МСП
“Б.Н.В.” обов'язків, покладених на нього договором генерального
підряду від 16.12.2004 р. № 16-12, а саме: не наданням
необхідної проектної документації та незабезпеченням
фінансуванням виконаних робіт, змушений був власними силами
готувати проектну документацію та проводити фінансування
будівництва об'єкту;
- В матеріалах справи міститься копія договору про участь у
інвестиційній діяльності від 16.12.2002 р., відповідно до якої,
Замовник (МСП “Б.Н.В.” та Інвестор (ТОВ “Гран-Прі -1” виступають
покупцем виконаних Генеральним підрядником робіт, а також
спільно контролюють хід їх виконання. Згідно з п. 2.1 Договору
про участь у інвестиційній діяльності після закінчення
будівництва об'єкту і здачі його в експлуатацію, Замовник
зобов'язаний передати інвестору у власність результат його
участі в інвестиційній діяльності;
- Поскільки, інвестором фактично було витрачено на будівництво
об'єкту 2867 339,71 грн., то позовні вимоги в частині визнання
права власності позивача на результат його участі в
інвестиційній діяльності по будівництву автозаправної станції та
торгово-сервісного комплексу, що знаходиться за адресою:
м. Київ, на перетині вул. Саперно-Слобідської та проспекту
Науки, 5, у вигляді частки в цьому будівництві, що складає 2867
339,71 грн. підлягають задоволенню.
Задовольняючи частково заяву МСП “Б.Н.В.” та скасовуючи рішення
господарського суду м. Києва від 11.03.2004 р. в частині
визнання права власності ТОВ “Гран-Прі -1” на результат його
участі в інвестиційній діяльності по будівництву автозаправної
станції та торгово-сервісного комплексу, що знаходиться за
адресою: м. Київ, на перетині вул. Саперно-Слобідської та
проспекту Науки, 5, у вигляді частки в цьому будівництві, що
складає 2867339,71 грн., за нововиявленими обставинами,
господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно
dn висновку судово-технічної експертизи від 09.03.2005 р.
Київського науково - дослідного інституту судових експертиз в
результаті дослідження одного примірнику Договору про участь у
інвестиційній діяльності від 16.12.2004 р. даний договір є
підробленим, так як на ньому встановлені розходження нанесення
тексту на різних аркушах договору та виконання підписів різними
кульковими ручками;
- вказані обставини є нововиявленими, так як судово-технічна
експертиза від 09.03.2005 р. № 143/244/245 Київського науково -
дослідного інституту судових експертиз, яка була проведена в
рамках кримінальної справи, містить факти щодо обставин справи,
які мають значення для вирішенні спору і дані факти щодо
договору про участь у інвестиційній діяльності від 16.12.2002 р.
стали відомі МСП “Б.Н.В.” після набрання рішенням господарського
суду м. Києва від 11.03.2004 р чинності;
- даний договір від 16.12.2002 р. про участь у інвестиційній
діяльності є в наявності лише ТОВ “Гран-Прі -1” в одному
примірнику, і оригінал вказаного договору суду не надавався;
- відповідно до ст. 9 Закону України “Про інвестиційну
діяльність ( 1560-12 ) (1560-12)
основним правовим документом, який
регулює взаємовідносини між
суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань,
будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не
суперечать законодавству України, є виключною компетенцією
суб'єктів інвестиційної діяльності;
- отже, факт укладення договору про участь у інвестиційній
діяльності від 16.12.2002 р. має суттєве значення для
правильного вирішення спору, поскільки лише в ньому
встановлюються принципи взаємовідносин між стонами інвестиційної
діяльності, а саме: умови передачі у власність ТОВ “Гран-Прі -1”
частини об'єкту інвестиційної діяльності;
- зобов'язань Інвестора - ТОВ “Гран-Прі -1” за договором
Генерального підряду № 6-12 від 16.12.2002 р. не передбачено, як
і не передбачено умов передачі позивачу у власність частини
об'єкту будівництва.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до
висновку, що враховуючи обставини та висновки судово-технічної
експертизи від 09.03.2005 р. Київського науково - дослідного
інституту судових експертиз, а також те, що МСП “Б.Н.В.”
заперечує факт укладання з ТОВ “Гран-Прі -1” договору про участь
у інвестиційній діяльності від 16.12.2002р., відсутність
оригіналу даного договору, а також його примірників у МСП
“Б.Н.В.” та третьої особи, факт укладення інвестиційного
договору шляхом його підписання сторонами недоведений, а отже
рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2004 р. в частині
визнання права власності ТОВ “Гран-Прі -1” на результат його
участі в інвестиційній діяльності по будівництву автозаправної
станції та торгово-сервісного комплексу, що знаходиться за
адресою: м. Київ, на перетині вул. Саперно-Слобідської та
проспекту Науки, 5, у вигляді частки в цьому будівництві, що
складає 2867339,71 грн., підлягає скасуванню за нововиявленими
naqr`bhm`lh.
