ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2007 Справа N 12/397-2/344
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу”
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 12.12.2006 року
у справі № 12/397-2/344 господарського суду міста
Києва
за позовом Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу»
до 1) Фонду державного майна України
2) Відкритого акціонерного товариства
“Донецькміськгаз”
третя особа ТОВ “Південно-Східна Реєстраційна компанія”
про стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача: Хмельницька Н.В. –за довіреністю від 04.11.2005р.
відповідачів: не з’явились
третьої особи: не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2006р. (суддя
Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. (судді Кондес
Л.О. –головуючий, Куровський С.В., Бондар С.В.), в задоволенні
позову про стягнення збитків в розмірі 146579,89грн. відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм
матеріального права та неповне з’ясування обставин справи.
ВАТ “Донецькміськгаз” у відзиві на касаційну скаргу спростовує
доводи скарги і просить постанову залишити без змін, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами
норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
присутнього в судовому засіданні представника позивача дійшла
висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.08.1997р. між
позивачем та ТОВ “Фінансова компанія “Міус» було укладено
договір-доручення купівлі цінних паперів № 8к.
На виконання зазначено договору ТОВ “Фінансова компанія “Міус»
(брокер) за біржовим контрактом № 23 від 13.09.1997р. від імені
і за рахунок позивача придбало акції ВАТ “Донецькміськгаз” у
кількості 6236шт. Продавцем акцій виступило представництво ФДМУ
на Донецькій фондовій біржі - Брокерська контора № 8. Для
придбання акцій позивач перерахував ТОВ “ФК “Міус» 384924,8грн.
Рішенням від 24.06.1999р. у справі № 29/11а арбітражний суд
Донецької області визнав недійсними зміни до статуту ВАТ
“Донецькміськгаз”, внесені шляхом викладення статуту в новій
редакції, зареєстровані розпорядженням Донецької міськради від
13.06.1996р. № 1019р і скасував їх державну реєстрацію. Даними
gl3m`lh був збільшений статутний фонд ВАТ “Донецькміськгаз”
відповідно до наказу Донецького РВ ФДМУ від 30.05.1996р. № 2664.
Рішенням суду від 24.06.1999р. № 29/12а арбітражний суд
Донецької області визнав недійсним наказ від 30.05.1996 р.
№ 2664.
Рішенням суду від 24.06.1999р. у справі № 29/13а арбітражний суд
Донецької області визнав недійсним рішення загальних зборів
ВАТ”Донецькміськгаз” від 24.10.1996р. про внесення змін до
статуту товариства.
Про зазначені рішення позивач дізнався з повідомлення від
02.10.2000р. ТОВ “Південно-Східна реєстраційна компанія», що є
реєстратором ВАТ “Донецькміськгаз”. В результаті кількість акцій
на рахунку у цінних паперах позивача зменшилася до 2466 шт.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків на
підставі ст.ст. 264, 623, 661 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано
збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на
їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності,
як відшкодування збитків, потрібна наявність складу цивільного
правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи
бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки
(збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та
збитками; вина правопорушника.
Згідно вимог ст. 661 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі вилучення за
рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на
підставах, що виникли до продажу товару, продавець має
відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не
знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Отже, як правильно визначилися суди, за змістом даної норми для
застосування наслідків у вигляді відшкодування покупцеві
завданих йому збитків, останній має довести наступні обставини:
наявність рішення суду, яке набуло законної сили, про вилучення
у покупця товару; вилучення товару на користь третьої особи;
наявність підстав для вилучення товару, які виникли до продажу
товару, про які покупець не знав або не міг знати.
При цьому суди дійшли висновку щодо недоведеності позивачем у
встановленому ст.ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку
сукупності обставин, необхідних для застосування наслідків,
передбачених ст. 661 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Так, суди відхилили,
як такі що не доводять факту наявності рішення про вилучення
товару (простих іменних акцій, емітованих ВАТ “Донецькміськгаз»,
посилання позивача на вищезазначені рішення арбітражного суду
Донецької області від 24.06.1999 року по справі № 29/11а та
рішення від 24.06.1999 року по справі № 29/13а, оскільки останні
не стосувались вказаного питання.
Також судами попередніх інстанцій підтверджено недоведеність
факту вилучення товару (простих іменних акцій, емітованих ВАТ
“Донецькміськгаз» на користь будь-якої третьої особи.
Посилання позивача на ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якою
передбачено відшкодування збитків, завданих порушенням
зобов'язання, є безпідставними.
Так, позивач не надав доказів та не довів у встановленому
порядку факту порушення зобов'язань по відношенню до позивача з
боку відповідача-1 або відповідача-2, порушення відповідачами
цивільних прав позивача в частині придбання останнім акцій за
договором № 23 від 13.09.1997р. Як встановлено судами, даний
договір у встановленому порядку недійсним повністю або частково
не визнавався, судових рішень щодо порушення сторонами договору
своїх зобов’язань не існує.
Під час нового розгляду справи суди підтвердили недоведеність
позивачем протиправної поведінки, дії чи бездіяльності
відповідачів, а також причинного зв'язку між такою поведінкою та
збитками.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин відхилених господарським судом при
розгляді спору.
Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від
09.03.2005р. у справі № 19/181-38/249 за позовом корпорації
“Індустріальна Спілка Донбасу» до ВАТ “Донецькміськгаз», ЗАТ
“Донецька фондова біржа, Фонду державного майна України,
Харківської обласної державної адміністрації та ТОВ “Міус”,
зокрема, про стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі
5637грн. внаслідок вилучення у позивача простих іменних акцій
відповідача-2, зазначено, що судами не встановлено
безпосереднього причинного зв'язку та вини Фонду державного
майна України у спричиненні позивачу збитків.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують
на увагу, оскільки вони фактично зводяться до оцінки доказів та
переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної
інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а
доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.12.2006р. у справі № 12/397-2/344 залишити без змін, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький