ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квiтня 2007 р.
№ 15/223-06
Вищий господарський суд України у складi колегiї суддiв:
головуючого суддi
-Кривди Д.С. -(доповiдача у справi),
суддiв:
-Жаботиної Г.В.,
-Улiцького А.М.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi касацiйну скаргу
-ВАТ "Лiзингова компанiя "Украгромашiнвест"
на постанову
-Запорiзького апеляцiйного господарського суду вiд
22.12.2006 року
у справi
-№15/223-06 господарського суду Херсонської областi
за позовом
-ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" в особi Херсонської обласної
дирекцiї ВАТ "Райфайзен Банк Аваль"
до
-1) ВАТ "Лiзингова компанiя "Украгромашiнвест"
-2) ВАТ "Херсонськi комбайни"
про
-стягнення суми,
за участю представникiв сторiн вiд:
позивача:- Харитонова М.М. -за довiренiстю вiд 07.12.2006р.,
Карпюк I.О. -за довiренiстю вiд 07.12.2006р.
вiдповiдачiв: - 1) не з'явились
- 2) не з'явились
ВСТАНОВИВ:
-Рiшенням господарського суду Херсонської областi вiд
14.09.2006р. (суддя Клепай З.В.), залишеним без змiн постановою
Запорiзького апеляцiйного господарського суду вiд 22.12.2006р.
(суддi Антонiк С.Г. -головуючий, Шевченко Т.М., Яценко О.М.),
позов задоволено повнiстю; стягнуто солiдарно з ВАТ "Лiзингова
компанiя "Украгромашiнвест" та ВАТ "Херсонськi комбайни" на
користь АППБ "Аваль" в особi Херсонської дирекцiї АППБ "Аваль"
вiдсотки за несвоєчасно повернутий кредит по договору кредиту
№010/03-02/884 вiд 29.10.2002р., за перiод з 01.01.2006р. по
30.06.2006р. за користування кредитом у сумi 694368,30грн.,
витрати по державному миту в розмiрi 6943,68грн. та витрати за
iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу в розмiрi
118грн., всього 701429,98грн.
-В касацiйнiй скарзi ВАТ "Лiзингова компанiя
"Украгромашiнвест" просить скасувати постанову апеляцiйного
господарського суду та рiшення мiсцевого господарського суду i
прийняти нове рiшення, яким вiдмовити в задоволеннi позовних
вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матерiального
права, а саме: ст.ст.599, 1048, 1054 ЦК України ( 435-15 ).
-Позивач у вiдзивi на касацiйну скаргу просить рiшення та
постанову залишити без змiн, а скаргу -без задоволення.
-Колегiя суддiв, перевiривши наявнi матерiали (фактичнi
обставини) справи на предмет правильностi застосування судами норм
матерiального та процесуального права, заслухавши пояснення
представникiв позивача, дiйшла висновку, що касацiйна скарга
задоволенню не пiдлягає з наступних пiдстав.
-Вiдповiдно до вимог статтi 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касацiйна iнстанцiя
виходить з встановлених у данiй справi обставин.
-Судами попереднiх iнстанцiй встановлено, що 29.10.2002р. мiж
ВАТ "Лiзингова компанiя "Украгромашiнвест" та АППБ "Аваль" було
укладено договiр №010/03-02/884, на пiдставi якого (з урахуванням
додаткової угоди №2 до цього договору вiд 12.12.2002р.) АППБ
"Аваль" (кредитор) було вiдкрито ВАТ "Лiзингова компанiя
"Украгромашiнвест" (позичальник) вiдновлювальну вiдкличну кредитну
лiнiю строком з 30.10.2002р. по 30.10.2003р. iз сплатою 18%
рiчних.
-Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що договiр
набуває чинностi з часу надання Позичальнику кредитних коштiв
(частини коштiв) та дiє до часу повного погашення Позичальником
кредитної заборгованостi (позики, вiдсоткiв за користування,
штрафiв та пенi).
-Вiдповiдно до договору поруки вiд 29.10.2002р. ВАТ
"Херсонськi комбайни" взяло на себе зобов'язання перед Кредитором
вiдповiдати по зобов'язанням боржника - ВАТ "Лiзингова компанiя
"Украгромашiнвест", що виникають з умов Кредитного договору
№010\03-02\884 вiд 29.10.2002 року, додаткових угод до нього №1
вiд 04.11.2002 року та №2 вiд 25.12.2002 року.
-До 01.01.2006 року поручитель - ВАТ "Херсонськi комбайни"
самостiйно сплачувало вiдсотки за Кредитним договором, але з
01.01.2006 року сплату припинено, тому позивач звернувся до
господарського суду з вимогою про стягнення з вiдповiдачiв,
солiдарно, заборгованостi по вiдсотках в сумi 694368,30грн.,
нарахованих за перiод з 01.01.2006р. по 30.06.2006р. за Кредитним
договором.
