15/303-06 Про стягнення боргу за порушення умов договору прийняття стічних вод - Текст документа

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2006 р. у справі №15/303-06 (судді: Лаврова Л.С., Швед Е.Ю., Пелипенко Н.М.) у позові Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до ТОВ "Таміра" про стягнення 255 623,75 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 р. у справі №15/303-06 (судді: Афанасьєв В.В., Бухан А.I., Шевель О.В.) апеляційну скаргу позивача задоволено: рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2006 р. у справі №15/303-06 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто з ТОВ "Таміра" на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" 255 623,75 грн. заборгованості, 2 556,24 грн. держмита, 118,00 грн. судових витрат та 1 278,12 грн. держмита за подання апеляційної скарги. Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.09.2006 р. у справі №15/303-06 у частині заборони позивачеві вчиняти дії по відключенню відповідача від каналізаційних мереж м.Харкова на час розгляду справи скасовано.

У касаційній скарзі ТОВ "Таміра" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 р. у справі №15/303-06 повністю, а рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2006 р. залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 п. 3.6 Iнструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37; Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. №581; п. 3 ст. 237, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-7 p>, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція вих ь із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

15.08.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №II-1661/09-ТАК-1, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався приймати від відповідача -абонента стічні води в обсязі встановлених абоненту лімітів на водокористування та водовідведення згідно з договором, а відповідач зобов'язувався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами.

Відповідно до п. 1.3 договору сторони зобов'язуються керуватися: "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №581 від 18.06.2003 р., введених в дію 01.07.2003 р.; наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002 р. (з додатками: "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Iнструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованим в Міністерств тиції України 26.04.2002 р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002 р.; "Правилами пользования системами коммунального водоснабжения и водоотведения в городах и поселках Украины", затвердженими наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 р. №65, та іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач - абонент зобов'язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова, затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. №581 (далі -Правила прийняття), допустимих величин показників забруднення (ДВП). У разі скиду абонентом стічних вод із перевищенням ДВП, плата за них проводиться за підвищеним тарифом згідно з розділом 6 Правил прийняття.

11.04.2006 р. позивачем у присутності представника відповідача було здійснено відбір стічних вод та за результатами досліджень незалежної лабораторії НIОХIМ встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДВП, у зв'язку з чим позивачем було нараховано відповідачу підвищений тариф у розмірі 255 623,75 грн. та на цю суму виставлена платіжна вимога-доручення від 04.05.2006 р. №276264, яка не була оплачена.

З огляду на порушення відповідачем умов п. 3.5 договору від 15.08.2003 р. №II-1661/09-ТАК-1, позивач -Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ "Таміра" 255 623,75 грн. плати за скид стічних вод із перевищенням ДВП за квітень 2006 р. за підвищеним тарифом на підставі ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу Укр , ст.ст. 11, 526 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, позивачем документально не обгрунтовано та не доведено підстави для здійснення відбору проб стічних вод 11.04.2006 р.; по-друге, позивачем не доведено, що місце відбору проб стічних вод, проведеного 11.04.2006 р., відповідає вимогам Правил прийняття; по-третє, позивачем не доведено наявність повноважень у його представників на право здійснення відбору проб стічних вод; по-четверте, позивачем документально не обгрунтовано та не доведено наявність договірних стосунків з лабораторією НIОХIМ; по-п'яте, у наданому позивачем акті відбору проб стічних вод від 11.04.2006 р. відсутні дата початку залпового скиду та дата закінчення залпового скиду стічних вод.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт скиду відповідачем стічних вод, якісні показники яких перевищують встановлені Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова допустимі величини показників забруднення (ДВП) підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актом відбору проб стічних вод від 11.04.2006 р., оформленому в установленому Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова порядку за участю представника відповідача, та результатами досліджень незалежної лабораторії НIОХIМ, акредитованої на виконання цих видів досліджень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111-7 Господарськ процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 3.5 договору від 15.08.2003 р. №II-1661/09-ТАК-1 відповідач зобов'язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених Правилами прийняття стічних вод у каналізаційну мережу м.Харкова допустимих величин показників забруднення (ДВП); а у разі скиду стічних вод із перевищенням ДВП сплачувати плату за підвищеними тарифами відповідно до розділу 6 вищезазначених Правил прийняття.

Порядок відбору проб стічних вод, оформлення цього відбору, транспортування відібраних проб до лабораторії встановлено Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова, які були розроблені відповідно до Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, та які є обов'язковими для абонентів усіх форм власності, що відводять стічні води в систему каналізації м.Харкова.

