2-1157/1/04 Про передачу майна товариства - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду м. Києва від 13.12.2004р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2005р.

у справі №2-1157/1-2004 Дніпровського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарка"

про передачу майна товариства

за участю представників:

ОСОБА_1 - не з'явилися;

ТОВ "Господарка" -Наум В.М.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом та просила суд виділити їй у натурі частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарка" у розмірі 8,25%, передавши їй відповідну частину приміщення магазину "Господарка", що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, 12, вартістю 17 684,12грн.

Вимоги позивачки обгрунтовані тим, що, у зв'язку з виходом з товариства, вона має право на виділення частки у майні товариства пропорційно частці у його статутному фонді. ( а.с.5-7).

Уточнюючи заявлені вимоги, позивачка просить, у разі неможливості виділення частки у натурі, стягнути з відповідача 17 684,04гр. (а.с.77-78).

Відповідач у справі - ТОВ "Господарка" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що установчі документи та рішення загальних зборів щодо виходу із складу учасників позивачки не передбачають виплату частки у статутному фонді товариства шляхом виділення частини приміщення магазину "Господарка" (а.с.86-87).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2004р. позов задоволено частково. При цьому, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про передачу їй майна ТОВ "Господарка" у натурі, а саме частину приміщення магазину, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, 12; стягнуто з ТОВ "Господарка" на користь ОСОБА_1 її частку в статутному фонді товариства у розмірі 17 684.04грн (а.с.189-191).

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходив з того, що частка засновника товариства -позивачки у статутному фонді товариства сформована за рахунок майнового сертифікату, особистих внесків у грошовій формі та за рахунок прибутку товариства. У зв'язку з виходом позивачки із складу учасників товариства, зборами учасників прийнято рішення про виплату її частки у грошовій і натуральній форму, проте, не зазначено, що компенсація буде здійснюватись саме за рахунок приміщення магазину "Господарка".

Також, відмовляючи у задоволенні позову в частині виділення частки у майні товариства, а саме частини приміщення магазину "Господарка", суд першої інстанції виходив з того, що установчий договір не передбачає таку форму розрахунку при виході із складу учасників.

Вимоги в частині компенсації частки у статутному фонді товариства задоволено у розмірі 17 684,04грн., оскільки це дорівнює частці у статутному фонді товариства.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2005р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2004р. залишено без змін (а.с.228-229).

24.06.2005р. ОСОБА_1 звернулася до Верховного суду України з касаційною скаргою на прийняті судові акти (а.с.233-235).

Зазначена скарга, яка передана до Вищого господарського суду України відповідно до п.6 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.2006р. №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) , надійшла до Вищого господарського суду України 12.03.2007р. і прийнята відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 14.03.2007р.

У поданій касаційній скарзі позивачка просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2004р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2005р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти доводів поданої скарги, ТОВ "Господарка" вважають прийняті у справі судові акти законними і обгрунтованими, просить залишити їх без змін. (а.с.237-239).

В силу п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.2006р. №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) , після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка -ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ "Господарка", яка має частку у статутному фонді 8,25%, що становить 17 684,04грн. Частка позивачки у статутному фонді сформована за рахунок майнового сертифікату в сумі 500грн., внесення грошових коштів у сумі 8 342,05грн. та за рахунок прибутку підприємства у сумі 8 842,02грн.

23.12.2003р. на позачергових зборах засновників ТОВ "Господарка", у зв'язку з виходом позивачки із складу засновників товариства, прийнято рішення про передачу частки майна ТОВ "Господарка", вартість якого пропорційна розміру частки позивачки у статутному фонді ТОВ "Господарка" частково в натуральній і грошовій формі.

Предметом спору у даній справі є право позивачки, у зв'язку із виходом з товариства, на компенсацію її частки у майні товариства шляхом передачі частини приміщення магазину "Господарка", а у разі неможливості передачі частки у натуральній формі -стягнення з відповідача її вартості.

ТОВ "Господарка" є господарським товариством відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Порядок оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю визначений ст.54 зазначеного Закону. Так, відповідно до вказаної норми, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. При цьому, на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Враховуючи, що між позивачем та ТОВ "Господарка" не досягнуто згоди щодо передачі в рахунок виплати частки у майні товариства визначеного позивачкою майна, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про безпідставність вимог позивачки в частини компенсації її частки шляхом передачі майна і саме того майна, що зазначено у позові.

Задовольняючи заявлені вимоги щодо компенсації частки у майні товариства, суд першої інстанції та, залишаючи без змін, рішення суду у цій частині, апеляційна інстанція виходили з того, що позивачка вказала у уточненні позовних вимог, що вартість її частки у майні товариства становить 17 684,04грн. При цьому, у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, зазначено, що відшкодовується саме частка позивачки у статутному фонді товариства.

Разом з тим, судами не прийнято до уваги те, що, відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , учаснику, який виходить, виплачується не вартість частки засновника у статутному фонді товариства, а вартість частки у майні товариства, пропорційно його частці у статутному фонді.

При цьому, в уточненні до позовної заяви, позивачка вказувала на неможливість визначення дійсної вартості майна товариства і просила суд призначити відповідну судову експертизу (а.с.77-78). Зазначене клопотання відхилено судом першої інстанції відповідно до ухвали від 09.11.2004р. (а.с.138). Відмовляючи у задоволені заявленого клопотання, суд виходив з того, що воно є передчасним, однак, у подальшому таке питання ним не вирішувалось, хоча, як вбачається з протоколів судових засідань, представник позивача продовжував наголошувати на необхідності її проведення та неможливості визначення вартості частки позивачки у майні товариства без проведення такої експертизи (а.с.184-186).

Між тим, встановлення вартості частки позивачки у майні товариства неможливо без визначення вартості майна товариства і потребує спеціальних знань та витребування додаткових доказів.

Отже, не з'ясувавши зазначену обставину, яка входить до предмету доказування у даній справі, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Так, в силу ст.202 ЦПК України (1618-15) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових актів), рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим

Обгрунтованість рішення полягає, зокрема, у повному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та їх доведеності. Зокрема, відповідно до ст.202-1 ЦПК України (1618-15) , при ухваленні рішення суд приймає рішення щодо, зокрема, наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, а також наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи.

Зазначене порушення не виправлено судом апеляційної інстанції відповідно до наданих їй в силу ст.301 ЦПК України (1618-15) повноважень.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Так, відповідно до ст.111 -7 ГПК України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вказане, прийняті у цій справі судові акти підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Закону України від 15.12.2006р. №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", на момент перегляду у касаційному порядку прийнятого у справі судового акта, змінено підвідомчість спору у даній справі. В силу п.4 ч.1 ст.12 ГПК України (1798-12) , спір у даній справі підлягає розгляду у господарських судах.

Згідно ч.5 ст.16 ГПК України (1798-12) , справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, справа підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва, оскільки ТОВ "Господарка" відповідно до довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України знаходиться за адресою: м Київ, пр-кт. Гагаріна, 12 (а.с.130).

На підставі викладеного, керуючись п.5 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.2006р. №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", ст.ст.12,16, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2.Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2005р. та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2004р. у справі №2-1157/1-2004 скасувати.