ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Справа N 14/343-ПН-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Сорока Л.М.,
відповідача - Басюк О.Г.,
розглянувши у
відкритому
ПП “СК “Херсонський морський термінал”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 09.02.2007 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 14/343-ПН-06
за позовом ПП “СК “Херсонський морський термінал”
до Херсонського морського торговельного порту
про усунення перешкод у користуванні орендованим майном
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 3 по 10.04.2007
року
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.10.2006
(суддя Гридасов Ю.В.), винесеною на підставі ст.ст. 61,64-67,86
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
порушено провадження у справі та п. 6 ухвали задоволено
клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а
саме метою забезпечення позову:
- заборонено Херсонському морському торговельному порту
використовувати у власній господарській діяльності орендоване
позивачем майно згідно з наведеним в ухвалі переліком, яке
знаходиться у вантажному районі Херсонського морського
торговельного порту;
- зобов’язано Херсонський морський торговельний порт та ВДВС у
Суворовському районі м. Херсона передати вищенаведене майно на
зберігання іншій особі, що визначається державним виконавцем;
- заборонено Херсонському морському торговельному порту укладати
договори оренди, найму, спільної діяльності, купівлі-продажу, а
також вчиняти будь-які інші дії щодо відчуження, передачі іншим
особам у користування, розпорядження цим майном;
- накладено арешт на орендоване майно, що належить Херсонському
морському торговельному порту.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2006
(судді: Гридасов Ю.В., Немченко Л.М., Скобєлкін С.В.), винесеною
на підставі ст.ст. 66-68, 86, 89Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, абзац 2 пункту 6 ухвали від
27.10.2006 викладено в наступній редакції: “Державній виконавчій
службі у Суворовському районі м. Херсона вчинити передбачені
Законом України “Про виконавче провадження” дії щодо передачі
вищенаведеного майна, яке перебуває у володінні Херсонського
морського торговельного порту, на зберігання іншій особі”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
09.02.2007 (судді: Мойсеєнко Т.В., Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.)
скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від
27.10.2006 в частині забезпечення позову (п. 6 ухвали) та ухвалу
господарського суду Херсонської області від 21.11.2006, заяву ПП
“СК “Херсонський морський термінал” від 25.10.2006 про
забезпечення позову залишено без задоволення з посиланням на
безпідставність застосування судом першої інстанції заходів до
забезпечення позову.
ПП “СК “Херсонський морський термінал” у поданій касаційній
скарзі просить постанову скасувати, як таку, що прийнята з
порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник
вказує на те, що на даний час відповідач вживає заходів щодо
передачі майна, яке передано позивачу згідно з договором оренди
обладнання N 01/СД від 15.08.2006, в оренду іншим особам та щодо
створення комплексу спільної діяльності із залученням інших
осіб. Суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача
про застосування заходів до забезпечення позову, які на час
розгляду справи унеможливлюють подальше відчуження та
використання спірного майна відповідачем. Насьогодні майно, яке
складає “єдиний технологічний комплекс по обробці вантажів”,
належить ПП “СК “Херсонський морський термінал” на підставі
договору про спільну діяльність N 18ТХ від 28.07.2006 та акта
приймання-передачі майна від 14.08.2006.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності застосування судами попередніх інстанцій норм
процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова
та п. 6 ухвали від 27.10.2006 – частковій зміні шляхом
виключення абзаців 2 і 4 п. 6 ухвали від 27.10.2006 та
скасування вжитих судом першої інстанції заходів до забезпечення
позову у вигляді заборони відповідачу укладати договори
купівлі-продажу, а також вчиняти будь-які інші дії щодо
відчуження орендованого майна з наступних підстав.
На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо
вжиття заходів до забезпечення позову при вирішенні даного
спору, поширюється дія ст.ст. 66, 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що враховано
судом. Відповідно до ст. 66 цього Кодексу ухвала про
забезпечення позову може бути винесена на будь-якій стадії
провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Абзацом 1 пункту 6 ухвали від 27.10.2006 суд першої інстанції
правомірно заборонив Херсонському морському торговельному порту
використовувати у власній господарській діяльності орендоване
позивачем майно згідно з наведеним в ухвалі переліком, оскільки,
уклавши договір оренди обладнання N 01/СД від 15.08.2006 та
підписавши акт приймання-передачі цього майна від 21.08.2006,
відповідач (державне підприємство), який володіє державним
майном на праві повного господарського відання, добровільно та
на власний розсуд розпорядився майном, погодившись на його
оплатне використання позивачем у своїй господарській діяльності
на період дії договору оренди. Адже, згідно зі ст. 2 Закону
України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
орендою є засноване на договорі строкове платне
користування майном, необхідним орендареві для здійснення
підприємницької та іншої діяльності. Накладена судом заборона на
використання відповідачем у власній господарській діяльності
орендованого позивачем майна оптимально узгоджується з предметом
даного негаторного позову та спрямована на недопущення зменшення
якості (зношуваності) об’єктів оренди внаслідок їх одночасного
використання позивачем та відповідачем.
Колегія також погоджується із застосуванням місцевим
господарським судом такого заходу до забезпечення позову, як
заборона Херсонському морському торговельному порту укладати
договори оренди, найму, спільної діяльності, а також вчиняти
будь-які інші дії щодо передачі орендованого позивачем майна
іншим особам у користування, оскільки чинне законодавство про
оренду не допускає можливість подвійного знаходження одного й
того ж об’єкта оренди в користуванні двох та більше орендарів на
умовах договорів оренди, за винятком випадків передачі частини
орендованого майна за згодою орендодавця в суборенду. В свою
чергу, укладення договорів про спільну діяльність (простого
товариства) з іншими особами може передбачати передачу
орендованого майна в спільне користування учасників спільної
діяльності, що є порушенням прав нинішнього орендаря (позивача).
За таких обставин касаційна інстанція визнає помилковим
скасування апеляційним судом ухвали від 27.10.2006 в частині
вжиття вищевказаних заходів до забезпечення позову.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції цілком обгрунтовано
скасував ухвалу від 27.10.2006 в частині вжиття інших заходів до
забезпечення позову, вказаних в абзацах 2, 3 та 4 пункту 6
ухвали, з огляду на таке.
Предметом даного спору немайнового характеру є усунення перешкод
у користуванні позивачем орендованим майном (негаторний позов),
а тому суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про
наявність підстав для вжиття такого заходу до забезпечення
позову як накладення арешту на майно відповідача (абзац 4 п. 6
ухвали від 27.10.2006), оскільки умовою накладення арешту на
майно відповідача є достатньо обгрунтоване припущення, що майно
(в т.ч. грошові суми), яке є у відповідача на момент
пред’явлення позову, може зникнути чи зменшитися за кількістю
або за якістю. Такий захід до забезпечення позову стосується
випадків пред’явлення позовів майнового характеру (стягнення
коштів чи витребування майна у відповідача), які позивачем не
пред’являлися. Окрім того, згідно договору оренди обладнання
N 01/СД від 15.08.2006 та акта приймання-передачі цього майна
від 21.08.2006 орендоване майно з 21.08.2006 року має
знаходитися у позивача, а не у відповідача, в зв’язку з чим
підстави для накладення арешту на це майно відсутні.
Що стосується застосування судом першої інстанції заходу до
забезпечення позову у вигляді доручення Державній виконавчій
службі у Суворовському районі м. Херсона вчинити передбачені
Законом України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
дії щодо
передачі вищенаведеного майна, яке перебуває у володінні
Херсонського морського торговельного порту, на зберігання іншій
особі (абзац 2 п. 6 ухвали від 27.10.2006 в редакції ухвали від
21.11.2006), то апеляційний суд правомірно скасував вказаний
захід як такий, що не відповідає вичерпному переліку заходів до
забезпечення позову, визначеному ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
а, відтак, і не дає права забезпечення позову способом, яким це
здійснив суд першої інстанції, вийшовши за межі своїх
процесуальних повноважень. При цьому господарський суд
Херсонської області в мотивувальній частині ухвали від
21.11.2006 правильно встановив невідповідність заходів з
передачі орендованого майна на зберігання іншій особі положенням
ст.ст. 66-68 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, проте, в кінцевому
підсумку неправомірно вказав органу державної виконавчої служби
на необхідність вчинення такої передачі в межах розгляду заяви
про забезпечення позову. Окрім того, касаційна інстанція вважає
за необхідне додатково зазначити про те, згідно з ч. 2 ст. 18
Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
обов’язок зберігати орендоване майно відповідно до
умов договору, запобігати його псуванню та пошкодженню покладено
саме на орендаря, а не будь-яку іншу особу, визначену державним
виконавцем.
Слід погодитися також з висновками апеляційного суду в частині
скасування вжитих місцевим господарським судом заходів до
забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу укладати
договори купівлі-продажу, а також вчиняти будь-які інші дії щодо
відчуження орендованого майна, оскільки відповідно до ч. 1
ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
в разі переходу права власності до інших осіб
договір оренди зберігає чинність для нового власника, а значить
права позивача як орендаря не порушуються у випадку зміни
власника орендованого майна.
Наведене вище свідчить про помилкове застосування ст.ст. 66, 67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
як
судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, що є
підставою для зміни резолютивних частин ухвали від 27.10.2006 (в
частині п. 6 ухвали) та постанови від 09.02.2007.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про
наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги
та зміни резолютивної частини оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9–111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “СК “Херсонський морський термінал”
задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.10.2006 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
09.02.2007 у справі N 14/343-ПН-06 змінити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.10.2006 у
даній справі скасувати частково, виключивши з її резолютивної
частини абзаци 2 і 4 п. 6 ухвали та скасувавши вжиті судом
першої інстанції заходи до забезпечення позову у вигляді
заборони Херсонському морському торговельному порту укладати
договори купівлі-продажу, а також вчиняти будь-які інші дії щодо
відчуження орендованого майна.
В решті вжиття заходів до забезпечення позову ухвалу від
27.10.2006 залишити без змін.
Пункт 4 резолютивної частини постанови Запорізького апеляційного
господарського суду від 09.02.2007 у справі N 14/343-ПН-06
виключити.