Крім того, господарський суд прийшов до висновку, що в частині
розірвання договору генерального підряду № 16-12 від 16.12.2002
р. щодо обов»язків МСП “Б.Н.В.” передбачених п. 2.3 ст. 5 та
п. 6.1 спірного договору рішення господарського суду м. Києва
від 10.03.2004 р. підлягає залишенню без змін, так як
нововиявлені обставини не впливають на суть рішення в цій
частині, а матеріали справи підтверджують факт невиконання
відповідачем зобов»язань за даними договором.
Постанова господарського суду апеляційної інстанції, якою
скасовано рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2006
р., мотивована тим, що обставини, на які посилається відповідач
як на новивиявлені, не є такими, в розумінні ст. 112-114 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
;
- так, посилання відповідача в обгрунтування поданої заяви про
перегляд рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р.
за нововиявленими обставинами на наявність висновку
судово-технічної експертизи від 09.03.2005 р. № 143/244/245,
проведеною у кримінальній справі № 60-1016, якою встановлено
розходження нанесення тексту на різних аркушах договору та
виконання підписів різними кульковими ручками, не може
прийматися до уваги, поскільки сам по собі висновок щодо
способів виготовлення документу не може вважатися достатньою
підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами;
- також МСП “Б.Н.В.” не надано суду доказів того, що у
провадженні по кримінальній справі № 60-1016/5960з-05, у
встановленому Законом ( 1560-12 ) (1560-12)
порядку винесено вирок суду
чи постанову про закриття кримінальної справи по нереабілітуючим
підставам, яким встановлено факт підробки договору про участь у
інвестиційній діяльності від 16.12.2002 р.
- в порушення ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачем - МСП
“Б.Н.В.” не надано суду належних доказів стосовно того, що
договір про участь у інвестиційній діяльності від 16.12.2002 р.
визнано недійсним у судовому порядку та відповідне судове
рішення набрало законної сили;
- крім того, відповідач міг та повинен був заявити клопотання
про проведення експертизи у справі під час спору по суті з метою
встановлення обставин щодо підроблення спірного договору, на яку
він посилається як на підставу власних заперечень.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не
можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на
o3dqr`b3 закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Відповідно до 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може
переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної
сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення
для справи і не могли бути відомі заявникові.
До новивиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти,
які мають значення для правильного вирішення спору. Новивиявлені
обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в
установленому порядку спростовують факти, які було покладено в
основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином
засвідчені.
Стаття 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не містить переліку обставин,
що їх слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які
обставини мають істотне значення для справи, тому відповідно до
чинного законодавства,у вирішенні цих питань суду належить
керуватись прпавилами ст. 43 ГПК щодо оцінки доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, доказами у справі
є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у
визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а
також інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення господарського спору.
Як було встановлено судом першої інстанції, висновок
№ 243/244/245 від 09.03.2005 р. Київського науково - дослідного
інституту судових експертиз, є доказом, який відображає фактичні
обставини, встановлені експертним шляхом, із застосуванням
спеціальних знань, при цьому, відображені у експертному висновку
обставини існували на момент розгляду справи № 24/152
господарським судом м. Києва, мають істотне значення для справи
і не були відомі заявникові, так як встановлені за допомогою
спеціальних знань експерта.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового
висновку, що обставини встановлені висновком Київського науково
- дослідного інституту судових експертиз № 243/244/245 від
09.03.2005 р. не є нововиявленою обставиною, відповідно до вимог
ст.ст. 112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмові докази
подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій
копії.
Згідно зі ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Як було встановлено судом першої інстанції, договір від
16.12.2002 р. про участь у інвестиційній діяльності є лише у
позивача - ТОВ “Гран-Прі -1” в одному примірнику, а його
nphc3m`k чи належна засвідчена копія суду не надавався.
Крім того, позивачем - ТОВ “Гран-Прі -1” не надано суду інших
доказів щодо укладання спірного договору (шляхом обміну листами
з пропозицією укласти договір та відповіддю про прийняття
пропозиції).
Господарський суд першої інстанції дійшов до правильного
висновку, що поскільки факт укладання договору про участь у
інвестиційній діяльності від 16.12.2002 р. має суттєве значення
для вирішення спору, так як лише в ньому встановлюються принципи
взаємовідносин між стонами інвестиційної діяльності, а саме:
умови передачі у власність ТОВ “Гран-Прі -1” частини об'єкту
інвестиційної діяльності, то наявність фактів, викладених в
висновку Київського науково - дослідного інституту судових
експертиз № 243/244/245 від 09.03.2005 р. щодо вищезазначеного
договору, є належною підставою для перегляду рішення
господарського суду м. Києва від 10.03.2004 р. за нововиявленими
обставинами.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
приходить до висновку, що з висновками, викладеними в постанові
Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. по
справі № 24/152, якою скасовано рішення господарського суду
м. Києва від 11.10.2006 р., погодитись не можна, так як вони є
помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи і
вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню.
Рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. по справі
№ 24/152 постановлено у відповідності до фактичних обставин
справи та вимог чинного законодавства і підстав для його
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11, 112-114 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малого спільного підприємства “Б.Н.В.”
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
05.02.2007 р. по справі № 24/152 скасувати.
Рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2006 р. по справі
№ 24/152 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Хандурін М.І.