Згідно з п. 3.1 Правил прийняття ДКП "Харківкомуночиствод" здійснює постійний контроль за кількістю та якістю стічних вод, що надходять в міську каналізацію від будь-яких абонентів.

Якість стічних вод, які скидаються, визначається хімічними аналізами, що підтверджені "Актом відбору проб стічних вод" та "Протоколом дослідження якості стічних вод". Аналізи виконуються лабораторіями, що атестовані на виконання цих видів досліджень (п. 3.5 Правил прийняття).

Згідно з п. 4.5 Правил прийняття роботи щодо відбору проб, їх зберіганню та доставці здійснює контрольно-абонентна служба ДКП "Харківкомуночиствод", яка має необхідне технічне забезпечення та несе відповідальність за відбір проб стічних вод, їх доставку і зберігання, оформлення документів, дотримання правил техніки безпеки як при доставці проб до лабораторії ДКП "Харківкомуночиствод", так і в інші лабораторії, що мають ліцензію на виконання аналізів. Відбір проб оформлюється "Актом відбору проб стічної води" (додаток №6).

Названими вище Правилами встановлено тимчасові допустимі величини показників (ДВП) якості стічних вод при скиді в каналізаційну мережу; на підставі заяви абонента від 29.03.2004 р. позивачем відповідачу наданий дозвіл на скид стічних вод в систему каналізації м.Харкова терміном дії до 01.04.2007 р.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.04.2006 р. уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача було здійснено відбір проб стічної води з каналізаційного випуску №1 на території відповідача, що оформлено актом відбору проб стічної води від 11.04.2006 р., складеному у відповідності з вимогами Правил прийняття і підписаному як представниками позивача, так і представником відповідача, без зауважень та заперечень щодо порядку проведення представниками позивача відбору проб стічних вод.

Також господарським судом встановлено факт перевищення допустимих величин показників забруднення (ДВП) у стічних водах відповідача, що підтверджено результатами дослідження стічних вод, відібраних 11.04.2006 р., здійснених незалежною лабораторією НIОХIМ, яка акредитована на виконання цих видів досліджень, і з якою позивач має договірні стосунки.

Доводи скаржника щодо невідповідності вимогам Правил прийняття акта відбору проб від 11.04.2006 р. у зв'язку з незазначенням дати початку залпового скиду і дати закінчення залпового скиду цілком правомірно не взяті до уваги господарським судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Визначення "залпового скиду" надане у п. 1.4 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, згідно з яким -це скид стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, що перевищують установлені місцевими Правилами приймання більш як у 20 разів.

У зв'язку з наведеним, цілком правомірними є висновки господарського суду апеляційної інстанції про те, що: по-перше, форма акта відбору проб стічних вод, встановлена в додатку №6 до Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова, не передбачає можливості фіксації вмісту забруднюючих речовин під час відбору проб; по-друге під час відбору проб і складання акта відбору проб сторонам не було відомо чи містяться у відібраних пробах стічної води забруднюючі речовини і в якій концентрації, а факт перевищення концентрації забруднюючих речовин у відібраних стічних водах більше як у 20 разів встановлено лише після проведення досліджень незалежною лабораторією НIОХIМ; по-третє, для застосування коефіцієнту кратності 20 при розрахунках необхідно лише встановлення факту залпового скиду, а період початку та закінчення залпового скиду на здійснення розрахунків не впливає.

Доводи скаржника щодо недоведення позивачем документально наявності договірних відносин з лабораторією НIОХIМ спростовуються матеріалами справи (на а.с. 34-36, т. 2 знаходиться належно засвідчена копія договору від 10.01.2006 р. №17-06Н, укладеного між позивачем і Державним науково-дослідним та проектним інститутом основної хімії, на здійснення хімічних аналізів проб стічних вод підприємств м.Харкова).

Таким чином, факт скиду відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП у міську каналізаційну мережу встановлено господарським судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, в т.ч. актом відбору проб стічної води від 11.04.2006 р. (підписаним як повноважними представниками позивача, так і представником відповідача), оформленим відповідно до встановлених Правилами прийняття вимог до актів відбору проб (додаток №6), результатами досліджень незалежної лабораторії НIОХIМ та інш.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції з дотриманням правил ст. 43 ГПК України (1798-12) факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 ГПК України перевіряє правильність застос ня норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 р. у справі №15/303-06 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9,- ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Таміра" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 р. у справі №15/303-06 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 р. у справі №15/303-06 -без змін.