ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2007 Справа N 21/556
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю
представників
сторін котрі
позивача Вінничкенко Ю.В.- директор /паспорт/.
відповідача Лебедєва Л.Ю. дов від 05.04.07 року
розглянувши у
відкритому
судовому засіданні Приватного підприємства “ГОНГ - 2004“
касаційну скаргу
у справі N 21/556
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.12.2006 року
за позовом Приватного підприємства “ГОНГ - 2004“
до Державної виконавчої служби у
Солом'янському районі, м. Києва
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Євровіт - ЛТД”
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Албат”
Товариства з обмеженою відповідальністю
“Нік“
про звільнення з-під арешту майна та грошових коштів в сумі
129800
Приватне підприємство “ГОНГ - 2004” звернулося до господарського
суду міста Києва з позовом та уточненням до позовних вимог до
відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі
міста Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю
“Євроліт - ЛТД”, в якому просило зобов’язати відділ Державної
виконавчої служби у Солом'янському районі міста Києва звільнити
з-під арешту грошові кошти в сумі 129800, 00грн., що
знаходяться на р/р N 26002014150821,МФО 322012 в Київській
міській філії АКБ “Укрсоцбанк” та зобов'язати Товариство з
обмеженою відповідальністю “Євроліт - ЛТД” перерахувати грошові
кошти в сумі 129800, 00грн. на рахунок Приватного підприємства
“ГОНГ - 2004”, як отримані без достатньої правової підстави.
Господарський суд міста Києва рішенням від 16.11.2006 року
(суддя Шевченко Е.О.) за клопотанням Товариства з обмеженою
відповідальністю “Албат” та Товариства з обмеженою
відповідальністю “Нік” залучив їх до участі у справі, позов
приватного підприємства “ГОНГ - 2004” задовольнив, зобов'язав
відділ виконавчої служби у Солом'янському районі міста Києва
звільнити з-під арешту грошові кошти у сумі 129800 грн. та
стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровіт -
ЛТД” кошти у сумі 129 800,00грн. як отримані безпідставно.
Київський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду міста Києва за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю “Албат” та постановою
від 26.12.2006 року (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В.,
Вербицька О.В.) апеляційну скаргу задовольнив, рішення
господарського суду міста Києва від 16.11.2006 року скасував, з
посиланням на те, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не
боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом
пред’явлення позову до боржника та особи, в інтересах якої
накладено арешт, про визнання права власності на майно і
звільнення його з-під арешту.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Приватне підприємство “ГОНГ –2004” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.12.2006 року, залишивши без змін рішення господарського
суду міста Києва від 16.11.2006 року. Свої вимоги скаржник
мотивує тим, що постанова суду апеляційної інстанції винесена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме
статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(254к/96-ВР),
статті 321 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(435-15),
статті 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(1798-12).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Албат” надіслало до
Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу,
проти доводів якої заперечує з мотивів викладених в постанові
Київського апеляційного господарського суду, просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року
залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства
“ГОНГ –2004” - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права,
Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Крім
того згідно зі статтею 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
В ході розгляду справи господарським судом міста Києва
встановлено, що між Приватним підприємством “ГОНГ - 2004” та
Банком “Фінанси та Кредит” у Луганській області 15.07.2004 року
укладено договір N 885/04 про використання системи
“Клієнт-Банк”. На виконання укладеного договору Приватне
підприємство “ГОНГ - 2004” 12.09.2006 року за допомогою
визначеної договором системи перераховувало грошові кошти у сумі
129800,00 грн. на рахунок N 26002014150821 у Київській міській
філії”Укрсоцбанк” з призначенням платежу: “передплата за
товарно-матеріальні цінності за договором від 11.09.2006”. Факт
перерахування підтверджено платіжним дорученням N 2 від
12.09.2006 року.
В день здійснення платежу (12.09.2006 року) Приватне
підприємство “ГОНГ - 2004” звернулося до філії банку “Фінанси та
кредит” в Луганській області щодо повернення грошових коштів,
перерахованих згідно платіжного доручення N 2 від 12.09.2006
року, з посиланням на те, що зазначена сума була перерахована на
розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю
“Євровіт - ЛТД” N 26002014150821 у Київську міську ФАКБ
“Укрсоцбанк”, МФО 322012, код 06912564 помилково, оскільки
договірні відносини між Приватним підприємством “ГОНГ - 2004” та
Товариством з обмеженою відповідальністю “Євровіт-ЛТД” не
існували, а кошти належали до перерахування на р/р Приватного
підприємства Торгова група “АВД-2004” N 26004001029980, МФО
304717 відповідно до умов договору купівлі-продажу будівельних
матеріалів б/н від 11.09.2006 року. Загальна сума зазначеного
договору склала 129800,00 грн.; пунктом 4 договору сторони
визначили, що платіж здійснюється шляхом перерахування
відповідної суми на розрахунковий рахунок продавця.
12.09.2006 року філією банку, в якій обслуговується позивач,
було направлено Київській міській Філії”Укрсоцбанк”, в якому
відкрито рахунок неналежного отримувача, повідомлення-вимогу N
2247 про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю
“Євровіт-ЛТД” помилково перерахованих коштів у сумі 129800,00
грн. На дану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю
“Євровіт-ЛТД” повідомило, що не має можливості повернути грошові
кошти, оскільки на його рахунок накладений арешт постановою ВДВС
Солом'янського району міста Києва.
Крім того судом першої інстанції встановлено, що Товариство з
обмеженою відповідальністю “Євровіт-ЛТД” договірних відносин з
Приватним підприємством “ГОНГ - 2004” не має, перераховані
позивачем кошти своєю власністю не вважає.
Статтею 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначено, що
ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Ця норма кореспондується із статтею 321 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, в якій зазначено, що право власності є
непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього
права або обмежений у його здійснені.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(435-15), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової
підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути
потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді,
коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи
безпідставне набуття або збереження майна було результатом
поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком
події.
Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України “Про платіжні
системи та переказ коштів в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, неналежний
отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати
надходження повідомлення банку-порушника про здійснення
помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми
коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього
банку про здійснення помилкового переказу.
Згідно з пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті ( z0377-04 ) (z0377-04)
(затв. постановою
Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22),
кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного
отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені
законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач
несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі
неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у
зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Оскільки господарський суд міста Києва встановив, що сума коштів
в розмірі 129800,00 грн. яка перерахована на розрахунковий
рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровіт - ЛТД”
платіжним дорученням N 2 від 12.09.2006 року належить на праві
власності позивачеві, він підставно, у відповідності до статті
59 Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
,
звільнив майно з під арешту та у відповідності з приписами
статті 1212 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
стягнув її з
Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровіт - ЛТД”.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного
господарського суду, якою апеляційний суд відмовив Приватному
підприємству “ГОНГ –2004” в задоволенні позовних вимог підлягає
скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від
16.11.2006 року - залишенню без змін, як законне та
обґрунтоване.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(1798-12), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.12.2006 року у справі N 21/556 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2006 року у
справі N 21/556 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного підприємства “ГОНГ-2004”
задовольнити.