-Приписами ст.525 Цивiльного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що одностороння вiдмова вiд зобов'язання або
одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не
встановлено договором або законом.
-Зобов'язання має виконуватись належним чином, вiдповiдно до
умов договору та вимог цього кодексу, iнших актiв цивiльного
законодавства, а за вiдсутностi таких умов та вимог -вiдповiдно до
звичаїв дiлового обороту або iнших вимог, що звичайно ставляться
(ст.526 ЦК України).
-Вiдповiдно до статтi 1054 Цивiльного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за кредитним договором банк або iнша фiнансова установа
(кредитодавець) зобов'язується надати грошовi кошти (кредит)
позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
-При цьому згiдно з частиною 1 статтi 1048 Цивiльного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
позикодавець має право на одержання вiд
позичальника процентiв вiд суми позики, якщо iнше не встановлено
договором або законом. Розмiр i порядок одержання процентiв
встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмiр
процентiв, їх розмiр визначається на рiвнi облiкової ставки
Нацiонального банку України. У разi вiдсутностi iншої домовленостi
сторiн проценти виплачуються щомiсяця до дня повернення позики.
-У пунктi 3.2. кредитного договору сторони визначили, що
обчислення строку надання кредиту, нарахування вiдсоткiв по
договору здiйснюється за фактичне число календарних днiв
користування кредитом. -При цьому, для нарахування вiдсоткiв за
кредитом, день надання кредиту та день його повернення
Позичальником Кредитору - вважаються одним днем.
-За умовами п.6.1 Кредитного договору Позичальник
зобов'язався використати кредит на зазначенi у договорi цiлi i
забезпечити повернення одержаного кредиту у передбаченi договором
строки та сплату нарахованих вiдсоткiв на умовах, передбачених
даним договором. Вiдсотки за кредит Позичальник сплачує щомiсячно
платiжним дорученням на рахунок Кредитора не пiзнiше
передостаннього робочого дня кожного мiсяця.
-Застосувавши приписи чинного законодавства, що регулює
спiрнi правовiдносини, та давши правову оцiнку умовам Кредитного
договору, суди попереднiх iнстанцiй правильно вiдзначили, що банк
надає позичальнику кредит (грошовi кошти) у тимчасове
користування, тобто, на визначений в договорi термiн, протягом
якого Позичальник користується наданим йому кредитом та повертає у
строк, зазначений в договорi. Якщо Позичальник не повернув в
обумовлений у договорi термiн кредит, отже, вiн продовжує
користуватися кредитними коштами до тих пiр, поки повнiстю не
поверне кредитору наданий йому в тимчасове користування кредит.
-При цьому суди на пiдставi матерiалiв справи встановили, що
докази повернення позичальником кредиту в повному обсязi вiдсутнi,
а вiдтак, нарахування позивачем вiдсоткiв за користування кредитом
за перiод з 01.01.2006 по 30.06.2006 засноване на умовах договору
та приписах чинного законодавства.
-З огляду на укладення мiж позивачем та ВАТ "Херсонськi
комбайни" договору поруки вiд 29.10.2002р. в забезпечення
виконання Кредитного договору №010\03-02\884 вiд 29.10.2002р.,
сторони, вiдповiдно до ст.554 ЦК України та умов зазначеного
договору поруки, у разi порушення боржником зобов'язання,
забезпеченого порукою, повиннi вiдповiдати перед кредитором як
солiдарнi боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову
(субсидiарну) вiдповiдальнiсть поручителя. Поручитель вiдповiдає
перед кредитором у тому ж обсязi, що i боржник, включаючи сплату
основного боргу, процентiв, неустойки, вiдшкодування збиткiв тощо.
Отже, колегiя погоджується з висновком судiв щодо задоволення
позовних вимог.
-Вищевикладене спростовує доводи скаржника щодо неправильного
застосування судами приписiв ст.ст.599, 1048, 1054 ЦК України. ВАТ
"Лiзингова компанiя "Украгромашiнвест" не визначило, в чому саме,
на його думку, полягає таке неправильне застосування норм ЦК
України.
-Доводи вiдповiдача-1, викладенi в касацiйнiй скарзi, щодо
незастосування судами приписiв Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, колегiя вiдхиляє, як безпiдставнi,
оскiльки норми названого Закону не регулюють правовiдносини, що
виникли мiж сторонами у данiй справi. Крiм того, апеляцiйний суд
дiйшов висновку, що дiюче законодавство не пов'язує припинення
зобов'язань за Кредитним договором з наявнiстю судового рiшення чи
вiдкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню та
накладенню арешту на рахунки боржника.
-За таких обставин, переглянута у справi постанова
апеляцiйного господарського суду вiдповiдає приписам чинного
законодавства, а доводи касацiйної скарги визнаються
непереконливими.
-Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
-Постанову Запорiзького апеляцiйного господарського суду вiд
22.12.2006р. у справi №15/223-06 залишити без змiн, а касацiйну
скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Суддi Г.Жаботина
А.Улiцький
-