ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2007 Справа N 22/431
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М.
Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Краматорську
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 30.01.2007р.
у справі N 22/431
господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Укрпромресурс“
до 1). Державної податкової інспекції у
м. Краматорську
2). Головного управління Державного
казначейства України у Донецькій області
про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 399 806,
10 грн.,
за участю представників
- позивача 1). Фінк О.Е. (довіреність від
28.03.2007р.)
2). Шапарь О.А. (директор)
- відповідача-1: 1). Помалюк І.В. (довіреність N 96 від
26.03.2007р.)
2). Кравченко О.Ю. (довіреність N 97 від
26.03.2007р.)
3). Кочкарова В.В. (довіреність N 103 від
29.03.2007р.)
- відповідача-2: не з'явився, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.12.2006р.
(суддя Волошинова Л.В.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2007р.
(колегія суддів у складі: головуючого –судді Величко Н.Л.,
суддів Волкова Р.В., Запорощенка М.Д.) позов задоволено
частково. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромресурс”
бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 304
402, 10 грн.; стягнути з Державної податкової інспекції у
м. Краматорську на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю “Укрпромресурс” судові витрати по сплаті
державного мита в сумі 3 044, 02 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89,
84 грн. В іншій частині позову постановлено відмовити.
В своїй касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати
зазначені рішення і постанову в частині задоволення позовних
вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову
відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення
господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і
процесуального права, а саме: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4,
п.п. 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю “Укрпромресурс” просить судові рішення залишити
без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те,
що судові рішення є законним та обґрунтованими.
Відповідач-2 не використав наданого законом права на участь
своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги
межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається із оскаржених судових рішень предметом судового
розгляду був позов про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.
Розглядаючи спір суди керувались приписами п. 7.7 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Позов у
даній справі подано 11.12.2006р. та розглянуто судами за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Однак спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а
не господарськими відносинами.
Із змісту ст. 4 ч. 1, ст.ст. 42, 43, 52, ст. 19 ч. 5
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
вбачається, що
господарські правовідносини виникають на підставі вільного
волевиявлення господарюючих суб’єктів.
Підвідомчість справ господарським судам визначено ст. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В частині 1 п. 1 вказаної статті цього кодексу зазначено
зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що
виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні
господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна,
та з інших підстав, крім спорів, що виникають, зокрема, із
публічно-правових відносин та віднесені до компетенції
Конституційного Суду України та адміністративних судів.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
зазначено, що справа адміністративної
юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова
чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього
Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень,
до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших
суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу
( 2747-15 ) (2747-15)
, справа зі спору юридичної особи із суб'єктом
владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи
бездіяльності є справою адміністративної юрисдикції
(адміністративною справою).
Згідно п. п. 1, 3 ст. 10 Закону України “Про державну податкову
службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
від 04.12.1990 N 509-XII, державні
податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,
районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові
інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за
своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати
податків та зборів (обов'язкових платежів) а також контролюють
своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і
балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших
документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а
також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності
визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших
платежів.
Отже дана справа є справою адміністративної юрисдикції
(адміністративною справою).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України (постанови
від 18.04.2006р. у справі за позовом суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи Льовушкіна Д. Г. до Стахановської
ОДПІ Луганської області та відділення Державного казначейства
України у м. Стаханові про стягнення бюджетної заборгованості з
ПДВ, та від 13.02.207р. у справі N 2-27/1828.1-2006
(2-27/6399.1-05, 2-25/6399-05)).
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що цей Кодекс визначає повноваження
адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної
юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і
порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно п. 6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних
судів адміністративні справи підвідомчі господарським судам
відповідно до Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року вирішують у першій та апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте, суди попередніх інстанцій в порушення зазначених вимог
процесуального закону розглянули справу адміністративної
юрисдикції за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення є
незаконними, і тому підлягають скасуванню з передачею справи на
розгляд до суду першої інстанції зі стадії порушення справи у
господарському суді.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 3, 111-10 ч. 2 п. 6,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Краматорську задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.01.2007р. та рішення Господарського суду Донецької області
від 21.12.2006р. у справі N 22/431 Господарського суду Донецької
області скасувати, справу передати на розгляд до суду першої
інстанції зі стадії порушення справи у господарському суді.