ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Справа N 1/45
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивачів – не з’явився,
відповідача –не з’явився,
скаржника - не з’явився,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні ТОВ “Ментол”
касаційну скаргу
на постанову від 01.07.2005 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 1/45
за позовом 1.СВМПП “Ортікон”,
2.МКП “Тарасервіс”,
3.МКП “Трігер”,
4.ТОВ “Квазар”
до Ужгородської міської ради
про визнання частково недійсним рішення відповідача від
27.11.1991р. N 248 та визнання права власності на нежилі
приміщення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від
20.05.1999р. позов задоволено – визнано недійсним рішення
відповідача від 27.11.1991р. N 248 в частині вилучення з акту
купівлі-продажу всіх будівель та споруд, які займало обласне
орендне підприємство “Побутрадіотехніка”, і передачі їх у
користування на умовах оренди, а також визнано за позивачами
право власності на нежилі приміщення по вул.Л.Толстого,31 в
м. Ужгороді, як за правонаступниками Закарпатського обласного
колективного підприємства “Побутрадіотехніка” відповідно до
інвентарних справ.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від
06.07.2002 (суддя Кертиця Г.М.), залишеною без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2005
(судді: Зданкевич З.І., Краєвська М.В., Дух Я.В.), на підставі
ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
залишено без задоволення заяву ТОВ “Ментол” про
перегляд рішення від 20.05.1999р. за нововиявленими обставинами
у зв’язку з відсутністю нововиявлених обставин по справі.
ТОВ “Ментол” у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та
постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким змінити рішення
від 20.05.1999р. шляхом визнання тільки за ТОВ “Ментол”
(правонаступником СВМПП “Ортікон“права власності на всі
вбудовані нежилі приміщення першого поверху житлового будинку по
вул.Л.Толстого,31 в м. Ужгороді, як за єдиним правонаступником
Закарпатського обласного колективного підприємства
“Побутрадіотехніка”, оскільки вважає, що нововиявленими
обставинами, які стали відомі директору ТОВ “Ментол” Селешу Я.Я.
та іншим засновникам у жовтні 2001 року після зміни керівництва
товариства є неповно та необ’єктивно досліджені апеляційною
інстанцією документи, а саме: протокол конференції колективу
ЗОКП “Побутрадіотехніка” від 17.09.1992р., протокол засідання
ліквідаційної комісії ЗОКП “Побутрадіотехніка” від 30.09.1992р.,
акт прийомки-здачі майна КП “Побутрадіотехніка” від
31.03.1993р., оригінал протоколу конференції колективу ЗОКП
“Побутрадіотехніка” від 24.07.1992р. Скаржник посилається також
на те, що поданий представниками позивачів та наявний в
матеріалах справи протокол конференції колективу ЗОКП
“Побутрадіотехніка” від 24.07.1992р., який покладено в основу
рішення від 20.05.1999р., є повністю сфальсифікованим.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини на предмет
правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без змін
з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу від 06.07.2002 апеляційний
господарський суд виходив з того, що суд першої інстанції
правомірно не визнав нововиявленими обставини, на які послався
заявник, оскільки останні були відомі органу юридичної особи при
прийнятті рішення, а заявник всупереч нормам ст. 22 та Глави
U222 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
заяві від 24.05.2005 N 1-24/05 (а.с.16, том 3) просить
розглянути збільшені позовні вимоги.
Колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з
огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 112 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути
прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи
і не могли бути відомі заявникові. Необхідними ознаками
нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та
те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час
розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового
рішення зі справи. В зв’язку з цим не можуть вважатися
нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів,
які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Виникнення
нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть
бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими
обставинами.
Зміна керівництва ТОВ “Ментол” (одного з правонаступників СВМПП
“Ортікон”) в серпні 2001 року свідчить лише про зміну обставин
після вирішення спору по суті.
В зв’язку з цим в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції
правомірно вказав підставою для відмови в задоволенні заяви про
перегляд рішення від 20.05.1999р. за нововиявленими обставинами
той факт, що обставини, на які послався заявник, були відомі
органу юридичної особи при прийнятті рішення. При цьому судом
апеляційної інстанції мотивовано відхилено надані заявником
письмові докази, які є несвоєчасно поданими доказами. Окрім
того, судом при прийнятті первісного рішення надано цим доказам
належну правову оцінку.
Окрім того, факт фальсифікації чи підробки документів, наданих в
судове засідання та залучених до матеріалів справи, якщо він
дійсно має місце, може бути встановлений виключно компетентними
правоохоронними органами у в рамках кримінального, а не
господарського судочинства. Тим більше, що згідно імперативних
вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, зокрема про перевагу наданих
скаржником та позивачами відмінних за змістом примірників
протоколу конференції колективу ЗОКП “Побутрадіотехніка” від
24.07.1992р.
Наявні заперечення відповідача зводяться виключно до посилань на
оцінку судом неналежних доказів, наданих позивачами, однак,
згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду
чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, подана всупереч нормам ст. 22 та Глави ХІІІ
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
заява
ТОВ “Ментол” від 24.05.2005 N 1-24/05 (а.с.16, том 3) свідчить
про безпідставне збільшення скаржником (одним з правонаступників
СВМПП “Ортікон“розміру позовних вимог на стадії перегляду
рішення від 20.05.1999р. за нововиявленими обставинами, хоча
чинне законодавство допускає можливість вчинення позивачем таких
процесуальних дій виключно до прийняття рішення судом першої
інстанції.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про правомірність
застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального
права та відсутність існування нововиявлених обставин по даній
справі, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 01.07.2005 Львівського апеляційного господарського
суду у справі N 1/45 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ
“Ментол” – без задоволення.